Види перевірок суб'єктів господарювання

Перевірки суб’єктів господарювання 2021

Перевірка — це документальне та фактичне з’ясування комплексу питань (або окремих питань), що належать до повноважень представника контролюючого органу, в ході якого встановлюють факти додержання та/або порушення вимог законодавства і посадових осіб, винних у допущенні цих порушень.

Перевірці підлягають як суб’єкти господарювання (юридичні або фізичні особи, що використовують найману працю), так і виробничі об’єкти (виробничі дільниці, споруди, машини, механізми).

Як відбувається державний нагляд у сфері господарської діяльності

Суб’єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Проте з метою захисту життя і здоров’я людей та природного середовища держава здійснює заходи контролю за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Правову площину, в якій діють державні контролюючі органи, встановлено Господарським кодексом України. Статтею 19 Кодексу визначено напрями здійснення державою контролю і нагляду за діяльністю господарюючих суб’єктів в окремих сферах.

Важливим етапом у формуванні цілісної загальнодержавної системи контролю стало прийняття рамкового Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі — Закон № 877-V).

Цим актом, зокрема, врегульовані питання щодо оформлення розпорядчих документів під час перевірок (ст. 7), обсягу повноважень та обов’язків органу державного контролю (ст. 8), відбору зразків продукції (ст. 13-16), призначення експертизи (ст. 17) тощо.

Дія Закону № 877-V поширюється на всіх суб’єктів господарюванням та на всі державні органи, які здійснюють перевірки. Виняток становлять ті сфери діяльності, які визначені ст. 2 документа.

Слід зазначити, що згідно з абз. 7 ч. 4 ст. 4 Закону № 877-V державний орган не може здійснювати нагляд, якщо закон прямо не уповноважує його на здійснення державного нагляду у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення контрольних повноважень.

Види перевірок суб’єктів господарювання

Існує два типи заходів державного нагляду (контролю) — плановий та позаплановий (ст.ст. 5, 6 Закону № 877-V), які можуть відрізнятися за видами (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо). З’ясуємо, як інспектори контролюючих органів проводять планові та позапланові перевірки. 

Перед початком здійснення перевірки посадова особа органу державного контролю вносить запис до журналу реєстрації перевірок, за умови, що він наявний у суб’єкта господарювання.

Якщо контролери Держпраці на порозі

Ірина Шкарівськаадвокат, постійний автор статей та лектор вебінарів на теми законодавства про охорону праці

Суб’єктам господарювання потрібно знати не лише про те, як підготуватися до приїзду інспекторів, а також

як відбуватиметься перевірка

Планові перевірки

Планові перевірки суб’єктів господарювання здійснюють за заздалегідь оприлюдненими графіками.

План здійснення комплексних заходів державного нагляду на відповідний плановий період для всіх органів державного нагляду затверджується та оприлюднюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідні відомості вносяться в інтегровану автоматизовану систему до 15 листопада року, що передує плановому.         

Конкретні планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються згідно з річними планами, що затверджуються відповідними органами державного нагляду.

Всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), з урахуванням значення прийнятного ризику належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону №  877-V залежно від ступеня ризику органом державного нагляду визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду.

Постановою КМУ від 10.05.2018 № 342 затверджено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності. Відповідно, підприємства, ступінь ризику яких оцінюється:

• від 41 до 100 балів — належать до високого;
• від 21 до 40 балів — належать до середнього;
• до 20 балів — належить до незначного ступеня ризику.

Нагляд за суб’єктами господарювання, діяльність яких віднесена до високого ступеня ризику здійснюється не частіше одного разу на два роки, до середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на три роки, до незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Більш детально питання щодо планування і проведення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік роз’яснені в листі ДРС України від 15.10.2020.

 Яка відповідальність передбачена за порушення законодавства про охорону праці

Позапланові перевірки

Під час проведення позапланового заходу з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення перевірки.

Позапланові перевірки проводять, якщо (ст. 6 Закону № 877-V):

• підприємство подало письмову заяву до органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;
• перевіряльники виявили та підтвердили недостовірність даних у документах обов’язкової звітності, які подало підприємство;
• перевіряють, чи виконує підприємство приписи, розпорядження або інші розпорядчі документи щодо усунення порушень законодавства, які видали за результатами попереднього заходу, який провів орган державного нагляду (контролю);
• фізична особа звернулася зі скаргою на підприємство, що те порушило її законні права. Вона додала документи чи їх копії, що підтверджують такі порушення. Позаплановий захід у цьому разі здійснюють лише, якщо є згода центрального органу виконавчої влади на його проведення;
• підприємство не подало документи обов’язкової звітності за два звітні періоди поспіль без поважних причин або без письмових пояснень про причини, що завадили подати такі документи;
• є доручення Прем’єр-міністра України перевірити підприємства у певній сфері через виявлені системні порушення та/ або настання події, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;
• сталася аварія, потерпілий помер від нещасного випадку або професійного захворювання, пов’язаного з діяльністю підприємства;
• є звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Суб’єкту господарювання забороняється здійснювати будь-які дії, що перешкоджають державному інспектору проводити перевірку. У разі створення перешкод для проведення перевірки державний інспектор має право звернутися до правоохоронних органів для вжиття ними відповідних заходів.

З якої дати відлічувати 10 днів до перевірки Держпраці

Акт перевірки суб’єкта господарювання

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

• дату складення акта;
• тип заходу (плановий або позаплановий);
• форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
• предмет державного нагляду (контролю);
• найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
• найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи — підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання — детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.