Підготовка сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт

Вимоги до державної реєстрації

Вимоги до державної реєстрації, технічного огляду та обліку даних перевірки технічного стану тракторів у системі Мінагрополітики визначають Вимоги до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом Мінагрополітики від 06.05.2009 № 316 (далі — Вимоги № 316). 

Долучайтеся до Facebook Messenger 

Робочі питання, новини та підтримка професіоналів у галузі охорони праці

ПРИЄДНАТИСЯ ДО НАС

Експлуатація

До експлуатації допускають трактор, який відповідає Вимогам № 316. На нього має бути свідоцтво про реєстрацію (талон тимчасового обліку), талон про проходження державного технічного огляду та номерний знак (п. 2.1 розд. ІІ Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних та меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Мінагрополітики від 06.04.2010 № 173 (далі — Правила № 173).
Введення в експлуатацію

У експлуатацію вводять нові, капітально вiдремонтованi трактори або ті, у яких змінився власник (оренда, лізинг, продаж).

Трактор в експлуатацію приймає комісія підприємства. Вона перевіряє наявність сертифікатів відповідності, комплектність і технічний стан машини за експлуатаційною документацією й зовнішнім оглядом, випробуванням на холостому ходу та під навантаженням.

За зовнішнім оглядом  оцінюють загальний стан та знаходять видимі дефекти. Випробуванням на холостому ходу перевіряють працездатність усіх вузлів трактора (двигуна, гальмівних систем, приладів освітлення та сигналізації тощо), а випробуванням під навантаженням — чи відповідають фактичні параметри трактора його технічним характеристикам.

За результатами роботи комісія складає протокол або акт. На підставі цього вирішують, чи можна використовувати трактор за призначенням. Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, затверджені постановою КМУ від 30.01.2012 № 137.

Трактор вводять в експлуатацію наказом суб'єкта господарювання, де визначають відповідальних осіб та обслуговувальний персонал. Актом закріплюють трактор за конкретним трактористом-машиністом.

Як безпечно експлуатувати колісні сільськогосподарські трактори

• захисні огородження робочих органів надійно закріплені;

• з'єднання трубопроводів та рукави гідравлічних і пневматичних систем доступні для зовнішнього огляду;

• гумові рукави встановлені з урахуванням природного прогину;

• паливна система та система випускання відпрацьованих газів справні;

• дзеркала заднього виду та противідкатні упори встановлені;

• пристрій звукового сигналу, замки дверей кабіни справні;

• рукоятки (важелі) та педалі керування робочими органами трактора вільно пересуваються, надійно зафіксовані та відрегульовані;

• опори (підніжки та драбини), поручні (перила та ручки) справні. 

• тертя, скручування, перегину та напруження рукавів при переміщенні конструктивних елементів трактора, а також підтікання експлуатаційної рідини;

• кріплення гідравлічних та пневматичних проводів за допомогою зварювання (розд. 6 Вимог № 316);

• перевищення встановлених норм вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність;

• у зварних з'єднаннях кабін або захисних каркасів тріщин, раковин, ненадійного з'єднання кабіни з рамою машини, а також деформації каркаса. 

У складних умовах виробництва трактори експлуатують відповідно до розробленої організаційно-технологічної документації, наприклад технологічної карти. 

• начальник інженерно-технічної служби;

• відповідальна за ремонтно-обслуговувальні роботи особа;

• механізатори (власники). 

Під час огляду машин користуйтеся Вимогами до перевірки конструкції і технічного стану колісного транспортного засобу, методами такої перевірки, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 № 710 (далі — Вимоги). Зокрема, у додатку 1 до Вимог наведено перелік елементів трактора, які підлягають перевірці, та методи перевірки (всього 31 позиція).

Технічне обслуговування і ремонт тракторів на території виробничої бази проводять у спеціально відведених для цього місцях, оснащених необхідним обладнанням, пристроями, інструментом і приладами (оглядовою ямою, підіймальним механізмом, компресорною установкою, шиномонтажним обладнанням, упорними підставками (козелками) тощо (п. 4.5 розд. ІV Правил № 173).

Відповідно до настанови (інструкції) з експлуатування технічне обслуговування здійснюють:

• під час підготовки машини до експлуатації;

• щозмінне;

• планове періодичне;

• сезонне;

• під час зберігання (п. 4.6 розд. ІV Правил № 173). 

