Відповідь
Якщо працівник вважає своє звільнення незаконним, передусім йому доцільно звернутися до особи, яка порушила його права, з вимогою добровільно поновити на попередньому місці роботи. Також можна подати скаргу щодо порушення трудових прав до прокуратури або до відповідної територіальної державної інспекції праці для проведення перевірки додержання законодавства про працю на підприємстві.
Кодексом законів про працю (далі – КЗпП), а саме ст. 221 визначено, що розгляд таких справ здійснюється в низці випадків комісіями по трудових спорах (далі – КТС), а також районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Порядок розгляду та перелік категорій справ, які розглядаються КТС, роз’яснено в ст.ст. 222–230 КЗпП.
Читайте також: Як проявляється дискримінація на ринку праці
Важливо дотримуватися термінів для оскарження незаконних рішень. За загальним правилом встановлено тримісячний строк з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у разі невиплати заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. Втім, за наявності поважних причин, такий строк може бути поновлено. Якщо особа не згодна з рішенням КТС, то в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії треба подати позовну заяву до суду.
Незалежно від того, який орган розглядає спір (КТС чи суд), у разі прийняття рішення про незаконне звільнення працівник має бути поновлений на попередній роботі. Одночасно приймається рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік (ст. 235 КЗпП). Однак, коли такий спір розглядається понад рік не з вини працівника, він отримує кошти за весь час вимушеного прогулу.
Крім того, суд змінює формулювання причин звільнення у трудовій книжці, якщо працівник не вимагає поновлення на роботі. Якщо через таке неправильне формулювання особа не змогла влаштуватися на іншу роботу – також ухвалюється рішення про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Читайте також: Порушення законодавства про охорону праці
Варто зауважити, що моментом поновлення пацівника на роботі є день видання наказу про звільнення, а не день винесення судом такого рішення. Це означає, що весь час вимушеного прогулу зараховується до трудового стажу особи. Крім того, за цей період роботодавець виплачує незаконно звільненому працівнику заробітну плату (сума встановлюється з урахуванням середнього заробітку за останні 2 місяці роботи перед звільненням).
Якщо суд ухвалює рішення про поновлення, роботодавець зобов’язаний його негайно виконати. У разі зволікання з боку роботодавця суд ухвалює рішення про виплату працівнику середнього заробітку або різниці в заробітку за час такої затримки.
Окремим випадком є поновлення на роботі працівника, звільненого внаслідок повідомлення ним або членом його сім’ї про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою. За відмови працівника від такого поновлення суд ухвалює рішення про виплату йому компенсації в розмірі шестимісячного середнього заробітку.
Якщо працівник з вини роботодавця вчасно не отримує трудову книжку, йому також виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, оскільки це перешкоджає подальшому працевлаштуванню.
Існує певний алгоритм дій, якщо поновлення працівника на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства. У таких випадках орган, який розглядає спір, зобов’язує ліквідаційну комісію або власника/правонаступника, здійснити виплати працівникові за весь час вимушеного прогулу.
За інформацією Держпраці в Івано-Франківській області
