Вимоги до державної реєстрації
Вимоги до відомчої реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку, а також обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів визначаються Порядком, затвердженим постановою КМУ від 08.07.2009 № 694 «Про затвердження Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» (далі — Порядок № 694).
Експлуатація
До експлуатації допускають трактор, який зареєстрований у встановленому законодавством порядку, технічно справний та відповідає вимогам безпечної експлуатації. На нього мають бути свідоцтво про реєстрацію (у разі потреби — талон тимчасового обліку), номерний знак, а також документи, що підтверджують проходження передбачених законодавством процедур контролю технічного стану. Порядок експлуатації визначено п. 2.1 розд. ІІ Правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних та меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених наказом Мінагрополітики від 06.04.2010 № 173 (далі — Правила № 173).
Введення в експлуатацію
В експлуатацію вводять нові, капітально відремонтовані трактори, а також трактори, у яких змінився власник або користувач (оренда, лізинг, відчуження, передача в користування).
Перед введенням в експлуатацію трактор підлягає перевірці на комплектність, технічну справність, відповідність експлуатаційній документації та вимогам безпечної експлуатації.
Приймання техніки в експлуатацію здійснює комісія підприємства, яка перевіряє:
- наявність реєстраційних документів;
- комплектність машини;
- технічний стан за результатами зовнішнього огляду;
- працездатність основних вузлів і систем під час випробування на холостому ходу;
- відповідність фактичних технічних параметрів характеристикам виробника під час випробування під навантаженням.
Під час зовнішнього огляду оцінюють загальний технічний стан машини та виявляють видимі дефекти. Під час випробування на холостому ходу перевіряють роботу двигуна, гальмівної системи, рульового керування, освітлення, сигналізації та інших вузлів. Випробування під навантаженням дає змогу встановити відповідність фактичних параметрів технічним характеристикам трактора.
За результатами перевірки комісія складає акт або протокол, на підставі якого приймають рішення про можливість подальшої експлуатації техніки.
Трактор вводять в експлуатацію наказом суб’єкта господарювання, яким визначають відповідальних осіб, обслуговувальний персонал та закріплюють трактор за конкретним трактористом-машиністом відповідним актом.
Як безпечно експлуатувати колісні сільськогосподарські трактори
До експлуатації допускаються лише технічно справні трактори, які зареєстровані у встановленому порядку, мають справні системи керування, гальмування, освітлення та відповідають вимогам безпечної експлуатації, передбаченим Правилами № 173 та Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.02-18).
Трактор та його обладнання повинні відповідати таким вимогам:
- захисні огородження робочих органів мають бути надійно закріплені;
- трубопроводи, рукави гідравлічних і пневматичних систем повинні бути доступними для огляду;
- гумові рукави мають бути встановлені з урахуванням природного прогину;
- паливна система та система відведення відпрацьованих газів повинні бути справними;
- дзеркала заднього виду та противідкатні упори мають бути встановлені;
- звуковий сигнал, замки дверей кабіни, прилади освітлення та сигналізації повинні бути справними;
- важелі, педалі керування та інші органи управління мають вільно переміщуватися, бути відрегульованими та надійно зафіксованими;
- підніжки, драбини, поручні та інші засоби доступу повинні бути справними.
Як безпечно експлуатувати колісні сільськогосподарські трактори
Не допускаються:
- підтікання робочих рідин, перегини, скручування або надмірне натягнення рукавів;
- самовільно виконані зварювальні роботи на елементах гідравлічних та пневматичних систем;
- перевищення допустимих норм димності та вмісту шкідливих речовин у відпрацьованих газах;
- тріщини, деформації, пошкодження або ненадійне кріплення кабіни, захисного каркаса чи інших несучих елементів конструкції.
У складних виробничих умовах експлуатацію тракторів здійснюють відповідно до затвердженої організаційно-технологічної документації, зокрема технологічних карт, маршрутів руху та вимог безпеки виконання робіт.
