Холодильні установки призначені, щоб охолоджувати й підтримувати певну температуру в холодильних камерах. У зв’язку з наявністю в холодильних установках холодоносіїв — аміаку, фреону або інших хладонів, що перебувають під тиском і мають небезпечні властивості, — їх експлуатація вимагає дотримуватися вимог нормативно-правових актів.
Холодильна установка — комплекс холодильних машин і додаткового обладнання, що застосовують для штучного охолодження. Додаткове обладнання холодильної установки включає обладнання для охолодження і подачі конденсаторної води, приготування та подачі холодоносія тощо (технологічне обладнання споживача не входить до складу холодильної установки).
Нормативне регулювання
Порядок безпечної експлуатації холодильних установок визначають:
- аміачних — Правила будови і безпечної експлуатації аміачних холодильних установок, затверджені Держагропромом СРСР від 27.09.1990 (НПАОП 29.23-1.04-90);
- фреонових — Правила будови і безпечної експлуатації фреонових холодильних установок, затверджені Держагропромом СРСР від 27.02.1988 (НПАОП 0.00-1.51-88).
Які документи визначають технічні умови експлуатації та випробування холодильників
Правила для аміачних холодильних установок поширюються на стаціонарні та пересувні холодильні установки, які працюють по замкненому циклу з використанням аміаку як холодильного носія.
Правила для фреонових холодильних установок поширюються на холодильні установки з одиничною потужність не менше 3,5 кВт (3000 ккал/год) та які використовують, наприклад, як холодильний носій R12 (дифтордихлорметан), R22 (дифтормонохлорметан), R115 (пентафтормонохлорметан), R502 (R22 (48,8%) + R115 (51,2%).
Вимоги безпечної експлуатації під час технічного обслуговування, ремонту, модернізації та контролю за технічним станом трубопроводів з небезпечним технологічним середовищем у переробній промисловості, зокрема трубопроводів для аміаку та фреону, визначають Правила охорони праці та безпечної експлуатації технологічних трубопроводів, затверджені наказом Міненерговугілля від 24.10.2014 № 755 (НПАОП 0.00-1.73-14).
Вимоги пожежної безпеки холодильних установок визначають пункти 2.23, 2.24 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417.
Як класифікують холодильні установки
Холодильні установки класифікують за такими ознаками:
- за призначенням — виробничі й побутові (холодильники, морозильники та холодильники-морозильники);
- за місцем розташування — стаціонарні та нестаціонарні (пересувні); із централізованим і децентралізованим охолодженням;
- за місткістю — великі (понад 3000 т), середні (1000–3000 т) і малі (не перевищує 1000 т).
- за температурним режимом — високотемпературні (до −10 °С), середньотемпературні (до −20 °С) і низькотемпературні (до −120 °С);
- за режимом роботи — безперервні або циклічної дії;
- за видом холодильного носія (агента) — аміачні, фреонові, метанові, пропанові, вуглекислотні, на сумішах холодильних носіїв (хладон);
- за видом охолодження — з безпосереднім (повітряним), додатковим (наприклад, водяним) охолодженням;
- за способом отримання холоду — компресорні (з приводом від електродвигуна, від газової турбіни, геліоустановки) та абсорбційні («теплові труби»). Основним елементом компресорної холодильної установки є компресор, який може бути відцентровим, поршневим, мембранним, ротаційним (пластинчастим та роторним) або гвинтовим.
Щоб отримувати штучний холод, можна використовувати сонячну енергетичну установку, яка працює в режимі холодильної машини (ДСТУ 2275-93 «Енергоощадність. нетрадиційні та поновлювані джерела енергії Терміни та визначення»), і металогідридну водневу теплоенергетичну установку (ДСТУ 3027-95 «Воднева енергетика. Терміни та визначення»).
Існують кріогенні установки, під якими розуміють сукупність технологічного об’єднаного обладнання, призначеного для переносу теплоти у навколишнє середовище від об’єкта за криогенної температури та/або для вироблення продуктів із використанням криогенних процесів (криогенна температура у межах 0...120 °К). Експлуатаційні вимоги до посудин кріогенних визначають:
- ДСТУ EN ISO 21009-2:2017 «Посудини криогенні. Стаціонарні посудини з вакуумною ізоляцією. Частина 2. Експлуатаційні вимоги»;
- ДСТУ EN 14197-3:2015 «Посудини криогенні стаціонарні без вакуумної ізоляції. Частина 3. Експлуатаційні вимоги».
