Підпишіться на Telegram-канал 
Верховна Рада у другому читанні підтримала Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи», зареєстрований під номером 4051. Він вносить низку змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про охорону праці».
Запроваджено два окремих види роботи — дистанційну та надомну.
«Дистанційна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій», — зазначено у Законі.
Дотримання норм охорони праці при дистанційній роботі
«Надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу».
За надомної роботи робоче місце працівника є фіксованим та не може бути змінено з ініціативи працівника без погодження з роботодавцем.
Працівник має право поєднувати дистанційну роботу з виконанням роботи в звичайному режимі на робочих місцях.
Підставою для переходу на віддалену роботу може стати дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства на робочому місці.
Гнучкий режим робочого часу передбачає фіксований час, протягом якого працівник обов’язково повинен бути присутнім на робочому місці; змінний час, протягом якого працівник на власний розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми; час перерви для відпочинку і харчування.
Запровадження гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Зверніть увагу! У разі виробничо-технічної необхідності або для виконання невідкладних чи непередбачених завдань власник підприємства може тимчасово (на термін до одного місяця протягом календарного року) застосовувати до працівників, яким встановлено гнучкий режим робочого часу, загальний режим роботи.
Як проводити інструктаж з ОП для працівників на дистанційній роботі
Гнучкий режим робочого часу, як правило, не застосовується на підприємствах з безперервною роботою, в установах, організаціях, при багатозмінній організації роботи, а також в інших випадках, коли виконання обов’язків працівником потребує його присутності у чітко визначені години або коли такий режим є несумісним з вимогами щодо безпечних умов праці.
Ініціатором запровадження гнучкого графіку або переведення на віддалену роботу може бути і роботодавець. Це можливо на час загрози поширення епідемії, пандемії або у разі виникнення загрози збройної агресії, надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
Згідно з Законом при укладенні трудового договору про дистанційну або надомну роботу роботодавець має право отримати інформацію про місце проживання працівника або інше обране ним місце роботи.
Ознайомлення працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, локальними нормативними актами роботодавця, повідомленнями та іншими документами, з якими працівник має бути ознайомлений у письмовій формі, може відбуватися шляхом обміну електронними документами. Так само працівник може дистанційно ознайомитися з вимогами щодо охорони праці.
Зобов’язання роботодавця щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на робочих місцях збережено. А от у разі запровадження дистанційної роботи працівник сам несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому.
Закон про дистанційну роботу готується на підпис голові Верховної Ради та Президентові України.
Джерело: Офіційний вебпортал парламенту України
