Вогнегасники — це прості, ефективні та відносно недорогі первинні засоби пожежогасіння. У статті розповімо про особливості використання аерозольних вогнегасників.
Для ліквідації невеликих осередків пожеж, а також для гасіння пожеж на початковій стадії застосовуються первинні засоби пожежогасіння. Найефективнішим первинним засобом пожежогасіння є вогнегасники.
Вогнегасник — це технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в його корпусі, під дією надлишкового тиску, за масою і конструктивним виконанням придатний для транспортування і застосування людиною.
Як обрати й безпечно експлуатувати вогнегасники
Нормативне регулювання та види вогнегасників
Як експлуатувати вогнегасники, визначають Правила експлуатації та типові норми належності вогнегасників, затверджені наказом МВС від 15.01.2018 № 25 (далі — Правила).
Тип вогнегасників та їхню кількість визначають за такими критеріями:
- категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських і лабораторних приміщень;
- клас можливої пожежі;
- придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
- захищувана площа.
Вогнегасники класифікують за видом речовини, що використовується для гасіння пожежі, способом подачі вогнегасного складу та іншими чинниками.
Зокрема, за видом вогнегасної речовини розрізняють:
- ВВ — вогнегасник водяний;
- ВВП — вогнегасник водопінний (у тому числі аерозольний);
- ВГ — вогнегасник газовий, у тому числі вуглекислотний (ВВК);
- ВП — вогнегасник порошковий.
Вогнегасники маркують буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.
Аерозольний вогнегасник: правила застосування
Аерозольний водопінний вогнегасник — водопінний вогнегасник одноразового використання, з якого вогнегасна речовина подається в розпиленому вигляді. Він складається з корпусу для зберігання вогнегасної речовини або компонентів для її отримання, пристрою підготовки вогнегасної речовини до подавання її в осередок пожежі, пристроїв, що запобігають зростанню тиску вище допустимого й захищають від випадкового спрацьовування. Зазвичай, як заряд в аерозольних вогнегасниках використовується 6%-ий розчин піноутворювача.
Аерозольні вогнегасники застосовуються для гасіння пожеж класів А, В з діапазоном температур експлуатації від мінус 20 °С до плюс 50 °С у разі дотримання умов їх зберігання безпосередньо до моменту використання.
Клас пожежі визначають за ДСТУ EN 2:2014 «Класифікація пожеж»:
- А — горіння твердих матеріалів, зазвичай органічного походження, під час якого, як правило, утворюються тліючі вуглини;
- В — горіння рідин або твердих речовин, які переходять у рідкий стан;
- С — горіння газів;
- D — горіння металів;
- F — горіння речовин, які використовують, щоб приготувати їжу, і які містяться у кухонних приладах.
Пам'ятайте про порядок дій при пожежі
Правила № 25 дозволяють оснащувати вогнегасниками водопінними аерозольними одноразового використання як додатковими засобами для гасіння невеликих осередків пожеж на початкових стадіях:
- гаражі та автомайстерні — для пожеж класів А, В та F, якщо підтверджено паспортом та/або експлуатаційною документацією, з діапазоном температур експлуатації (встановленим виробником);
- будинки адміністративного та побутового призначення і громадські будинки;
- квартири багатоквартирних житлових будинків та будинки індивідуальної забудови;
- виробничі й складські будинки та приміщення промислових підприємств;
- кіоски та торговельні місця.
Аерозольні вогнегасники мають декілька переваг порівняно з традиційними порошковими та вуглекислотними вогнегасниками. Вони менше забруднюють приміщення, простіші в застосуванні та можуть забезпечити більш точне гасіння осередка вогню.
ВВПА-400
Одним із найбільш поширених аерозольних вогнегасників, сертифікованих в Україні, є ВВПА-400. Він гасить три види загорянь: тверді, рідкі речовини, а також електроприлади і обладнання під напругою до 1 000 В. Цей вогнегасник можна використати для гасіння комп’ютерів, загоряння в автомобілі або електродвигуні, паперу, текстилю, дерева, пластику тощо.
Дозувальний пристрій вогнегасника дає змогу економно витрачати вогнегасну речовину шляхом короткочасного натискання на кнопку активації.
Вогнегасна речовина, якою заправлений ВВПА-400, має активний охолоджувальний ефект. Він дає змогу уникнути термоудару при охолодженні розпечених предметів, а також захищає від термоопіків людей і тварин, котрі перебувають поблизу відкритого полум’я. На поверхні, обробленій за допомогою вогнегасника ВВПА-400, утворюється захисний шар, що унеможливлює повторне займання матеріалу.
