Відповідь
Стаття 51 (КЗпП) передбачає планове скорочення відведеного на роботу часу тільки окремим категоріям робітників. Працівники, що задіяні в роботі із шкідливо-небезпечними для здоров’я умовами, отримують скорочений варіант тривалості робочого періоду. Він не повинен бути більшим 36-ти годин на робочий тиждень.
Постановою КМУ №163 від 21.02.2001 затверджено список виробництв, професійної діяльності, посад і цехів зі шкідливими для здоров’я умовами роботи. Знаходження на їх території дозволяє отримати право на скорочений варіант робочого тижня.
Виходячи з переліку, робітники, що працюють над дослідженнями експериментального типу та дозиметричними вимірами, безпосередньо претендують на робочий тиждень скороченої тривалості (близько 36 годин). Більш деталізовано представлено у розділі № 38 «Фізика та дозиметрія рентгенівських та гамма-променів».
Відповідно до пункту 7, скороченість робочого часу для певного працівника можлива тільки в дні, коли людина працювала не менше 1/2 цього часу в шкідливо-небезпечних умовах. Тривалість такого періоду встановлюється індивідуально для певного виду виробництв, певних професій, виробничих цехів та посад. У пункті 7 йдеться про використання вищезгаданого Переліку, що затверджує наказ Мінпраці та соцполітики №122 від 23.03.2001. Скорочений варіант робочого тижня закріплюється укладанням колективного договору, в залежності від кінцевих результатів атестаційної перевірки робочих місць в робочих умовах, у відповідності до однойменного Порядку здійснення атестації, затвердженого постановою КМУ №442 від 01.08.92 р.
Надання права скороченого робочого часу можливе за умови віднесення певного робочого місця до шкідливих умов праці за результатами атестації діючих умов праці (пункт № 9 Порядку).
Стаття 52 КЗпП затверджує створення п’ятиденного тижня із обов’язковим дводенними вихідними. Сам власник чи уповноважена ним людина, за допомогою графіків зайнятості або діючих правил трудового внутрішнього розкладу, установлює тривалість денної зміни в умовах п’ятиденного тижня. Це погоджує виборний орган (представник) первинної організації профспілок установи, підприємства, або організації з дотриманням визначеного перебігу робочого тижня (ст. 50 та 51).
В організаціях чи підприємствах, де за трудовими умовами та напрямом виробництва, п’ятиденний тиждень не є доцільним, впроваджують шестиденний із лише одним днем на відпочинок.
З урахуванням шестиденного тижня роботи, щоденна праця не буде довше:
- 7-ми годин при нормі близько 40 годин за тиждень;
- 6-ти – при 36 годинах на аналогічний період;
- 4-х – при нормі в 24 тижневих години.
Саме власник чи довірена ним особа (або орган) вправі встановлювати п’ятиденний або інакший робочий тиждень. Це відбувається в процесі домовленості з виборним органом та представником профспілок із врахуванням специфічних умов роботи. Заключним моментом виступає погодження робочого тижня із Радою місцевих депутатів та думкою колег і трудового колективу.