Топ-3 консультації від експертів:
Дозвільні документи на експлуатацію холодильних установок
Дозвіл від територіальних органів Держпраці отримують:
- на устатковання, пов’язане з виробництвом (виготовленням), використанням, переробкою, зберіганням, транспортуванням, застосуванням, утилізацією чи знешкодженням вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує нормативи порогових мас, що визначені постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» (п. 1 дод. 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі — Порядок № 1107);
- на газонебезпечні роботи та роботи у вибухопожежонебезпечних зонах (п. 4 дод. 2 до Порядку № 1107).
Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці оформлюють (п. 9, п. 13 дод. 7, п. 16, п. 17 дод. 6 до Порядку № 1107):
- на експлуатацію устатковання, пов’язане з розподілом вибухопожежонебезпечних і небезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, що визначені постановою КМУ від 11 липня 2002 р. № 956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки»;
- посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, а також їх монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію, технічний огляд, випробування, експертне обстеження.
Декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці також отримують на заповнення, злив і ремонт балонів та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх зберігання; зберігання балонів, контейнерів, цистерн та інших ємностей із стисненим, зрідженим, отруйним, вибухонебезпечним та інертним газом, їх заповнення, спорожнення і ремонт (п. 14 дод. 6 до Порядку № 1107).
Конструкція посудин, що працюють під тиском і які використовують у холодильних установках (наприклад, компресор), має відповідати вимогам Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333 (НПАОП 0.00-1.81-18). Існує також ДСТУ ГОСТ 12.2.085:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Клапани запобіжні. Вимоги щодо безпеки». На посудини, трубопроводи, запобіжні пристрої та прилади, що працюють під максимальним робочим тиском тиском більше ніж на 0,5 бар (0,05 МПа), поширюється Технічний регламент № 27.
На балони, призначені для транспортування і зберігання зріджених, стиснутих і розчинених газів під тиском, вищим 0,5 бар, поширюються вимоги пунктів 2, 3 розділу І НПАОП 0.00-1.81-18. Ці вимоги не стосуються посудин і балонів місткістю не більше 25 л, в яких добуток тиску в барах на місткість в літрах не перевищує 200, а також частин машин, які не є самостійними посудинами, наприклад конструктивно вбудовані (встановлені на одному фундаменті з компресором) проміжні холодильники.
Апарати (посудини) холодильних установок не підлягають реєстрації та опосвідченню органами Держпраці. Технічне опосвідчення апаратів (посудин) фреонових установок, на які поширюється дія НПАОП 0.00-1.81-18, але таких, що не реєструють в органах Держпраці, проводить підприємство — власник посудин до запуску в роботу, періодично у процесі експлуатації та достроково (п. 2.9, 6.1 НПАОП 0.00-1.51-88).
Розповідаємо про безпечну експлуатацію балонів, у яких транспортують і зберігають зріджені, стиснені й розчинені гази
Призначення відповідальних за обслуговування, експлуатацію ремонт холодильних установок
Роботи, пов’язані з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних і холодильних установок, що працюють на вибухонебезпечних й токсичних газах; монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного, холодильного обладнання належать до робіт з підвищеною небезпекою (пп. 27, 105 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 (НПАОП 0.00-2.01-05).
Суб’єкт господарювання, який використовує холодильні установки, призначає:
- особу, яка здійснює нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією засобів виробництва, які містять посудини, що працюють під тиском, — наприклад, головний механік;
- осіб, відповідальних за справний стан і безпечну дію посудин, що працюють під тиском, — наприклад, механік, електромеханік;
- осіб, відповідальних за безпечну дію посудин, що працюють під тиском, — наприклад, машиніст, апаратник.
За відсутності необхідного персоналу суб’єкт господарювання повинен укласти договір зі спеціалізованою організацією на технічне обслуговування холодильних установок.
Інженерно-технічний працівник, який здійснює нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією холодильної установки, зобов’язаний оглядати посудини в робочому стані та перевіряти дотримання встановлених режимів експлуатації, а також організовує проведення їх технічного огляду.