Обслуговування і ремонт
Належний технічний стан трактора, своєчасне та якісне технічне обслуговування і ремонт забезпечують особи, відповідальні за його експлуатацію, зокрема:
- начальник інженерно-технічної служби;
- відповідальна особа за ремонтно-обслуговувальні роботи;
- механізатор (власник) або тракторист-машиніст, за яким закріплено техніку.
Під час оцінювання технічного стану тракторів слід керуватися Правилами технічної експлуатації тракторів, затвердженими наказом Мінагрополітики від 06.04.2010 № 173, а також вимогами експлуатаційної документації заводу-виробника.
Для перевірки окремих конструктивних елементів, що беруть участь у дорожньому русі, можуть застосовуватися Вимоги до перевірки конструкції і технічного стану колісного транспортного засобу, затверджені наказом Мінінфраструктури від 26.11.2012 № 710, з урахуванням специфіки використання сільськогосподарської техніки.
Технічне обслуговування і ремонт тракторів на території виробничої бази проводять у спеціально відведених місцях, оснащених необхідним обладнанням, пристроями, інструментом і приладами (оглядовою ямою, підіймальним механізмом, компресорною установкою, шиномонтажним обладнанням, упорними підставками (козелками) тощо) (п. 4.5 розд. IV Правил № 173).
Відповідно до настанови (інструкції) з експлуатування технічне обслуговування здійснюють:
- під час підготовки машини до експлуатації;
- щозмінне;
- планове періодичне;
- сезонне;
- під час зберігання (п. 4.6 розд. IV Правил № 173).
Результати поточного огляду трактора фіксують в оперативному журналі (наприклад, змінному журналі), де зазначають:
- результати оглядів закріплених тракторів;
- технічний стан трактора протягом зміни;
- несправності, що перешкоджають його працездатності або безпечній експлуатації;
- заходи, вжиті для усунення несправностей;
- випадки порушення вимог експлуатаційної документації або технології виробництва.
Фіксація таких відомостей дає змогу своєчасно виявляти технічні несправності, контролювати стан машин та запобігати аварійним ситуаціям під час виконання польових робіт.
Вимоги до конструктивних елементів і обладнання
Для забезпечення безпечної експлуатації тракторів, збереження їх технічного ресурсу та запобігання виробничому травматизму необхідно дотримуватися вимог до конструктивних елементів і обладнання машин, установлених Правилами технічної експлуатації тракторів, Правилами охорони праці у сільськогосподарському виробництві, профільними ДСТУ та експлуатаційною документацією заводу-виробника .
Система рульового керування
Заборонено експлуатувати трактор, якщо:
- нарізні з’єднання деталей і вузлів рульового керування незатягнуті або незафіксовані належним чином;
- у системі рульового керування або її приводі наявні деталі та вузли із залишковою деформацією, тріщинами, механічними пошкодженнями або слідами неналежного ремонту;
- у гідросистемі підсилювача рульового керування наявне підтікання робочої рідини;
- наявний надмірний люфт у з’єднаннях важелів поворотних цапф і шарнірах рульових тяг;
- встановлені вузли, деталі або робочі рідини, не передбачені технічною документацією виробника, а також саморобні чи дефектні елементи.
Гальмівна система
Робоча гальмівна система трактора повинна забезпечувати безпечне та ефективне гальмування відповідно до технічних характеристик машини та вимог чинних стандартів.
Контроль ефективності гальмування здійснюють відповідно до ДСТУ ISO 5697:2005 «Засоби транспортні сільськогосподарські та лісогосподарські. Визначення гальмівних характеристик».
Для тракторів, усі колеса яких обладнані гальмами, величина усталеного сповільнення повинна становити не менше 5,0 м/с², а для тракторних поїздів, у яких гальмами обладнано лише одну вісь причепа (напівпричепа), — не менше 4,5 м/с² .
