Простій — це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ч. 1 ст. 34 КЗпП).
Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган, або посадових осіб.
Якщо простій виник не з вини працівника, доцільно оформити акт простою, у якому слід зафіксувати обставини, внаслідок яких виник простій, дату його виникнення тощо. Якщо простій виник через несправність обладнання, на підставі акта керівник підприємства видає наказ про простій через несправність обладнання.