Результати поточного огляду трактора фіксують в оперативному журналі (наприклад, змінний журнал), де зазначають:

• результати оглядів закріплених тракторів;

• стан трактора протягом зміни, несправності, що заважають його працездатності або вимогам безпечної експлуатації;

• заходи, вжиті для усунення несправностей;

• випадки порушення вимог експлуатаційної документації трактора або технології виробництва. 

Вимоги до конструктивних елементів і обладнання 

Для того, щоб збільшити строк експлуатації машини та безпеку праці людей, необхідно дотримуватися технічних вимог до елементів конструкції трактора.

Пройдіть тести з охорони праці та перевірте свої знання

• Інструктажі з охорони праці
• Інструкції з охорони праці
• Електробезпека
• Чи добре ви знаєте систему «Експертус Охорона праці»

Заборонено експлуатувати рульове керування, якщо:

• незатягнуте та незашплінтоване нарізне з'єднання деталей і вузлів рульового керування;

• у системі рульового керування та його приводі наявні деталі та вузли із залишковою деформацією, тріщинами, пошкодженнями та залишками після паяння або зварювання;

• у гідросистемі підсилювача підтікає робоча рідина;

• надмірний зазор (люфт) у з'єднаннях важелів поворотних цапф та шарнірах рульових тяг (сумарний кутовий зазор рульового керування має бути не більше 25°);

• є вузли, деталі та робочі рідини, не передбачені вимогами заводу-виробника, а також саморобні або з дефектами (розд. 4 Вимог № 316). 

Гальмівна система

Робоча гальмівна система повинна мати такий ефект: при початковій швидкості гальмування 25 км/год гальмівний шлях трактора становить не більше ніж 9,4 м.

Для контролю робочої гальмівної системи виконують контрольні гальмування типу «0» за методикою випробувань, наведеною у ДСТУ ISO 5697:2005 «Засоби транспортні сільськогосподарські та лісогосподарські. Визначення гальмівних характеристик».

Альтернативним показником ефективності гальмування можуть бути величини усталеного сповільнення. Для тракторів, усі колеса яких обладнано гальмами, величина сповільнення має становити не менше ніж 5,0 м/с2, а для тракторних поїздів, у яких гальмами обладнано лише одну вісь причепа (напівпричепа), — не менше ніж 4,5 м/с2.

Стоянкова гальмівна система має забезпечувати утримання машини протягом 5 хв у різних напрямках на схилі не менше 16%, а тракторного поїзда — на схилі не менше 12%. Якщо поверхні з необхідним ухилом немає, то щоб перевірити справність стоянкової гальмівної системи, потрібно прикласти еквівалентне поздовжнє зусилля до машини на рівній поверхні.

Гальмівна система причепа має забезпечити його аварійне гальмування у разі його відриву від тягача.

Колеса та шини

На шинах не має бути пошкоджень (пробоїн, порізів, розривів), які оголюють корд, а також розшарування протектора та боковини. Розмір і граничне навантаження шин мають відповідати моделі трактора. Не можна встановлювати на одну вісь шини різного розміру та рисунка, порушувати сходження коліс. Елементи кріплення коліс надійно затягують усіма гайками та закріплюють до маточини. Диски або ободи коліс мають бути без тріщин. Остаточна висота рисунка протектора (ґрунтозачепів) шин ведучих коліс має бути не менше ніж 5 мм; керованих коліс — 2 мм; коліс причепів — 1 мм (розд. 7 Вимог № 316).

На колісні транспортні засоби та спеціальні машини на колісних шасі, що виконують лише агротехнічні та лісотехнічні технологічні операції, і які не переміщуються вулично-дорожньою мережею загального користування, не поширюється дія Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 20.05.2006 № 488.

Світлова зовнішня сигналізація

Кількість, тип, колір і розміщення світлових приладів мають відповідати настанові (інструкції) з експлуатування трактора.

Весняна добірка для інженера з охорони праці

Заборонено експлуатувати трактор, якщо: 

• у темний час доби не працюють прилади зовнішньої світлової сигналізації;

• світловідбивальна поверхня або розсіювачі на світлових зовнішніх приладах зруйновані чи з тріщинами;

• встановлені пристрої, що обмежують видимість;

• нанесене покриття на світлові зовнішні прилади (тонування, фарбування тощо), що зменшує світлопропускання, змінює силу світла, світлорозподіл або колір;

• не відповідають вимогам або відсутні запобіжники в мережі електроживлення світлових приладів (розд. 5 Вимог № 316). 

Буксирувальний пристрій

Трактор оснащують переднім буксирувальним пристроєм для аварійного буксирування (п. 5.21 ДСТУ 7322:2013), а також не менш як двома противідкатними упорами для підкладання під колеса (п. 2.4 розд. ІІ Правил № 173).

