Які штрафи передбачені за порушення вимог законодавства про працю

Розміри штрафів за порушення законодавства про працю 2024

Органи Держпраці відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, забезпечують проведення перевірок додержання вимог законодавства про організацію трудових відносин та здійснюють інспектування щодо виявлення неоформлених працівників.

Як діяти, щоб за результатами працеохоронної перевірки суд не зупинив роботу підприємства

Вони можуть притягувати юридичних осіб та фізосіб — підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, до фінансової (ст. 265 КЗпП України) та адміністративної відповідальності (ст. 41 КУпАП України).

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (ФОП), якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність — до посадових осіб підприємств, а також ФОП.

  Зверніть увагу! Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.

Розмір штрафів, які накладаються як фінансові санкції відповідно до статті 265 КЗпП України, пов’язується з розміром мінімальної заробітної плати.

09 листопада 2023 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік». Мінімальну заробітну плату (МЗП) згідно з цим Законом визначено з 1 січня 2024 року у місячному розмірі — 7 100 гривень, а з 1 квітня 2024 року – 8 000 гривень .

Тож, за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, якщо така перевірка проводиться з питань виявлення порушень, зазначених в абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, передбачений штраф у 16-кратному розмірі МЗП, що становитиме з 01 січня 2024 року 113 600 грн, а з 01.04.2024 — 128 000 грн.

У разі виконання припису Держпраці з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та усунення виявлених порушень, передбачених абзацами четвертим — шостим, десятим ч. 2 ст. 265 КЗпП України у визначені приписом строки, заходи щодо притягнення до відповідальності не застосовуються.

Однак фінансові санкції будуть накладені незалежно від швидкості їх усунення у разі притягнення до відповідальності за вчинення порушення, передбаченого абзацами другим, третім, сьомим, восьмим, дев’ятим, одинадцятим частини другої статті 265 КЗпП України (неоформлення належним чином трудового договору з працівниками, виплати зарплати без сплати внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю чи створення перешкод у її проведенні тощо).

Штрафи при цьому будуть застосовуватися одночасно із винесенням відповідного припису.

У разі сплати юридичною особою або фізичною особою — підприємцем, яка використовує найману працю, 50 відсотків розміру штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення постанови про накладення штрафу за порушення вимог законодавства про працю, передбачених ст. 265 КЗпП України, така постанова вважається виконаною.

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які

документи оформити

Трудові відносини під час воєнного стану

Під час дії воєнного стану діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України від 15.03.2022 № 2136-IX, зі змінами, внесеними Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Частиною третьою ст. 16 цього Закону встановлено, що у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені ст. 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються. 

Що стосується притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення вимог законодавства про працю, то, зокрема, за фактичний допуск працівника без оформлення трудового договору (контракту) керівнику підприємства доведеться сплатити від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 41 КУпАП України).

Розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян є сталою величиною і дорівнює 17 гривень.

Згідно з пунктом 5 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: «Якщо норми іншиx законів містять посилання нa неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тo для цілей їх застосування використовуєтьcя сума в розмірі 17 гpивень, крім норм адміністративного тa кримінального законодавства в чaстині кваліфікації злочинів абo правопорушень».

  Як провести аудит пожежної та техногенної безпеки