Інженерно-технічний працівник, відповідальний за справний стан, правильну й безпечну дію апаратів (посудин), трубопроводів і пристроїв холодильної установки, забезпечує утримання апаратів (посудин) у справному стані, підготовку їх до технічного огляду, а також обслуговування навченим і атестованим персоналом.
Кваліфікаційні вимоги до персоналу, що обслуговує холодильні установки
Відповідно до Національного класифікатора професій України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, до обслуговування холодильної установки допускають осіб за такими професіями:
- механік дизельної та холодильної установок (код КП 3115);
- монтажник устаткування холодильних установок (код КП 7233);
- електромеханік торговельного та холодильного устаткування; електромонтер з обслуговування холодильного устаткування електрозв’язку (код КП 7241);
- машиніст холодильника (код КП 8139);
- апаратник охолодження (код КП 8159);
- апаратник з обслуговування рекуператорів та системи охолодження; зарядник холодильних апаратів; машиніст холодильних установок; машиніст холодильної установки для заморожування ґрунтів; машиніст шахтових холодильних установок; моторист (машиніст) рефрижераторних установок (код КП 8163);
- холодильщик харчової продукції (код КП 8275).
Персонал, який обслуговує холодильну установку, повинен виконувати вимоги інструкцій щодо режиму роботи і безпечного обслуговування обладнання, під час роботи контролювати його герметичність, стан запобіжних клапанів, покази контрольно-вимірювальних приладів тощо.
Оскільки утримання холодильних установок належить до робіт з підвищеною небезпекою, то необхідно проводити щорічне навчання з питань охорони праці цієї категорії працівників та перевірку їх знань. Періодичність навчання і перевірки знань відповідальних (посадових) осіб — не рідше ніж раз на три роки.
На кожному підприємстві мають бути інструкції з експлуатації обладнання, що входить до складу холодильної установки, а також інструкції з охорони праці та пожежної безпеки для обслуговувального персоналу (розд. 2, дод. 2 до НПАОП 0.00-1.51-88; розд. 2, дод. 2, дод. 16 до НПАОП 29.23-1.04-90).
Якими ЗІЗ забезпечити працівників, які обслуговують холодильні установки
Машиніста холодильних установок забезпечують таким спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ) зі строком носіння:
- костюм — 12 місяців;
- берет — 12 місяців;
- фартух з нагрудником — черговий;
- черевики — 12 місяців;
- рукавички — 2 місяці;
- респіратор газозахисний — до зношення.
Підстава — пункт 18 підрозділу 1 «Тепловодогазопостачання. Санітарно-технічні роботи. Цехи повітроподілу, виробництва холоду та стисненого повітря» таблиці розділу ІІ Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Держпраці від 16.04.2009 № 62.
Під час чищення, промивання та ремонту устаткування, апаратури та трубопроводів додатково:
- костюм — 24 місяці;
- білизна натільна — 6 місяців;
- чоботи — 12 місяців;
- шкарпетки — 3 місяці;
- рукавички — 1 місяць;
- каска захисна — чергова;
- окуляри захисні закриті — до зношення.
Під час вмикання і вимикання електроприводів додатково рукавички діелектричні — чергові.
На зовнішніх роботах узимку додатково:
- куртка утеплена — 36 місяців;
- штани утеплені — 36 місяців;
- шапка — 36 місяців;
- рукавички — 12 місяців.
Вимоги безпеки під час експлуатації холодильних установок
У морозильній камері відстань від батарей повітроохолоджувача до матеріалів, що зберігаються, має бути не менше ніж 0,3 м (пп. 11.3.10 НПАОП 29.23-1.04-90).
У машинному відділенні вивішують на видному місці інструкції (п. 2.10 НПАОП 0.00-1.51-88):
- з улаштування та безпечної експлуатації холодильної установки;
- обслуговування машин і апаратів;
- дій персоналу під час виникнення аварійної ситуації (пп. 11.4.4 НПАОП 29.23-1.04-90 передбачає наявність плану ліквідації аварій);
- охорони праці, зокрема під час проведення робіт в холодильній камері;
- пожежної безпеки;
- надання домедичної допомоги.
Також на видному місці вивішують такі документи:
- графіки проведення планово-попереджувального ремонту (періодичного технічного обслуговування);
- схеми трубопроводів холодильного носія та води з відповідною нумерацією в них (і відповідно, в натурі) запірної арматури, приладів контролю і автоматики, затверджені головним інженером (головним спеціалістом);
- покажчики розміщення ЗІЗ;
- номери телефонів швидкої медичної допомоги, пожежної команди, диспетчера електромережі;
- номер телефону та адресу організації, яка обслуговує автоматизовану холодильну установку.