Інше обладнання

Робочі органи фрез і ротаційних машин із примусовим приводом, що перебувають над ґрунтом, мають бути огородженими (п. 8.1.1 ДСП 3.3.2.041-99 «Санітарні правила по обладнанню та влаштуванню тракторів і сільськогосподарських машин»).

Якщо немає пристрою для контролю роботи машин із місця оператора, на сівалках, садильниках, культиваторах та інших машинах, де обслуговувальний персонал під час технологічного процесу переміщується стосовно машини, передбачають майданчики шириною не менше 350 мм із запобіжним бортиком по передньому краю і висотою не менше 70 мм. Посередині його обладнують спинкою або поручнями висотою 800–1200 мм і довжиною не менше 1/3 довжини майданчика (п. 8.1.3 ДСП 3.3.2.041-99).

Трактори, які використовують для оброблення рослин отрутохімікатами, обладнують бачком для води ємністю не менше 5 л для миття рук обслуговувального персоналу (п. 8.3.14 ДСП 3.3.2.041-99).

Правила безпеки

Запуск двигуна

Тракторні дизельні двигуни запускають електростартером, пусковим бензиновим двигуном, стисненим повітрям (наприклад ДЭТ-250), інерційним стартером із ручним приводом.

Перед пуском тракторного двигуна переконайтеся, що всередині нього відсутні сторонні предмети, а важіль ручки коробки передач у нейтральному положенні.

У закритому приміщенні запускати двигун можна лише за наявності справної витяжної вентиляції, а його тривала робота дозволена за умови відсмоктування викидних газів за його межі.

Заборонено експлуатувати сільськогосподарські дизельні трактори без електростартерної системи запуску або пускового двигуна, якими керують із кабіни машини.

Трактор обладнують пристроєм, що унеможливлює запуск двигуна у разі ввімкнутої передачі (п. 3 розд. ІІІ Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.08.2018 № 1240 (НПАОП 01.0-1.02-18); п. 2.2 Вимог № 316; п. 5.6, 5.7 ДСТУ 7322:2013).

Навісне обладнання

Використовуючи навісне обладнання на сільськогосподарських роботах,  дотримуйтеся таких вимог безпеки:

• перед увімкненням гідросистеми або валу відбору потужності трактора, початком руху або маневрування подають сигнал (отримують зворотній сигнал, якщо є двостороння сигналізація); переконавшись у безпеці, розпочинають роботу;

• не перевищують швидкості руху трактора, встановленої його технічними характеристиками;

• робочі органи трактора заглиблюють лише під час його руху;

• розвертають трактор при піднятому навісному обладнанні;

• не піднімають навісне обладнання з увімкненим валом відбору потужності;

• періодично перевіряють надійність причеплення (навішення) обладнання, кріплення й роботу робочих органів;

• перед заправленням паливо-мастильними матеріалами, заміною, регулюванням та очищенням робочого органа (лемешів, лап тощо) трактор встановлюють на рівному майданчику, вимикають двигун, фіксують робочий орган та запобігають самовільному руху трактора та його обладнання;

• заміну навісного обладнання виконують у захисних рукавицях; для очищення робочого органу від налиплого ґрунту та залишків рослин використовують спеціальний пристрій («чистик»);

• при переміщенні трактора поза межами робочої зони навісне обладнання тримають у транспортному положенні. 

Заборонено

Причіпний пристрій (причеп)

Кількість причепів у тракторному потягу залежить від тягової потужності трактора та дорожніх умов.

Трактор із причепом обладнують міцним зчіпним пристроєм із пристосуванням для безпечного зчеплення (механічним фіксатором — шворнем).

Трактор із перекидним кузовом обладнують пристроєм для фіксування кузова у піднятому положенні. Отвори у причіпних пристроях мають бути овальними. Міцність штиря для шплінтування має відповідати тяговому навантаженню. Причеп із трактором, крім з'єднання шворнем, з'єднують страхувальним ланцюгом (тросом).

При експлуатуванні гальмівна система та система електроживлення трактора і причепа мають бути з'єднані. Причіпні сільськогосподарські машини із постійними робочими місцями забезпечують справною двобічною сигналізацією, з'єднаною під час роботи з трактором.

Перебувати людям між трактором і причепом дозволено лише після зупинки транспортних засобів.