Стоянкова гальмівна система повинна забезпечувати утримання машини протягом 5 хвилин на схилі не менше 16%, а тракторного поїзда — не менше 12%.
Гальмівна система причепа повинна забезпечувати аварійне гальмування у разі його відриву від тягача.
Колеса та шини
Шини не повинні мати пошкоджень (пробоїн, порізів, розривів), що оголюють корд, а також розшарування протектора або боковини.
Розмір, тип і допустиме навантаження шин повинні відповідати моделі трактора та вимогам заводу-виробника. Заборонено встановлювати на одну вісь шини різного розміру або з різним рисунком протектора.
Колісні диски та ободи повинні бути без тріщин, а елементи кріплення коліс — надійно затягнуті.
Залишкова висота рисунка протектора повинна відповідати технічним вимогам безпечної експлуатації та рекомендаціям виробника.
Світлова зовнішня сигналізація
Кількість, тип, колір і розміщення світлових приладів повинні відповідати експлуатаційній документації трактора.
Заборонено експлуатувати трактор, якщо:
- у темний час доби не працюють прилади зовнішньої світлової сигналізації;
- світловідбивальна поверхня або розсіювачі пошкоджені чи мають тріщини;
- встановлені пристрої, що обмежують видимість;
- нанесені покриття (тонування, фарбування тощо), які змінюють світлопропускання, силу світла або колір;
- відсутні або не відповідають вимогам запобіжники у мережі електроживлення світлових приладів.
Буксирувальний пристрій
Трактор повинен бути оснащений переднім буксирувальним пристроєм для аварійного буксирування відповідно до п. 5.21 ДСТУ 7322:2013, а також не менше ніж двома противідкатними упорами для підкладання під колеса (п. 2.4 розд. ІІ Правил №173) .
Інше обладнання
Робочі органи фрез і ротаційних машин із примусовим приводом, що перебувають над ґрунтом, повинні бути огороджені.
За відсутності пристрою контролю роботи машин із місця оператора на сівалках, садильниках, культиваторах та інших машинах мають бути передбачені безпечні майданчики для обслуговувального персоналу відповідно до вимог ДСП 3.3.2.041-99.
Трактори, що використовуються для оброблення рослин пестицидами та агрохімікатами, повинні бути обладнані бачком для води ємністю не менше 5 літрів для миття рук персоналу.
Правила безпеки
Запуск двигуна
Тракторні дизельні двигуни запускають електростартером, пусковим двигуном, стисненим повітрям або іншими способами, передбаченими технічною документацією заводу-виробника.
Перед запуском двигуна необхідно переконатися у відсутності сторонніх предметів у зоні роботи механізмів, перевірити технічний стан машини та встановити важіль коробки передач у нейтральне положення.
У закритих приміщеннях запуск двигуна дозволяється лише за наявності справної припливно-витяжної вентиляції. Тривала робота двигуна допускається лише за умови відведення відпрацьованих газів за межі приміщення.
Заборонено експлуатувати сільськогосподарські трактори без справної електростартерної системи запуску або пускового двигуна, керування якими здійснюється з кабіни машини.
Трактор повинен бути обладнаний пристроєм, що унеможливлює запуск двигуна у разі ввімкненої передачі, що відповідає вимогам п. 3 розд. ІІІ Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджених наказом Мінсоцполітики від 29.08.2018 № 1240 (НПАОП 01.0-1.02-18), а також вимогам ДСТУ 7322:2013 (п. 5.6, 5.7).
