Які вимоги до блискавкозахисту будівель і споруд

Блискавкозахист — це сукупність заходів і технічних засобів, покликаних забезпечити збереження всіх систем та елементів споруд і будівель, а також безпеку людей, що перебувають у них, під час прямого удару блискавки.

З’ясуємо, що врахувати, щоб захистити об’єкти господарства від грозових розрядів.

Нормативна база

Як проєктувати, будувати, реконструювати й експлуатувати блискавкозахист усіх видів будівель, споруд і промислових комунікацій, визначають стандарти:

• ДСТУ EN 62305-1:2012 «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи»;
• ДСТУ IEC 62305-2:2012 «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками»;
• ДСТУ EN 62305-3:2021 «Блискавкозахист. Частина 3. Фізичні пошкодження будівель (споруд) та небезпека для життя»;
• ДСТУ EN 62305-4:2012 «Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах».

Підстава — наказ Мінекономрозвитку «Про прийняття міжнародних та європейських нормативних документів як національних нормативних документів методом підтвердження» від 28.05.2012 № 640

Як улаштувати блискавкозахист засобів телекомунікацій, визначає розділ 17 ГБН В.2.2-34620942-002:2015 «Лінійно-кабельні споруди телекомунікацій. Проектування». 

Вимоги до блискавкозахисту резервуарів, де зберігають нафтопродукти, регламентує пункт Г. 7 додатка Г до ДСТУ Б В.2.6-183:2011 «Резервуари вертикальні циліндричні сталеві для нафти та нафтопродуктів. Загальні технічні умови».

Методи захисту технічних засобів від уражувальної або дестабілізувальної дії грозових розрядів визначає ДСТУ 3680-98 «Сумісність технічних засобів електромагнітна. Стійкість до дії грозових розрядів. Методи захисту».

Як експлуатувати пристрої блискавкозахисту як елемента електричної системи, регламентує глава 8 розділу VII Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міненерговугілля від 25.07.2006 № 258.

Коли влаштовуєте блискавкозахист громадських будинків, будівель і споруд підприємств торгівлі, враховуйте наявність радіостояків ліній мережі проводового мовлення та щогл антен телебачення, стояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен, зокрема супутникових, відповідно до:

• ВСН 60‑89 «Пристрої зв’язку, сигналізації і диспетчеризація інженерного устаткування житлових і суспільних будівель. Норми проектування»;
• ВСН 1-77 «Інструкція з проектування блискавкозахисту радіооб’єктів»;
• пункту 8.5.3 ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»;
• пункту 7.4.17 ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі»;
• пунктів 9.5.8, 9.6.11 ДБН В.2.2-23:2009 «Будинки і споруди. Підприємства торгівлі»;
• пункту 7.4.10 ДБН В.2.2-25:2009 «Будинки і споруди. Підприємства харчування (заклади ресторанного господарства)».

Високі, ізольовані та інші вразливі конструкції атракціонної техніки необхідно захистити від удару блискавки відповідно до пункту 8.3.13 Правил будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджених наказом МНС від 01.03.2006 № 110.

   Дізнайтеся, чи може фахівець з охорони праці відповідати одночасно за пожежну безпеку й цивільний захист

Основні відомості й параметри

Загальні принципи, яких слід дотримувати для захисту від удару блискавки будівель, а також внутрішньобудинкового обладнання і людей, систем енергопостачання будівлі або споруди визначає ДСТУ IEC 62305-1:2012 «Захист від блискавки. Частина 1. Загальні принципи».

ДСТУ IEC 62305-1:2012 не поширюється:

• на залізничну мережу;
• транспортні засоби, морські судна, літаки;
• прибережні споруди;
• підземні напірні трубопроводи високого тиску;
• магістральні лінії зв'язку, лінії електропередачі і лінії телезв'язку, не пов'язані з будівлями й спорудами.

Залежно від місця ураження блискавкою розрізняють чотири випадки, які позначені латинською літерою S (від англ. source — джерело пошкодження):

• S1 — удари в будівлю;
• S2 — поблизу будівлі;
• S3 — у лінії комунікацій — кабелі живлення, лінії телекомунікацій, металеві труби (газ, вода, каналізація, центральне опалення);
• S4 — поблизу ліній комунікацій (п. 5.1.2 ДСТУ IEC 62305-1:2012).

Удар блискавки може стати причиною таких пошкоджень:

• D1 — загроза життю через контактну і крокову напругу;
• D2 — фізичне пошкодження (пожежа, вибух, механічне руйнування, викиди хімічних речовин) внаслідок впливу струму блискавки, в тому числі іскріння;
• D3 — пошкодження внутрішньобудинкових систем внаслідок дії електромагнітних імпульсів грозових розрядів.

⚡️ Системи протипожежного захисту : що варто знати

Типи збитків від дії блискавки залежно від характеристики об’єкта і наявного внутрішньобудинкового обладнання:

• L1 — загроза для життя або смерть людей;
• L2 — недопустиме порушення комунального обслуговування;
• L3 — непоправна втрата культурних цінностей;
• L4 — нанесення економічних збитків (будівлі, споруді, внутрішньобудинковому обладнанню, системі енергопостачання та їх експлуатації).

