Вимоги до опалення на підприємстві
Опалення є одним із основних засобів забезпечення нормованої температури повітря у виробничих приміщеннях у холодний період року. Воно має забезпечувати підтримання нормативних параметрів температури повітря та створювати належні умови праці для працівників. Вимоги до параметрів мікроклімату виробничих приміщень установлюють Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.1999 № 42.
Водночас вимоги до проєктування систем опалення, вентиляції та кондиціонування визначає ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Ці будівельні норми застосовують у межах визначеної ними сфери під час нового будівництва, реконструкції, термомодернізації, капітального ремонту та технічного переоснащення систем (розділ 1). Експлуатацію теплових установок і мереж регулюють також Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджені наказом Мінпаливенерго від 14.02.2007 № 71, з урахуванням сфери їх застосування.
Журнал з експлуатації систем вентиляції
Основні правила опалення на підприємстві
Проєктування системи опалення | Системи опалення необхідно проєктувати відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Під час проєктування визначають необхідну теплову потужність, тип системи опалення та опалювальних приладів з урахуванням призначення приміщення, розрахункових тепловтрат, надходжень теплоти, параметрів зовнішнього повітря та умов експлуатації. |
Температурний режим | Система опалення повинна забезпечувати нормовану температуру повітря відповідно до ДСН 3.3.6.042-99. Нормативні показники температури повітря залежать від категорії виконуваних робіт та періоду року. Оптимальні мікрокліматичні умови забезпечують тепловий комфорт працівників і сприяють підтриманню високої працездатності. Допустимі умови застосовують лише за обставин, передбачених пунктом 1.2.1 ДСН 3.3.6.042-99, коли оптимальних показників не можна досягти з технологічних причин, через технічну недосяжність або економічно обґрунтовану недоцільність. Для допустимих показників враховують також постійність робочого місця. |
Енергозбереження | Використання енергоефективного обладнання, сучасних котлів, теплових насосів, автоматичних систем регулювання та якісної теплоізоляції дає змогу зменшити споживання енергоресурсів і витрати на опалення. Заходи з економії енергії не повинні порушувати нормованих умов у приміщеннях. |
Обслуговування та контроль | Для забезпечення надійної роботи систем опалення необхідно проводити їх регулярні огляди, технічне обслуговування та своєчасний ремонт. Це знижує ризик аварій і перебоїв теплопостачання. Перед опалювальним сезоном обладнання перевіряють і ремонтують; результати записують у спеціальному журналі із зазначенням дати, особи, яка виконала перевірку, та її підпису. Несправні опалювальні пристрої експлуатувати заборонено (пункт 2.1 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417; далі — ППБУ). |
Вимоги до вентиляції та вентиляційних систем підприємства
Вентиляція є одним із основних засобів забезпечення нормативних параметрів мікроклімату та повітряного середовища у виробничих приміщеннях. Вона забезпечує надходження зовнішнього повітря, видалення надлишкового тепла, вологи, пилу, шкідливих газів і парів, а також сприяє створенню безпечних та комфортних умов праці.
