Робота у вихідні та святкові дні: як не порушити законодавсто
Роботодавці мають знати вимоги законодавства щодо залучення працівників до роботи у святкові, неробочі та вихідні дні як у мирний час, так і під час дії у країні воєнного стану.
Вихідні та святкові дні в Україні. Нормативне регулювання
Вихідні, святкові і неробочі дні в Україні визначені різними статтями КЗпП.
Святкові і неробочі дні визначає стаття 73 КЗпП. Святкові дні 2025 — це, зокрема:
Дата | Назва свята |
1 січня | Новий Рік |
8 березня | Міжнародний жіночий день |
1 травня | День праці |
8 травня | День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років |
28 червня | День Конституції України |
15 липня | День Української Державності |
24 серпня | День Незалежності України |
1 жовтня | День захисників та захисниць України |
Робота також не проводиться в дні релігійних свят. Неробочими днями у 2025 році в Україні є такі:
- 20 квітня — Пасха (Великдень);
- 8 червня — Трійця;
- 25 грудня — Різдво Христове.
Вихідні дні — це дні, в які працівник підприємства не працює згідно з графіком роботи підприємства (або графіком змінності).
Зверніть увагу! З 30.07.2023 діють норми Закону України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України». Відповідно до цих змін передбачені такі святкові та неробочі дні:
Дата | Назва свята |
24 серпня | День Незалежності України |
1 жовтня | День захисників та захисниць України |
25 грудня | Різдво Христове |
Порядок надання вихідних днів
Відповідно до ст. 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні — один вихідний день.
Загальним вихідним днем є неділя.
Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, погодженим із органом первинної профорганізації (профспілковим представником), і, як правило, має надаватися підряд з загальним вихідним днем.
Законодавством встановлені деякі особливості надання вихідних днів на тиждень, зокрема:
- на підприємствах, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місцевими радами (стаття 68 КЗпП України);
- на підприємствах, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується роботодавцем (стаття 69 КЗпП України).
Також, враховуючи норми статті 61 КЗпП України, при підсумованому обліку робочого часу вихідні дні можуть чергуватися з робочими днями через різну кількість днів залежно від графіка роботи підприємства або окремих працівників.
Положення про встановлення вихідних днів закріплюється у колективному договорі підприємства.
Робочий час: тривалість та особливості
Вихідні та святкові дні під час воєнного стану
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України 24 лютого 2022 року в державі введено воєнний стан, під час якого діють обмеження та особливості організації трудових відносин. Вони встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX (далі — Закон № 2136-IX).
Відповідно до частини 6 статті 6 Закону № 2136-IX у період дії воєнного стану в Україні не застосовуються норми статті 53, частини першої статті 65, частин 3-5 статті 67, статей 71, 73, 781 Кодексу законів про працю України та частини другої статті 5 Закону України «Про відпустки».
Крім того, цим Законом передбачено, що:
- п’ятиденний або шестиденний робочий тиждень та час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) встановлюється роботодавцем;
- тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин.
Таким чином на період дії воєнного стану не діють норми КЗпП України щодо:
- скорочення тривалості роботи працівників на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів, а також щодо заборони перевищення тривалості робочого дня більше ніж 5 годин напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні;
- встановлення обмеження для застосування граничних норм надурочних робіт;
- перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого у випадку, коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем;
- надання Кабінетом Міністрів України рекомендацій підприємствам про перенесення вихідних та робочих днів у порядку і на умовах, установлених законодавством, для працівників, яким встановлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями;
- накладення заборони на залучення працівників до роботи у вихідні, святкові і неробочі дні;
- неврахування святкових і неробочих днів при визначенні тривалості щорічних відпусток.
Слід також зазначити, що з 19.07.2022 законодавець повернув статтю 72 КЗпП України. Вона діятиме лише у період воєнного стану. Отже, як і раніше:
- робота у вихідний день буде компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі;
- оплата за роботу у вихідний день обчислюватиметься відповідно до статті 107 КЗпП України за фактично відпрацьовані години.
При цьому одночасно отримати і інший день відпочинку, і подвійну оплату за відпрацьований вихідний день не можна.
Зверніть увагу! Закон № 2136-IX діє лише у період дії воєнного стану та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.