У машини, яку буксирують на гнучкому зчепленні, мають бути справні гальма й рульове керування, а на жорсткому зчепленні — рульове керування. Трактор із несправним рульовим керуванням буксирують частково навантажуючи його на платформу або за допомогою спеціального опорного пристосування. Водію та іншим особам заборонено перебувати в кабіні.

При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на машині, яка буксирує, вмикають ближнє світло фар, а на тій, яку буксирують, — габаритні вогні. Жорстке зчеплення підбирають так, щоб відстань між машинами була не більше 4 м, гнучке — 4–6 м. Для позначення гнучкого зчеплення під час буксирування використовують прапорці або щитки розміром 200 × 200 мм із нанесеними на них по діагоналі червоними й білими смугами із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм (за винятком гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу; п. 7.19.22, 7.19.23, 7.19.25 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.2001 № 512 (НПАОП 01.41-1.01-01); п. 23.3, 30.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306).

Конструктивні вимоги щодо безпечного доступу до кабіни трактора визначені у ДСТУ ISO 26322-1:2013. Якщо висота від рівної поверхні землі до робочого місця оператора перевищує 550 мм (за умови використання рекомендованих виробником шин найбільшого діаметра і визначеним тиском у них або найбільших гусениць), то потрібно передбачати засоби доступу на робоче місце (пп. 4.4.1.1 ДСТУ ISO 26322-1:2013).

Вимоги під час зчеплення-розчеплення причепа 

Під час робіт на лінії (віддалено від виробничої бази) трактористу-машиністу дозволено проводити зчеплення одноосібно за умови дотримання таких правил:

• загальмувати причіп стоянковим гальмом;

• перевірити справність причіпного пристрою;

• покласти підпірні колодки під задні колеса причепа;

• провести зчеплення, вмикаючи з'єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем трактора й причепа, а також кріплення страхувального троса (ланцюга) на причепі. 

При перевезенні вантажів у тракторному причепі необхідно: 

• забезпечити надійне кріплення вантажу, під час руху різко не гальмувати, знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги, звертаючи особливу увагу на дорожні знаки щодо висоти проїзду та контролюючи висоту проїзду воріт, мостів, наземних інженерних мереж, дерев тощо;

• навантажувати й розвантажувати вантаж при вимкненому двигуні;

• вивантажувати вантаж біля підземної споруди або земляної виїмки за наявності колесовідбійного пристрою (бруса), а у разі його відсутності — не під'їжджати на відстань ближче ніж 1 м від заднього колеса до краю виїмки. 

При роботі трактора в агрегаті зі скиртоукладником: 

• потрібно постійно стежити, щоб випускний колектор та випускна труба двигуна були захищені від потрапляння соломи;

• при роботі трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг мають бути такої довжини, щоб солома була на відстані не ближче 5 м від трактора, при цьому на гаку троса встановлюють обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця по тросу;

• трактор, що працює на механічному навантаженні й на транспортуванні соломи та сіна, обладнують іскрогасниками для запобігання загоряння кормів від безпосереднього зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушниками, тракторами-тягачами, задіяними на вантажно-розвантажувальних роботах; заборонено під'їжджати до скирт, штабелів ближче 3 м (п. 8.2.2, 8.2.3 Правил № 730);

• не під'їжджати трактором до виробничих приміщень, складів продукції та шохів (трактор зупиняють на відстані не ближче 10 м від будинків, скирт та шохів; п. 8.5.3 Правил № 730). 

Зберігання

У неробочий час трактори зберігають у закритих приміщеннях, під навісом або на відкритих майданчиках. На стоянці мають бути лише справні трактори, готові до експлуатування.

Для тракторів, які потребують техобслуговування чи ремонту, а також перебувають у консервації, відводять окремі приміщення або відкриті майданчики.

При тимчасовому зберіганні (стоянці) тракторів у польових умовах їх розміщують на очищених від стерні та сухої трави майданчиках на відстані не менше 100 м від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів, і не менше 50 м — від будинків. Майданчики мають бути оборані смугою не менше ніж 4 м завширшки. 

У зоні стоянки не дозволено обслуговувати та ремонтувати трактори, зберігати паливо, мастильні, обтиральні та інші матеріали. Якщо справний трактор тимчасово припиняють експлуатувати на тривалий строк, його консервують відповідно до настанови з експлуатування. Зберігати трактори потрібно відповідно до правил, визначених настановою (інструкцією) з експлуатування (розд. V Правил № 173).

Пожежна безпека

Вимоги пожежної безпеки під час зберігання колісних тракторів із двигуном внутрішнього згоряння зазначені в п. 1—13 розд. VII Правил пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджених наказом Мінінфраструктури від 21.01.2015 № 11 (НАПБ В.01.054-2015/510).

