Особи, які беруть участь у виробничому процесі, повинні мати професійну підготовку, що відповідає характеру виконуваних робіт.
Робітники, зайняті на роботах, для яких нормативними документами (у т. ч. правилами, інструкціями) встановлено особливі вимоги виконання, повинні мати відповідний документ, що засвідчує завершену та успішну спеціальну підготовку до виконання цих робіт та своєчасну перевірку знань з питань охорони праці (п. 8 Загальних положень Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336).
Основним нормативно-правовим актом, що висуває вимоги до навчання з питань охорони праці є Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15 (далі — Типове положення; Наказ № 15).
Згідно з вимогами Типового положення слід розрізняти:
- навчання з питань охорони праці — навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт (проходять 1 раз на 3 роки посадові особи, визначені у додатку 3 до Типового положення);
- спеціальне навчання — щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (проходять щороку працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки та роботах, де є потреба у професійному доборі).
Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено Наказом № 15. Для виконання робіт, зазначених у цьому Переліку (містить 137 видів робіт), вимагається проходження спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
Спеціальне навчання може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарювання, який в установленому Типовим положенням порядку проводить відповідне навчання. На підприємстві спеціальне навчання проводять за навчальними планами та програмами, які розробляють з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників та затверджують наказом. Перевірка знань з питань охорони праці після проведення спеціального навчання проводиться комісією підприємства (п. 4.2, 4.3 Типового положення).
Необхідність проходження працівниками спеціального навчання також визначається галузевими нормативними документами, наприклад, виконання робіт на висоті — п. 1.3 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 62.
Таким чином, якщо прибиральник виробничих (службових) приміщень виконує роботи підвищеної небезпеки (наприклад, миття вікон на висоті), то він обов’язково повинен проходити щорічно спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Однак, як правило, прибиральники не допускаються до роботи на висоті, оскільки таке навчання вони не проходять. При цьому інструкції з охорони праці для прибиральника виробничих (службових) приміщень, розроблені на підприємствах, можуть помилково містити вимоги щодо використання приставної драбини або запобіжного пояса для миття вікон на висоті, хоча виконувати цю роботу можна за допомогою інструмента з подовженою рукояткою.
Отже, якщо умови праці прибиральника виробничих (службових) приміщень не передбачають виконання робіт підвищеної небезпеки, то спеціальне навчання і перевірка знань з питань охорони праці цих працівників не є обов’язковою.