Навісне обладнання
Використовуючи навісне обладнання на сільськогосподарських роботах, дотримуйтеся таких вимог безпеки:
- перед увімкненням гідросистеми або валу відбору потужності трактора, початком руху або маневрування подають сигнал (отримують зворотній сигнал, якщо є двостороння сигналізація); переконавшись у безпеці, розпочинають роботу;
- не перевищують швидкості руху трактора, встановленої його технічними характеристиками;
- робочі органи трактора заглиблюють лише під час його руху;
- розвертають трактор при піднятому навісному обладнанні;
- не піднімають навісне обладнання з увімкненим валом відбору потужності;
- періодично перевіряють надійність причеплення (навішення) обладнання, кріплення й роботу робочих органів;
- перед заправленням паливо-мастильними матеріалами, заміною, регулюванням та очищенням робочого органа (лемешів, лап тощо) трактор встановлюють на рівному майданчику, вимикають двигун, фіксують робочий орган та запобігають самовільному руху трактора та його обладнання;
- заміну навісного обладнання виконують у захисних рукавицях; для очищення робочого органу від налиплого ґрунту та залишків рослин використовують спеціальний пристрій («чистик»);
- при переміщенні трактора поза межами робочої зони навісне обладнання тримають у транспортному положенні.
Заборонено
Причіпний пристрій (причеп)
Кількість причепів у тракторному потягу залежить від тягової потужності трактора та дорожніх умов.
Трактор із причепом обладнують міцним зчіпним пристроєм із пристосуванням для безпечного зчеплення (механічним фіксатором — шворнем).
Трактор із перекидним кузовом обладнують пристроєм для фіксування кузова у піднятому положенні. Отвори у причіпних пристроях мають бути овальними. Міцність штиря для шплінтування має відповідати тяговому навантаженню. Причеп із трактором, крім з'єднання шворнем, з'єднують страхувальним ланцюгом (тросом).
При експлуатуванні гальмівна система та система електроживлення трактора і причепа мають бути з'єднані. Причіпні сільськогосподарські машини із постійними робочими місцями забезпечують справною двобічною сигналізацією, з'єднаною під час роботи з трактором.
Перебувати людям між трактором і причепом дозволено лише після зупинки транспортних засобів.
У машини, яку буксирують на гнучкому зчепленні, мають бути справні гальма й рульове керування, а на жорсткому зчепленні — рульове керування. Трактор із несправним рульовим керуванням буксирують частково навантажуючи його на платформу або за допомогою спеціального опорного пристосування. Водію та іншим особам заборонено перебувати в кабіні.
При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на машині, яка буксирує, вмикають ближнє світло фар, а на тій, яку буксирують, — габаритні вогні. Жорстке зчеплення підбирають так, щоб відстань між машинами була не більше 4 м, гнучке — 4–6 м. Для позначення гнучкого зчеплення під час буксирування використовують прапорці або щитки розміром 200 × 200 мм із нанесеними на них по діагоналі червоними й білими смугами із світлоповертального матеріалу завширшки 50 мм (за винятком гнучкого зчеплення з покриттям із світлоповертального матеріалу; п. 7.19.22, 7.19.23, 7.19.25 Правил охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.2001 № 512 (НПАОП 01.41-1.01-01); п. 23.3, 30.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306).
Конструктивні вимоги щодо безпечного доступу до кабіни трактора визначені у ДСТУ ISO 26322-1:2013. Якщо висота від рівної поверхні землі до робочого місця оператора перевищує 550 мм (за умови використання рекомендованих виробником шин найбільшого діаметра і визначеним тиском у них або найбільших гусениць), то потрібно передбачати засоби доступу на робоче місце (пп. 4.4.1.1 ДСТУ ISO 26322-1:2013).
Вимоги під час зчеплення-розчеплення причепа
Під час виконання робіт поза межами виробничої бази трактористу-машиністу дозволяється проводити зчеплення одноосібно за умови дотримання таких вимог:
- загальмувати причіп стоянковим гальмом;
- перевірити справність причіпного пристрою;
- встановити підпірні колодки під колеса причепа;
- виконати з’єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем трактора і причепа;
- закріпити страхувальний трос або ланцюг.
