експерт із питань домедичної допомоги, директор ліцею № 208 м. Києва, вчитель медико-санітарної підготовки
Якщо стався серцевий напад важливо не розгубитися та якомога скоріше надати домедичну допомогу, адже чим довше ви зволікаєте, тим більше буде уражений серцевий м’яз. Як виявити серцевий напад, що потрібно зробити передусім, аби врятувати людині життя, — дізнайтеся зі статті.
Серцевий напад є небезпечним станом, коли блокується кровопостачання до серцевого м’яза. Його симптоми можуть бути різними, але є ті, на які передусім варто звернути увагу.
Працівник може скаржитися на раптовий сильний біль за грудиною, який «віддає» у нижню щелепу, шию зліва, руку або під лопатку. Також можуть спостерігатися такі симптоми, як посилене серцебиття, запаморочення, холодний піт.
Важливо вчасно зорієнтуйтеся в тому, що спричиняє серцевий напад та вміти його розпізнати. Зволікання, коли кожна хвилина на вагу золота, — неприпустиме. Щоб подолати страх, опануйте навички безпечного надання першої допомоги. З’ясуємо, що провокує серцевий напад та як правильно надати домедичну допомогу потерпілому.
Якщо серце не отримує кисень у достатній кількості, виникає серцевий напад — стенокардія, яка може перерости в інфаркт міокарда. Вона небезпечна тим, що її перші симптоми легко пропустити.
Це може статися під час фізичного навантаження, оскільки в такі моменти серце потребує підвищеної дози кисню. Людина зазвичай не здогадується, що у неї звужені серцеві судини, через які кров і кисень надходять до серцевого м’яза частково.
До серцевого нападу призводять:
постійно підвищений артеріальний тиск;
малорухливий спосіб життя;
цукровий діабет,
підвищений рівень холестерину в крові;
зайва вага;
нездоровий спосіб життя — куріння, вживання алкоголю.
Основний симптом стенокардії — больові відчуття. Вони можуть бути різної інтенсивності та локалізації. Можуть виникати після фізичного навантаження, але також проявлятися на тлі емоційного стресу, вживання алкоголю, кави або сигарет, а іноді навіть в спокої. Біль зазвичай збільшується при рухах або емоційному напруженні.
Больові відчуття:
проявляються як відчуття тяжкості, тиску або печіння;
локалізуються за грудиною і/або у лівій половині грудної клітки;
можуть «віддавати» у руку, нижню щелепу, шию зліва, під лопатку;
зникають через 2-3 хв після того, як потерпілий припинив фізичне навантаження або прийняв нітрогліцерин.
Під час нападу стенокардії може виникати відчуття тривоги та страху. Потерпілим може здаватися, що їм не бракує повітря при нормальному диханні.
Шкіра може стати блідою, а пацієнт — почати пітніти. Також під час нападу стенокардії може спостерігатися підвищення артеріального тиску.
При першому нападі стенокардії важливо вчасно звернутися до лікаря. Лікар оцінить симптоми, розповість про причини стенокардії та порекомендує ефективне лікування.
Які фактори підвищують ризик виникнення серцевого нападу
Ризик серцевого нападу зростає з віком: для чоловіків він становить 45 років і більше, для жінок — 55 років і більше. У ці роки серцеві напади у чоловіків трапляються учетверо частіше, але потім ця статистика вирівнюється.
Щоб дізнатися, чи перебуваєте ви у зоні ризику, потрібно звернути увагу на такі основні фактори:
Якщо зменшити основні фактори ризику, відповідно, зменшиться і ймовірність виникнення серцевого нападу.
Для профілактики інфаркту міокарда потрібно вести здоровий спосіб життя — активно займатися спортом, збалансовано харчуватися, приділяти достатньо часу сну, стежити за правильним режимом дня та відмовитися від шкідливих звичок.
У разі інфаркту міокарда необхідно відновити порушений кровотік — максимально швидко відкрити заблоковану судину.
Якщо це вдалося зробити протягом двох годин від початку хвороби, серцевий м’яз (міокард) не зазнає серйозної шкоди. Але із часом шкода для міокарда зростає. Якщо не звільнити судину, щоб нормалізувати кровообіг, хворий залишиться інвалідом. 20% потерпілих у такому стані помирають. Тому своєчасна медична допомога має істотне значення у подальшому одужанні хворого.
Як надавати домедичну допомогу хворому з підозрою на інфаркт міокарда, визначає Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при підозрі на гострий інфаркт міокарда, затверджений наказом МОЗ від 09.03.2022 № 441:
1. Переконайтеся у відсутності небезпеки та за її відсутності перейдіть до наступного кроку.