У приміщенні або під навісами відстань між боковими бортами машин і стіною (будівельною конструкцією) має бути не меншою, ніж 0,8 м.

Місця зберігання колісних тракторів (далі — тракторів) забезпечте буксирними тросами й штангами з розрахунку не менш як 1 трос (штанга) на 10 одиниць тракторів.

У місцях зберігання понад 25-ти тракторів повинен бути план їх розміщення із зазначенням порядку евакуації в разі пожежі.

План розміщення тракторів має передбачати цілодобове чергування персоналу, місце зберігання ключів запалювання, порядок евакуації тракторів. Приміщення з перебуванням людей, розташоване над місцем зберігання тракторів, має бути обладнане примусовою вентиляцією. Місця зберігання тракторів не розміщують над підземними (підпільними) спорудами.

Заборонено в місцях зберігання тракторів

Колісні транспортні засоби забезпечують вогнегасниками відповідно до постанови КМУ «Про забезпечення колісних транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння» від 08.10.1997 № 1128, а також аптечкою медичною автомобільною з аварійним та експлуатаційним комплектами, укладеними в окремі герметичні поліетиленові пакети (пп. 3.1.1, 4.2.1, 4.2.2, 4.2.4 ДСТУ 3961-2000).

Трактори, задіяні на збиранні врожаю, забезпечують двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами та двома мітлами (пп. 8.1.1 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Мінагрополітики, МНС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 № 730/770 (далі — Правила № 730).

Трактористи, зайняті збиранням врожаю (на зернозбиральних роботах) проходять протипожежний інструктаж. Так, відповідно до п. 8.1.16 Правил № 730 заборонено:

• використовувати трактори без капотів або з відкритими капотами;

• застосувати паяльні лампи для випалювання пилу в радіаторах двигунів;

• заправляти трактор паливом на хлібних масивах;

• заправляти трактор у нічний час у польових умовах. 

Вимоги до працівників

Управління тракторами й самохідним технологічним устаткованням є роботою з підвищеною небезпекою (п. 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15). А робота тракториста-машиніста віднесена до робіт, де є потреба у професійному доборі.

Особам, які отримали посвідчення тракториста-машиніста, дозволено керувати тракторами з потужністю двигуна:

• до 73,5 кВт (категорія А1);

• понад 73,5 кВт (категорія А2).

Підстава — пункт 4 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою КМУ від 02.04.1994 № 217 (далі — Положення № 217).

Посвідчення видають особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до навчальних планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити екзаменаційній комісії в державній інспекції сільського господарства району, міста (п. 6, 7 Положення № 217)

Як підготувати підприємство до безпечної роботи у весняно-літній період

Володимир Дрозд експерт Експертус Охорона праці, сертифікований експерт Європейського співтовариства з ОП

Документи, що допоможуть забезпечити санітарно-гігієнічні умови праці, протипожежну безпеку підприємства в теплу пору року. Зразки наказу та переліку заходів

Читати далі

Роботодавець зобов'язаний за власні кошти організувати медичний огляд працівників під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246 (далі — Порядок № 246).

Отже, тракторист-машиніст проходить медичний огляд як працівник, зайнятий на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці. Періодичність медоглядів, фах лікарів, їх проводять, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інших досліджень, медичні протипоказання виконання робіт, пов'язаних із впливом виробничих факторів, визначають за Переліком шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників, і Переліком робіт, для виконання яких є обов'язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників (п. 2.6, 2.7 розділу ІІ Порядку № 246).

Наявність шкідливих і небезпечних факторів визначають за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, надають комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи (п. 2.13 розд. ІІ; п. 3.2 розд. ІІІ Порядку № 246).

До керування трактором допускайте осіб, які пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Якщо трактор передбачено використовувати на дорогах загального користування, то працівник повинен також мати посвідчення водія (пройти перевірку знань Правил дорожнього руху).

Тракторист-машиніст має право керувати машинами тих категорій, що зазначені у посвідченні у графі «Відмітка про дозвіл» (п. 4 Положення № 217).

Професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів проводять у навчальних закладах, підприємствах за наявності необхідної навчально-матеріальної бази, відповідної ліцензії, отриманої у визначеному законодавством порядку (п. 35 Положення № 217)

З експлуатацією сільськогосподарських тракторів пов'язані професії «тракторист» і «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» (код КП 8331).