Основні правила вентиляції на підприємстві
Вибір системи вентиляції | Тип вентиляції визначають залежно від призначення приміщення, чисельності працівників, особливостей технологічного процесу та наявності шкідливих виробничих факторів. За способом спонукання руху повітря вентиляція буває природною, механічною або змішаною; за призначенням — загальнообмінною та місцевою. Місцеві відсмоктувачі застосовують для вловлювання забруднень безпосередньо біля джерела їх утворення. |
Нормований повітрообмін | Система вентиляції повинна забезпечувати нормативний повітрообмін та підтримувати параметри повітряного середовища відповідно до вимог ДБН В.2.5-67:2013 і ДСН 3.3.6.042-99. Потрібну витрату повітря визначають розрахунком, зокрема за кількістю людей, виділенням теплоти, вологи та шкідливих речовин. Режим роботи системи встановлюють з урахуванням призначення приміщення і технологічного процесу. |
Фільтрація та очищення повітря | Необхідність і спосіб очищення припливного та витяжного повітря визначають за проєктом з урахуванням виду й концентрації забруднень та санітарних і природоохоронних вимог. Пристрої добирають для конкретних речовин: звичайний пиловий фільтр не забезпечує очищення від усіх газів і парів. |
Контроль технічного стану | Роботодавець повинен забезпечити систематичний контроль технічного стану вентиляційних систем, своєчасне технічне обслуговування, очищення повітроводів та усунення виявлених несправностей. Не можна перекривати витяжні канали й решітки, демонтувати або вимикати вогнезатримувальні пристрої чи випалювати горючі відкладення в повітроводах (пункт 2.22 глави 2 розділу IV ППБУ). |
Контроль повітряного середовища | У виробничих приміщеннях необхідно здійснювати контроль параметрів мікроклімату та вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони відповідно до вимог санітарного законодавства. Мікроклімат вимірюють щонайменше двічі на рік — у теплий і холодний періоди, а також після передбачених нормами змін устаткування або робочих місць; протягом зміни — на її початку, посередині та наприкінці (пункти 3.1–3.2 ДСН 3.3.6.042-99). Вміст хімічних і біологічних речовин оцінюють за відповідними державними медико-санітарними нормативами, затвердженими наказом МОЗ від 09.07.2024 № 1192, зі змінами. Періодичність такого контролю визначають окремо від вимірювань мікроклімату. |
Вимоги до кондиціонування на підприємстві
Системи кондиціонування повітря застосовують для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату у приміщеннях, зокрема коли вентиляція без штучного охолодження не дає змоги підтримувати необхідні показники температури, вологості та руху повітря. Особливо важливе кондиціонування для операторських, серверних, лабораторій, диспетчерських пунктів та інших приміщень із підвищеними вимогами до параметрів повітряного середовища. Конкретні параметри та функції системи визначають у проєкті відповідно до санітарних і технологічних вимог (пункт 7.1.1 ДБН В.2.5-67:2013).
Основні правила кондиціонування на підприємстві
Підтримання мікроклімату | Системи кондиціонування повинні забезпечувати нормовані параметри мікроклімату відповідно до ДСН 3.3.6.042-99. Для робіт операторського типу з нервово-емоційним напруженням пункт 1.1.4 цих норм вимагає оптимальних умов: 22–24 °C, відносної вологості 40–60 % та швидкості руху повітря не більше 0,1 м/с. Ці величини не є універсальними для всіх робочих місць. |
Регулювання температури та вологості | Склад і функції обладнання добирають для підтримання потрібної температури та, якщо це передбачено проєктом, регулювання вологості залежно від призначення приміщення та умов технологічного процесу. Звичайна спліт-система не обов’язково забезпечує точне підтримання заданої вологості або зволоження повітря. |
Якість повітря | Кондиціонування не повинно погіршувати якість повітря робочої зони. Кондиціонер, який лише рециркулює повітря приміщення і не має припливу зовнішнього повітря, не замінює вентиляцію. Фільтри добирають за видами забруднень. Автономні моноблочні та спліт-кондиціонери не допускаються у приміщеннях, де заборонена рециркуляція (пункт 2.23 глави 2 розділу IV ППБУ). |
Технічне обслуговування | Кондиціонери необхідно регулярно очищати, перевіряти їх технічний стан, своєчасно проводити ремонт, очищення або заміну фільтрів відповідно до вимог виробника. Під час обслуговування також перевіряють чистоту теплообмінників і справність відведення конденсату. |
Енергоефективність | Під час вибору обладнання враховують вимоги до енергоефективності та розрахункове навантаження; перевагу доцільно надавати системам з ефективним регулюванням продуктивності. |
Вимоги до проєктування систем кондиціонування визначають ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Експлуатація таких систем має забезпечувати безпечні та комфортні умови праці, а також відповідність параметрів повітряного середовища вимогам санітарного законодавства. Монтаж виконують за проєктною документацією та інструкціями виробника з дотриманням застосовних будівельних норм. Під час експлуатації дотримуються документації виробника, вимог охорони праці, електробезпеки та глави 2 розділу IV ППБУ.
Належно спроєктовані та справні системи опалення, вентиляції та кондиціонування є важливою складовою безпечних умов праці, сприяють збереженню здоров'я працівників, підтриманню працездатності й зменшенню ризику виробничих порушень.
