Температурний скринінг працівників: як запровадити

Температурний скринінг працівників: нормативна база

Згідно з частиною 1 статті 7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII підприємства, установи й організації зобов'язані, зокрема, за пропозиціями посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби розробляти і здійснювати санітарні та протиепідемічні заходи.

Одним із таких обов'язкових протиепідемічних заходів є температурний скринінг на підприємстві.

Температурний скринінг — це вимірювання температури для вчасного виявлення хворих.

Вимірювати температуру працівників вимагає пункт 1 Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів при здійсненні дозволених видів діяльності, які передбачають приймання відвідувачів в офісних приміщення.

Якщо працівник відмовляється пройти температурний скринінг, його можна відсторонити від роботи. Адже він не дотримується карантинних заходів на підприємстві та порушує вимоги локальних нормативних актів підприємства. Однак попередньо необхідно визначити порядок такого відсторонення, зокрема у Правилах внутрішнього трудового розпорядку. Відсторонення оформлюють відповідним актом, в якому обов'язково зазначають його причину.

Як організувати температурний скринінг працівників

Для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі трудової діяльності, на підприємстві створюється служба охорони праці (пункт 1.1 Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 № 255; далі — Типове положення).

Служба охорони праці підприємства виконує, серед іншого, такі обов'язки:

• розробляє спільно з іншими підрозділами підприємства комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів і підвищення наявного рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надає організаційно-методичну допомогу у виконанні запланованих заходів (пункт 3.1 Типового положення);
• готує проєкти наказів (розпоряджень) з питань охорони праці та вносить їх на розгляд роботодавцю (пункт 3.2 Типового положення).

Отже, організувати термоскринінг працівників — обов'язок служби охорони праці підприємства. Саме СОП має підготувати наказ, яким на працівника або працівників покладатимуть обов'язки з температурного скринінгу.

У наказі потрібно визначити не лише відповідальних за температурний скринінг працівників, а й порядок дій відповідальних працівників та СОП у разі виявлення працівника, в якого температура 37,2 °C і вище або є ознаки респіраторного захворювання.

Як забезпечити сприятливий виробничий мікроклімат

Перш ніж готувати наказ, потрібно отримати згоду працівника, на якого будуть покладені нові обов'язки. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконувати роботу, не обумовлену трудовим договором.

Оскільки йдеться про тимчасові обов'язки, не варто вносити зміни у посадову (робочу) інструкцію.

Хто проводить температурний скринінг працівників

Вимірювання температури на підприємстві можуть здійснювати представники (працівники):

• служби охорони;
• бюро перепусток;
• СОП;
• адміністрації підприємства.

Щоб максимально уникнути можливості інфікування працівників на робочих місцях, вимірювати температуру краще на прохідній або на вході на підприємство. Бажано це робити перед початком зміни або робочого дня.

Результати вимірювання температури у працівників відповідальний за температурний скринінг працівник фіксує в Журналі вимірювання температури працівників. На великому підприємстві, щоб не затримувати прохід працівників на територію, можна фіксувати в журналі лише відхилення від норми.

Відповідальність за непроведення температурного скринінгу

За порушення санітарного законодавства та правил щодо карантину Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-XII (далі — Закон № 4004) передбачена дисциплінарна, цивільно-правова, адміністративна й кримінальна відповідальність.

Дисциплінарна відповідальність

Згідно зі статтею 45 Закону № 4004 працівники підприємств, установ, організацій, дії яких призвели до порушення санітарного законодавства, невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, підлягають дисциплінарній відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність

Підприємства, установи, організації, підприємці та громадяни, які порушили санітарне законодавство, що призвело до виникнення захворювань, отруєнь, радіаційних уражень, тривалої або тимчасової втрати працездатності, інвалідності чи смерті людей, зобов'язані відшкодувати збитки громадянам, підприємствам, установам і організаціям, а також компенсувати додаткові витрати органів санітарно-епідеміологічної служби на проведення санітарних і протиепідемічних заходів та витрати лікувально-профілактичних закладів на надання медичної допомоги потерпілим.

Якщо підприємство відмовляється компенсувати витрати або відшкодувати збитки, спір розглядається у судовому порядку (стаття 48 Закону № 4004).

Шукаєте щось конкретне?

• Перейдіть до системи Експертус Охорона праці, візьміть демодоступ та отримайте доступ до актуальної інформації від наших експертів

Кримінальна відповідальність

Діяння проти здоров'я населення, вчинені внаслідок порушення санітарного законодавства, тягнуть за собою кримінальну відповідальність (стаття 49 Закону № 4004).