Додаткова відпустка водія медичної допомоги
Запитання
Чи має право на додаткову відпустку за шкідливі умови праці водій на автомобілі медичної допомоги, якщо атестація робочого місця не проводилась?
Відповідь
Атестацію робочого місця водія медичної допомоги проводити не потрібно, адже його робота не належить до категорії із шкідливими умовами праці. Це — робота з особливим характером праці.
За особливий характер праці окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надають щорічні додаткові відпустки. Підстава — Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (далі — Список).
Водій, який працює на автомобілі медичної та санітарної допомоги, має право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів (поз. 12 підрозд. «Функціонування автомобільного транспорту» розд. ХV «Транспортні послуги» Списку).
Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Аби підтвердити право на таку відпустку, проводити атестацію робочих місць за умовами праці не потрібно.
До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 6-7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16).
Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснює власник або уповноважений ним орган.