Закон про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану: кого стосується
Мінекономіки розмістило на своєму сайті проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю» (далі — Законопроект).
Мета законопроекту — підвищити ефективність державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю.
Автори законопроекту зазначають у пояснювальній записці, що кількість неформально зайнятого населення у віці понад 15 років станом на 2020 рік становила 3316,4 тис. осіб. Найбільша частка неформально зайнятого населення спостерігається у:
- сільському господарстві (45,2%);
- будівництві (16,8%);
- оптовій та роздрібній торгівлі та ремонті автотранспортних засобів і мотоциклів (15,7%).
Значна кількість неформально зайнятого населення негативно впливає на розвиток економіки, порушує принципи добросовісної конкуренції та обмежує роботу легального ринку праці. Працівники, з якими роботодавці не оформили трудові відносини у встановленому законодавством порядку, позбавлені захисту трудових прав та соціальних гарантій.
Як проходять комплексні перевірки стану охорони праці на підприємстві
Законопроект визначає правовий статус Держпраці, права та обов’язки державних інспекторів праці, форми здійснення контролю, підстави та порядок проведення інспекційних відвідувань та інші питання функціонування системи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Основні цілі державного регулювання:
- встановити порядок функціонування державної інспекції праці, визначити її завдання та повноваження;
- зменшити кількість неформально зайнятого населення;
- збільшити кількість застрахованих осіб (найманих працівників).
Відповідні зміни внесуть до КЗпП та Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про Національну поліцію», «Про державну службу».
Зокрема, нова редакція статті КЗпП, яка стосується відповідальності за порушення законодавства про працю, передбачає, що роботодавцю доведеться сплатити штраф у 15 МЗП за кожного неоформленого працівника. Юрособі чи ФОП, платникам єдиного податку 1—3 груп, загрожуватиме штраф у 10 МЗП.
Олена Петровська
За матеріалами Мінекономіки
