Коли роботодавець не нестиме відповідальності за загибель працівників унаслідок воєнних дій

Національна асоціація адвокатів України (НААУ) провела круглий стіл на тему «Охорона праці в умовах воєнного стану». Учасники заходу обговорили, як війна змінила вимоги до безпечних умов праці, які гарантії залишаються за працівниками та яку відповідальність несуть роботодавці за порушення законодавства у цій сфері.

Чи пов’язаний із виробництвом нещасний випадок унаслідок травмування від уламків дрона

Одна із тем із посиланням на судову практику стосувалася аспектів розслідування нещасних випадків на виробництві та відповідальності роботодавця.

Нещасний випадок, спричинений військовою агресією, можна кваліфікувати як виробничу подію, якщо:

• працівник діяв в інтересах роботодавця;
• подія відбулася у робочий час, зокрема у відрядженні;
• наявний причинно-наслідковий зв’язок між подією та ушкодженням.

Чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом, встановлює виключно комісія з розслідування нещасного випадку.

Обов’язки роботодавця охоплюють не лише повідомлення і створення комісії, а й збирання доказів: табелі обліку часу, акти, пояснення, фото / відео, медичні довідки.

Відповідальність роботодавця

• Чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом: оскарження акта розслідування
• Яка відповідальність роботодавця, якщо під час бомбардувань працівник отримав поранення
• Роботодавець має сплатити 100 тис. грн за смертельний нещасний випадок

У продовження теми нещасних випадків учасники круглого столу розглянули питання відповідальності роботодавця, зокрема — дві актуальні позиції Верховного Суду (ВС) , що визначають межі такої відповідальності в умовах війни.

1. Перша справа — № 939/1280/22 (постанова від 13.12.2023). Водій державного підприємства під час виконання службових обов’язків наїхав на вибуховий пристрій і загинув. ВС дійшов висновку, що роботодавець не несе відповідальності, оскільки не було встановлено порушень вимог Закону про охорону праці та Кодексу законів про працю (КЗпП). Суд підкреслив: підприємство вжило всіх необхідних заходів для забезпечення безпечних умов, а ризик був пов’язаний із бойовими діями та мінуванням території окупаційними військами.
2. Друга справа — № 210/6142/23 (постанова від 22.01.2025). Працівник загинув на робочому місці внаслідок ракетної атаки, отримавши тяжкі опіки, несумісні з життям. ВС визнав, що смерть настала внаслідок воєнних дій, тому роботодавець не відшкодовуватиме моральну шкоду.

У таких випадках постраждалі або їхні родини мають право звертатися до суду з вимогами про компенсацію моральної шкоди, покладаючи відповідальність на державу-агресора. Такі збитки можуть відшкодовуватися за рахунок коштів, отриманих із фондів відновлення України, зокрема міжнародної допомоги (Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).

Отже, роботодавець звільняється від відповідальності лише за умови, якщо забезпечив безпечні умови праці:

• провів інструктажі;
• організував укриття;
• виконав вимоги Закону про охорону праці та КЗпП.

Якщо ж роботодавець не здійснив цих заходів, саме він відповідатиме за порушення.

Джерело: НААУ