Для машинних відділень, де встановлені тільки агрегатовані холодильні машини заводської поставки, які обслуговує спеціалізована організація, перелік вищевказаної документації, а також її розміщення встановлює керівництво підприємства.
На кожному апараті (посудині) наносять фарбою на видному місці або на спеціальній табличці розмірами 200 × 150 мм реєстраційний номер, дозволений тиск, дату (число місяць і рік) проведеного й наступного технічного огляду (п. 6.8 НПАОП 29.23-1.04-90; п. 6.15 НПАОП 0.00-1.51-88).
Апарати або посудини, що перебувають під тиском, вимикають у таких випадках:
- підвищення тиску в посудині вище допустимого (незважаючи на дотримання всіх вимог, зазначених в інструкції);
- несправність запобіжних клапанів або блокувальних пристроїв;
- виявлення в конструктивних елементах посудини тріщин, випинів, значного зменшення товщини стінок трубопроводів або потіння в зварних швах нещільностей (течі в заклепкових і болтових з’єднаннях, розриву прокладок тощо), а також витік технологічної рідини (аміаку, фреону) із системи;
- виникнення пожежі, що безпосередньо загрожує посудині під тиском;
- несправність манометра і неможливість визначити тиск за іншими приладами;
- несправність або неповна кількість кріпильних деталей кришок і лотків;
- несправність покажчика рівня технологічної рідини;
- несправність або відсутність передбачених проєктом контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматики.
Підстава — підпункт 11.2.15 НПАОП 29.23-1.04-90, підпункт 7.3.1 НПАОП 0.00-1.51-88.
Заходи безпеки під час витоку хладону
Для виявлення місця витоку хладону дозволяється користуватися мильною піною та іншими індикаторами герметичності (витоку). Інструкція з приготування індикаторного паперу для визначення витоку аміаку наведена у додатку 14 до НПАОП 29.23-1.04-90 та передбачає приготування індикаторів високої та середньої чутливості.
Індикатор високої чутливості виготовляють так: 0,1 г фенолроту кладуть у фарфорову чашку або кристалізатор, додають 100 мл спирту-ректифікату і 20 мл чистого гліцерину, помішують скляною паличкою до повного розчинення; фільтрувальний папір, нарізаний смужками 10 × 1,5 см, обробляють приготованим розчином фенолроту та сушать на повітрі; висушені смужки зберігають у парафіновому папері.
Індикатор середньої чутливості виготовляють таким чином: 1%-вим спиртовим розчином фенолфталеїну просочують смужки фільтрувального паперу.
Наявність слідів мастила в роз’ємних з’єднаннях, бульбашок під час омилювання зварних з’єднань, зміна кольору індикатора вказують на витік хладону. У разі виявлення витоку хладону компресор зупинити, перекрити запірною арматурою пошкоджену ділянку, увімкнути витяжну вентиляцію і, відкривши вікна та двері, усунути витік.
Розкривати компресори, апарати і трубопроводи можна лише після того, як тиск хладону буде знижений до атмосферного та залишатиметься постійним протягом 20 хв.
Видалення снігової шуби з охолоджувальних пристроїв
Під час видалення снігової шуби з охолоджувальних пристроїв шляхом їх нагрівання тиск у батареях повітроохолоджувача не має перевищувати тиску випробування на щільність для апаратів (судин). Для відтанення снігової шуби використовують продувку охолоджувальних пристроїв гарячими парами або електропідігрівальні елементи (ТЕНи). Типова інструкція з відтавання снігової шуби й продувки охолоджуючих пристроїв гарячими парами аміаку та трубними електропідігрівальними нагрівачами для аміачної холодильної установки наведена у додатку 15 до НПАОП 29.23-1.04-90.
Під час видалення снігової шуби з охолоджувальних пристроїв заборонено:
- розкривати апарати з температурою стінок менше ніж −35 ºС;
- видаляти снігову шубу (іній) механічним способом з охолоджувальних батарей — допускається тільки обмітання;
- ударяти по батареях під час відтавання снігової шуби та продувки охолоджувальних пристроїв.
Як організувати роботу на відкритих територіях в осінньо-зимовий період