Підстава — пункт 5.3 ДСТУ IEC 62305-1:2012 та пункт 4.3.1 ДСТУ IEC 62305-2:2012 «Захист від блискавки. Частина 2. Керування ризиками».

ДСТУ IEC 62305-2:2012 визначає процедуру оцінки ризику та вибору заходів блискавкозахисту для зменшення ризику до допустимої межі або більш низького значення у випадках, коли ризик перевищує встановлену допустиму верхню межу.

Зони блискавкозахисту залежно від небезпеки блискавки (п. 8.2 ДСТУ IEC 62305-1:2012):

• ЗМЗ 0А — зона не захищена від прямих ударів блискавки та електромагнітного поля грозових розрядів (внутрішні системи можуть піддаватися повному або частковому грозовому перенапруженню);
• ЗМЗ 0В — зона захищена від прямих ударів блискавки, але не захищена від електромагнітного поля грозових розрядів (внутрішні системи можуть піддаватися частковим грозовим перенапругам);
• ЗМЗ 1 — зона, де надструм обмежується за рахунок перерозподілу струму та обмежувачів перенапруги на межі зони (безпечні ізолюючі проміжки можуть послаблювати електромагнітне поле грозових розрядів);
• ЗМЗ 2, ... , n — зона, де надструм може надалі обмежуватись перерозподілом струму і додатковими обмежувачами перенапруги на межі зони (додаткові ізолюючі проміжки можуть послаблювати електромагнітне поле грозових розрядів).

Як забезпечити протипожежний режим на підприємстві

Системи блискавкозахисту

Вимоги щодо захисту будівель від фізичного пошкодження за допомогою LPS-систем визначає ДСТУ EN 62305-3:2012 «Захист від блискавки. Частина 3. Фізичні руйнування споруд та небезпека для життя людей». 

Система захисту від блискавки має бути розрахована так, щоб захистити споруду, живих істот у ній, а також електричні / електронні пристрої за всіх чотирьох варіантів джерела пошкодження.

LPS (від англ. lightning protection system) – системи захисту від блискавки.

LPMS (від англ. lightning protection measures system) – системи захисту обладнання від імпульсу, тобто системи захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів в електричні та електронні мережі.

Види LPS:

• зовнішні — вберігають будівлю (споруду) від фізичних руйнувань (пожежа, розколювання, розтріскування), а також живих істот у споруді від ураження електричним струмом, який протікає під дією напруги дотику та/чи крокової напруги;
• внутрішні — захищають електричні/електронні системи в будівлі (споруді) від збоїв, які спричиняють імпульсні електромагнітні поля спалахів блискавки (LEMP).

Вимоги щодо LPS-системи у будівлях, що становлять небезпеку для навколишнього середовища внаслідок ризику вибуху, визначає додаток D до ДСТУ EN 62305-3:2021. Вимогами ДСТУ EN 62305-3:2021 слід керуватися під час:

• проєктування, улаштування, перевірки та технічного обслуговування LPS-системи для будівель (споруд) без обмеження їх висоти;
• улаштування заходів захисту від ураження людей електричним струмом через контактну та крокову напруги.

 Як функціонують підрозділи добровільної пожежної охорони

Вимоги щодо розроблення, улаштування, контролю, експлуатації та випробування систем захисту від електромагнітного імпульсу грозових розрядів для внутрішньобудинкових електричних і електронних систем (LPMS) визначає ДСТУ EN 62305-4:2012 «Захист від блискавки. Частина 4. Електричні та електронні системи, розташовані в будинках і спорудах». 

ДСТУ EN 62305-4:2012 не поширюється на системи захисту від електромагнітних перешкод, викликаних грозовим розрядом, який може стати причиною збою в роботі електронних систем.

Вимоги щодо захисту від електромагнітних перешкод встановлюють стандарти серій МЕК IEC 60364-4-44 та МЕК IEC 61000.

ДСТУ IEC 62305-4:2012 визначає чотири класи LPS (I — IV). Клас необхідної LPS вибирають на підставі оцінки ризику відповідно до ДСТУ IEC 62305-2:2012. Технічні характеристики кожного класу LPS наводить додаток В до ДСТУ IEC 62305-2:2012. Для того щоб ефективно захистити будівлю, приділіть увагу складовим LSP:

1. Система перехоплення — призначена для перехоплення спалаху блискавки, внаслідок чого суттєво зменшується ризик фізичних руйнувань.
2. Система доземних провідників — призначена для відведення струму блискавки від перехоплювачів до землі.
3. Система земляного закінчення — найнижча частина LPS, яка занурена до землі та має добрий електричний контакт з нею.
4. Система еквіпотенційних сполучень (далі — ЕВ) — призначена для відвернення виникнення різниці потенціалів між окремими струмопровідними конструкційними елементами споруди та інженерними системами.