Термін зберігання вогнегасника — 5 років (не вимагає перезарядки). Вогнегасник не потребує періодичного технічного обслуговування.
Будова аерозольного вогнегасника
Аерозольний вогнегасник складається з таких основних компонентів:
- Балон: це міцний контейнер, зазвичай з металу або композитних матеріалів, який містить вогнегасний матеріал у вигляді аерозолю.
- Вентиль: це механізм, який регулює вихід вогнегасної речовини з балону. Він зазвичай зроблений з металу та має спеціальний клапан, який може бути відкритий за допомогою рукоятки або кнопки.
- Датчик тиску: це електронний прилад, який контролює тиск в балоні та забезпечує відповідність тиску вимогам безпеки.
- Етикетка: на аерозольному вогнегаснику має бути інформація про виробника, тип вогнегасника, дату виготовлення та інша важлива інформація.
- Вогнегасна речовина: це хімічні речовини, які перебувають у вигляді аерозолю в балоні та викидаються через вентиль за допомогою тиску.
Ці компоненти дозволяють аерозольному вогнегаснику ефективно гасити вогонь та забезпечувати безпеку в місцях, де є ризик пожежі.
Система аерозольного пожежогасіння
Дедалі частіше для гасіння пожежі застосовуються генератори вогнегасного аерозолю, на основі яких можлива побудова модульних і автономних систем пожежогасіння.
Аерозольне пожежогасіння передбачає ліквідацію вогнища шляхом введення в зону запалення суспензії горючих часток, які не гасять полум’я, а ліквідують каталізатори горіння, тим самим знижуючи температуру і відсоток кисню у зоні пожежі. Джерелом суспензії є особливий пристрій — генератор вогнегасного аерозолю.
Аерозольний генератор має таку конструкцію: корпус вогнегасника ділиться на дві порожнини. В одній із них розташований заряд і електрозапальник. Друга порожнина заповнена охолоджувачем, що гасить полум’я, яке виникає при горінні заряду. Згораючи, заряд виділяє велику кількість аерозолю (активного гідрооксиду калію), який, пройшовши через охолоджувач (теплопоглинальні гранули), викидається у зону вогнища пожежі у вигляді густої хмари. Генератор приводиться в дію замиканням електроланцюга запальника, займанням вогнепровідного шнура або капсулем, що спрацьовує при натисканні на кільце.
Вогнегасники на автотранспорті: які, де, скільки
Система аерозольного пожежогасіння складається з таких компонентів:
- генератор аерозолю;
- датчики, що фіксують пожежонебезпечну ситуацію;
- мережа сповіщувачів (повідомляють про пожежу та забезпечують запуск генератора);
- пульт керування.
Генератори аерозолю мають такі переваги: не містять рухомих деталей, ємностей під тиском та інших компонентів, що змушують проводити часте технічне обслуговування, вогнегасна речовина є нетоксичною та екологічно нешкідливою, аерозоль легко видаляється з предметів, система працює без присутності людини, проста в монтажі й не потребує значних витрат. Аерозольні генератори пожежогасіння використовуються як в автоматичних, так і в автономних та ручних системах пожежогасіння.
Водночас автономна система аерозольного пожежогасіння має і свої недоліки. Це, зокрема, повільне її реагування на пожежну ситуацію, оскільки вона спрацьовує лише після евакуації людей з приміщення. Також спостерігається висока температура аерозолю у зоні розпилення (до плюс 400 °С). Тому аерозольними системами комплектують переважно нежитлові приміщення за умови відсутності в них легкоплавких та горючих матеріалів.
Загалом аерозольні засоби пожежогасіння придатні до використання та ефективні у найрізноманітніших умовах, які можуть виникнути в житлових будинках, на виробництві, у транспорті (автомобілях, електропоїздах, судах) тощо.
Пам’ятайте!
Згідно з Правилами експлуатації вогнегасників міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, виходячи зі специфічних умов та особливостей пожежної небезпеки виробництв, можуть додатково розробляти свої галузеві правила експлуатації та норми належності вогнегасників, що затверджуються в установленому законодавством порядку після їх погодження з центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Водночас вимоги галузевих правил експлуатації та норм належності вогнегасників мають бути не нижчі встановлених вимог, передбачених № 25, та не можуть суперечити їм.
Пам'ятайте про 
