Порядок службового розслідування ДТП: нормативне регулювання, створення комісії з розслідування нещасного випадку, пов’язаного з дорожньо-транспортною пригодою, акт за формою Н-1.
Відповідно до законодавства України у сфері охорони праці нещасним випадком визнається обмежена в часі подія, що сталася у процесі виконання працівником трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок якої було заподіяно шкоду здоров’ю, що призвело до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш, як на один робочий день.
Кодексом цивільного захисту України та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, встановлено, що дорожньо-транспортною пригодою є подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про охорону праці» власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабміном.
Постановою Уряду України від 17.04.2019 № 337 затверджено в новій редакції «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі — Порядок), дія якого поширюються на всіх юридичних (незалежно від форми власності і господарювання) та фізичних осіб, які відповідно до законодавства працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору чи на інших підставах, передбачених законом.
Згідно з Порядком обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов’язаним з виробництвом, зокрема, є:
проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству (установі, організації), або на іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору з іншим підприємством (установою, організацією);
проїзд згідно з установленим завданням і маршрутом до місця чи з місця відрядження на транспортному засобі (громадському, власному чи службовому тощо, зокрема наданому іншим підприємством на підставі письмової угоди з роботодавцем про надання послуг з перевезення), що підтверджується документально та відшкодовується роботодавцем;
використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця (безпосереднього керівника робіт);
перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, зокрема під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов’язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків;
одержання травм під час використання транспортних засобів, що належать і використовуються підприємством, у разі їх несправності, що підтверджено відповідними висновками.
Дорожньо-транспортні пригоди, які з урахуванням зазначених вище ознак належать до виробничих аварій, потребують належного службового розслідування.
Порядок службового розслідування дорожньо-транспортної пригоди
Якщо факт нещасного випадку не підлягає спеціальному розслідуванню згідно з пп. 10, 14-16 Порядку, дорожньо-транспортна пригода, яка сталася з працівником підприємства під час виконання трудових обов’язків, розслідується комісією підприємства (установи, організації).
Нещасний випадок, що стався з водієм транспортного засобу, який виконував роботи у складі зведеної транспортної колони, розслідується та береться на облік підприємством, що її сформувало, за участю представника підприємства, яке направило водія до складу колони.
Для проведення розслідування за наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок від закладу охорони здоров’я, заяви потерпілого, членів його сім’ї чи уповноваженої ним особи на підприємстві утворюється відповідна комісія з розслідування нещасного випадку, пов’язаного з ДТП.
До її складу входять:
керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії);
представник робочого органу Фонду соціального страхування України;
представник первинної організації профспілки (за її відсутності — уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці);
інші представники підприємства, посадові особи органів ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).
До складу комісії не може входити безпосередній керівник потерпілого.
Роботодавець зобов’язаний:
створити належні умови для роботи комісії;
видати протягом двох робочих днів після затвердження відповідного акта наказ про вжиття запропонованих комісією заходів щодо запобігання виникненню подібних нещасних випадків;
притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку та здійснити інші заходи, передбачені Порядком.
Слід зазначити, що заклади судово-медичної експертизи, експертно-технічні центри, органи досудового розслідування, інші органи та установи на запит роботодавця, голови комісії, потерпілого (членів його сім’ї чи уповноваженої ними особи) повинні безоплатно надавати у найкоротший строк матеріали та висновки щодо нещасного випадку.
Також розслідування нещасних випадків, що сталися під час руху транспортних засобів усіх видів, проводиться з обов’язковим використанням відомостей (матеріалів) розслідування такої події (протокол огляду та ескіз місця події, пояснення свідків, висновки, постанови тощо), підготовлених відповідними органами досудового розслідування.
На запит голови комісії ці органи протягом 10 днів після закінчення досудового розслідування зобов’язані надати відомості (матеріали) про обставини та причини аварії під час руху транспортних засобів, а також про осіб, які допустили порушення вимог законодавства.
Після формування матеріалів розслідування роботодавець протягом трьох робочих днів повинен надіслати їх:
територіальному органу Держпраці за місцем реєстрації підприємства;
робочому органу Фонду соціального страхування за місцем реєстрації підприємства;
органу поліції (у разі настання нещасного випадку, що призвів до тяжких чи смертельних наслідків, смерті працівника під час виконання ним трудових обов’язків);
іншим підприємствам (установам, організаціям), представники яких брали участь у проведенні розслідування (у разі необхідності).
Потерпілому, членам його сім’ї чи уповноваженій ними особі видається акт службового розслідування ДТП за формою Н-1 разом з іншими відповідними документами.
Рішення комісії та зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у службовому розслідуванні ДТП.