Розробіть проєктну документацію на пристрої блискавкозахисту.

Якщо на вас поклали невластиві вашій посаді обов’язки

ІРИНА ШКАРІВСЬКА Постійний автор статей та лектор вебінарів на теми законодавства про охорону праці

Чи може один фахівець відповідати одночасно за охорону праці, пожежну безпеку, цивільний захист?

Як захистити себе від надмірних обов’язків

Техобслуговування і перевірка

Як проводити технічне обслуговування і перевірку LPS та LPMS-систем, визначають:

• розділ 7 додатку Е до ДСТУ EN 62305-3:2021;
• розділ 8 ДСТУ EN 62305-4:2012.

Що зробити під час перевірки:

• перевірити проєктно-технічну документацію, попередні звіти з технічного обслуговування;
• провести візуальну перевірку та випробувальні вимірювання системи, наприклад опору мережі заземлення.

Перевірку системи проводить фахівець із блискавкозахисту відповідно до настанови керівництва або інструкції з проведення перевірки.

Коли проводити перевірку:

• під час улаштування сиситеми, особливо під час улаштування компонентів, які були вбудовані в будівлю та є недоступними;
• перед введенням в експлуатацію;
• періодично;
• після будь-якого пошкодження компонентів системи;
• після удару блискавки у будівлю або споруду.

На періодичність перевірки впливають:

• тип будівлі (рівень блискавкозахисту);
• клас системи;
• навколишнє середовище, як-от корозійна активність ґрунту та атмосфери;
• матеріали, з яких виконані окремі компоненти системи;
• тип поверхні, до якої прикріплюються компоненти системи.

Рекомендована періодичність перевірки 

Позачергову перевірку системи потрібно проводити у разі внесення змін або ремонту будівлі, що захищається, а також після будь-якого розряду блискавки в систему. Візуальну перевірку проводьте, щоб підтвердити:

• відповідність проєкту нормативним вимогам;
• технічну справність системи;
• відсутності послаблень з'єднань і пошкоджень у мережах системи та у місцях їх з'єднань;
• дотримання умов прокладання мережі;
• відсутність корозії елементів системи, особливо на рівні поверхні землі;
• безперервність (відсутність пошкоджень і розривів) видимих провідників і з'єднань мережі системи, особливо прихованих частин системи, які були недоступними для візуальної перевірки;
• закріпленість на опорних поверхнях видимих провідників та інших компонентів системи, наявність і відсутність пошкоджень компонентів, що забезпечують їх механічний захист;
• відсутність доповнень і змін у будівлі, що захищається, які потребували б додаткового захисту;
• відсутність пошкоджень оболонок кабелів, пристроїв захисту від перенапруг, роз'єднувачів або захисних засобів, наприклад плавких запобіжників;
• правильність встановлення пристроїв вирівнювання потенціалу для нових ліній електропередачі або виконання змін, які були виконані у будівлі до поточної перевірки,
• неушкодженість провідників вирівнювання потенціалу та з'єднань у будівлі;
• дотримання безпечних відстаней між компонентами системи, наприклад до просторових екранів;
• проведення попередньої перевірки безперервності мережі системи та випробувань мережі вирівнювання потенціалу, з'єднань, що екранують пристрої, прокладання кабелів і пристроїв захисту від перенапруг.

Недоступні для візуальної перевірки частини мережі підлягають вимірюванням електричної безперервності. За результатами візуальної перевірки вживіть заходів, щоб привести параметри системи до нормативних вимог. Випробування мережі передбачає вимірювання опору мережі заземлення і вимірювання електричної безперервності провідників, з'єднань і стиків мережі системи. Вимірювання опору мережі заземлення передбачає вимірювання опору на землю як кожного локального електрода заземлення, так і опору на землю всієї системи заземлення. Якщо загальний опір системи перевищує допустимий, проведіть додаткові дослідження. Мета додаткових досліджень:

• визначити причини збільшення опору заземлення;
• вжити заходів, щоб привести параметри системи до нормативних вимог, наприклад улаштувати додаткові електроди заземлення або замінити системи заземлення.

За результатами перевірки складіть звіт, до якого додайте протоколи випробувань. Ці документи зберігайте разом із проєктно-технічною документацією, звітами попередніх перевірок і технічного обслуговування системи. Звіт про перевірку системи повинен містити таку інформацію:

• загальні умови експлуатації електродів заземлення та інших компонентів мережі заземлення;
• загальний стан системи, зокрема внаслідок корозії та умови захисту від корозії;
• характеристика безпеки кріплення провідників і компонентів системи;
• результати вимірювання опору заземлення системи;
• виявлення відхилень від проєктних та інших нормативних вимог;
• документи про внесення змін і розширення системи, змін у будівлі;
• проєктний опис і аналіз креслень конструкцій компонентів системи;
• результати проведених вимірювань, наприклад безперервності мереж системи.

Основні ознаки пожежі та дії працівників

скачайте та роздрукуйте плакат