Порядок розслідування нещасних випадків: 7 ключових змін
Законопроєкт покликаний розв’язати ключову проблему — застарілість і неефективність державного регулювання безпеки та здоров’я працівників. Адже чинна система управління охороною праці на всіх рівнях функціонує за «реактивним» принципом коригувальних дій. Тобто держава реагує на наслідки нещасних випадків — видає нормативні акти, які передбачають правила безпечної поведінки при виконанні відповідних робіт.
Законопроєкт пропонує:
- сформувати нову національну систему запобігання професійним ризикам, що заснована на принципах оцінювання, контролю ризиків і управління ними, які є базовими для побудови подібних систем у розвинених країнах Європи та світу;
- імплементувати положення Директиви Ради 89/391/ЄЕС від 12.06.1989 про запровадження заходів, покликаних заохочувати до покращення безпеки та охорони здоров'я працівників на роботі (далі — Директива Ради 89/391/ЄЕС).
Директива Ради № 89/391/ЄЕС визначає послідовну ієрархію принципів і передбачає:
- запобігання ризикам;
- оцінювання ризиків, яких не можна уникнути;
- усунення джерел ризиків;
- адаптація умов праці до працівника, особливо під час облаштування робочих місць, вибору виробничого обладнання, методів роботи;
- адаптація до технічного прогресу;
- заміна устаткування підвищеної небезпеки на безпечне або менш небезпечне;
- розроблення узгодженої загальної політики запобігання виробничим ризикам, що охоплює техніку, організацію праці, умови праці, соціальні відносини та вплив чинників, пов’язаних з виробничим середовищем;
- надання заходам колективного захисту пріоритету перед заходами індивідуального захисту, що використовуються працівником;
- належне навчання та інструктаж працівників.
Вам може стати у пригоді:На противагу чинній системі запропоновані проєктом акта підходи передбачають організувати систему безпеки й здоров’я працівників за «проактивним» принципом запобіжних дій.
Зміна принципів побудови системи передбачає змінити об’єкт впливу державної політики: з нинішніх «безпека праці» або «охорона праці» — на європейський «безпека працівника». Ключовим завданням політики має стати не встановлення вимог до процесу організації безпеки, але до результативності цього процесу — повністю усунути або мінімізувати ризикі для життя і здоров’я працівника.
Законопроєкт пропонує запровадити за європейським прикладом систему мінімальних вимог щодо безпеки та здоров’я працівників. Роботодавець має регулярно оцінювати ризики, які можуть виникнути на конкретному робочому місці, розробляти й впроваджувати заходи, щоб мінімізувати або усунути ці ризики.
Документ також спрямований підвищити ефективність розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій. Законопроєкт передбачає запровадити інформування компетентних органів про всі нещасні випадки. А роботодавець має вести облік всіх інцидентів, які потенційно могли призвести до нещасного випадку.
Проєкт закону передбачає можливість покладати за рішенням суду на роботодавця матеріальну відповідальність за нанесення шкоди життю та здоров’ю працівника внаслідок недостатніх та/або неефективних заходів.
Повністю ознайомитись із текстом документа та додатковими матеріалами, оцінити його й додати коментарі можна на сайті Мінекономіки у розділі «Обговорення проектів документів».
Джерело: Мінекономіки