2. Заспокойте потерпілого та поясніть свої подальші дії.
3. Викличте екстрену медичну допомогу та дотримуйте вказівок диспетчера прийому виклику.
4. Надайте потерпілому максимально зручного для нього положення. Розстібніть у нього стискаючі елементи одягу. Забезпечте, щоб до приміщення, де перебуває потерпілий, надходило свіже повітря.
5. За можливості дайте потерпілому розжувати таблетку кислоти ацетилсаліцилової у дозі 162—325 мг (незалежно від прийому інших препаратів) за умови відсутності у нього алергічної реакції.
6. Забезпечити постійний нагляд за потерпілим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
7. Якщо стан потерпілого погіршився до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, зробіть повторний виклик.
Серцево-легенева реанімація (СЛР) поєднує компресії грудної клітини, або ж непрямий масаж серця, і штучну вентиляцію легенів. Її проводять, якщо потерпілий знепритомнів; він не дихає та відсутнє серцебиття (клінічна смерть).
Перш ніж почати, СЛР, потрібно переконатися у власній безпеці. Щоб не наражатися на небезпеку, під час реанімаційних дій потрібно уникати контакту з біологічними рідинами потерпілого (слиною, кров’ю) і використовувати одноразовий клапан для штучного дихання.
Також потрібно користуватися одноразовими медичними рукавичками та бути обережним під час усіх маніпуляцій.
Особа, яка проводить СЛР, має виконувати компресії грудної клітини для потерпілого із зупинкою серця. Якщо виконавець СЛР навчений і може виконувати штучне дихання, то він має поєднувати компресії грудної клітини та штучне дихання.
Якщо немає змоги провести штучне дихання, наприклад, через схильність до запаморочення при глибокому диханні або через відсутність одноразового захисного клапана, потрібно обмежитися непрямим масажем серця.
Станьте на коліна збоку від потерпілого так, щоб ваші ноги були перпендикулярно до його тіла.
Якщо рятуєте вдвох, станьте по різні боки від потерпілого: один навпроти обличчя (виконуватиме штучне дихання), інший — навпроти грудної клітки (для непрямого масажу серця). Через 5—10 хвилин поміняйтеся місцями.
Перед тим, як проводити штучне дихання, затисніть потерпілому носа, щоб повітря надходило йому в легені й не виходило назовні. На рота потерпілому покладіть одноразовий захисний клапан. Зробіть глибокий вдих із випрямленою спиною і розправленими плечима, щоб набрати повні легені повітря. Потім нахиліться до потерпілого та зробіть видих із зусиллям. Ваш рот при цьому має бути щільно притиснений до рота потерпілого. Повторіть усе ще раз. Ви маєте зробити потерпілому два вдихи.
Коли готуєтеся до непрямого масажу серця, станьте у правильне положення, щоб звести втому до мінімуму. Обіпріться на грудину нижньою частиною долоні. Долоню розташуйте чітко вздовж грудини. Не переходьте на ребра, щоб не зламати їх.
Правильно визначіть точку натискання на грудині! Вона розташована посередині грудної клітки на два пальці вище кінця грудини. Кінець грудини, тобто мечоподібний відросток, легко знайти на дотик.
Ваші плечі мають бути точно над грудиною потерпілого. Поштовхи робіть усім корпусом, так м’язи рук менше стомлюватимуться. Коли робите паузу для штучного дихання, прибирайте руки, щоб грудина потерпілого могла безперешкодно підніматися під час «вдиху».
Намагайтеся робити 100—120 компресійних поштовхів на хвилину. При натиску грудина має опуститися не більше ніж на 6 см. Між поштовхами давайте грудям потерпілого повністю піднятися, однак стежте, щоб частота непрямого масажу серця не знижувалася.
Якщо компресії грудної клітини чергуєте зі штучним диханням, вдихайте потерпілому повітря протягом секунди та спостерігайте, як підіймається його грудна клітка. Далі стежте, як повітря виходить із легенів, а грудна клітка потерпілого опускається. Самі в цей час набирайте повітря.
Якщо потерпілого вдалося реанімувати, уважно спостерігайте за ним і будьте готові за потреби поновити реанімаційні заходи.
До серцевого нападу призводять:
постійно підвищений артеріальний тиск;
малорухливий спосіб життя;
цукровий діабет,
підвищений рівень холестерину в крові;
зайва вага;
нездоровий спосіб життя — куріння, вживання алкоголю;
стреси.
Ризик серцевого нападу зростає з віком: для чоловіків він становить 45 роківі більше, для жінок — 55 років і більше. У ці роки серцеві напади у чоловіків трапляються учетверо частіше, але потім ця статистика вирівнюється.