При перевезенні вантажів у тракторному причепі необхідно
- забезпечити надійне кріплення вантажу;
- уникати різкого гальмування під час руху;
- знижувати швидкість перед поворотами, нерівностями дороги та закругленнями;
- контролювати висоту проїзду під мостами, воротами, інженерними мережами та деревами;
- навантаження і розвантаження виконувати при вимкненому двигуні;
- біля земляних виїмок або підземних споруд вивантаження проводити лише за наявності колесовідбійного пристрою або з дотриманням безпечної відстані не менше 1 м від заднього колеса до краю виїмки.
Під час роботи трактора в агрегаті зі скиртоукладником
- необхідно контролювати, щоб випускний колектор і вихлопна труба були захищені від потрапляння соломи;
- при роботі з тросово-рамочною волокушею довжина троса або ланцюга повинна забезпечувати відстань соломи не менше 5 м від трактора;
- на гаку троса встановлюють обмежувач, що запобігає ковзанню кільця;
- трактори, задіяні у транспортуванні сіна і соломи, повинні бути обладнані іскрогасниками;
- заборонено під’їжджати до скирт і штабелів ближче ніж на 3 м;
- трактор зупиняють не ближче ніж за 10 м від виробничих приміщень, складів, скирт і шохів відповідно до Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України (Правила № 730).
Зберігання
У неробочий час трактори зберігають у закритих приміщеннях, під навісом або на відкритих майданчиках. На стоянці мають бути лише справні трактори, готові до експлуатування.
Для тракторів, які потребують техобслуговування чи ремонту, а також перебувають у консервації, відводять окремі приміщення або відкриті майданчики.
При тимчасовому зберіганні (стоянці) тракторів у польових умовах їх розміщують на очищених від стерні та сухої трави майданчиках на відстані не менше 100 м від скирт соломи, сіна, токів, хлібних масивів, і не менше 50 м — від будинків. Майданчики мають бути оборані смугою не менше ніж 4 м завширшки.
У зоні стоянки не дозволено обслуговувати та ремонтувати трактори, зберігати паливо, мастильні, обтиральні та інші матеріали. Якщо справний трактор тимчасово припиняють експлуатувати на тривалий строк, його консервують відповідно до настанови з експлуатування. Зберігати трактори потрібно відповідно до правил, визначених настановою (інструкцією) з експлуатування (розд. V Правил № 173).
Пожежна безпека
Вимоги пожежної безпеки під час зберігання колісних тракторів із двигунами внутрішнього згоряння визначаються Правилами пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 21.01.2015 № 11, а також Правилами пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України залежно від виду виконуваних робіт.
У приміщеннях або під навісами відстань між боковими бортами машин і стіною (будівельною конструкцією) повинна бути не меншою ніж 0,8 м.
Місця зберігання тракторів необхідно забезпечити буксирними тросами або штангами з розрахунку не менше одного троса (штанги) на 10 одиниць техніки.
У місцях зберігання понад 25 тракторів обов’язково розробляють план їх розміщення із зазначенням порядку евакуації у разі пожежі.
Такий план повинен передбачати:
- порядок евакуації техніки;
- місце зберігання ключів запалювання;
- організацію цілодобового чергування персоналу;
- відповідальних осіб за пожежну безпеку.
Приміщення з перебуванням людей, розташовані над місцями зберігання тракторів, повинні бути обладнані примусовою вентиляцією.
Не допускається розміщення місць зберігання тракторів над підземними (підпільними) спорудами.
Під час зберігання техніки забороняється захаращення проїздів, зберігання легкозаймистих матеріалів у зоні стоянки техніки, а також порушення встановлених протипожежних розривів між машинами та будівлями.
Заборонено в місцях зберігання тракторів
Колісні транспортні засоби, у тому числі трактори, забезпечують вогнегасниками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1997 № 1128 «Про забезпечення колісних транспортних засобів первинними засобами пожежогасіння», а також медичною автомобільною аптечкою з аварійним та експлуатаційним комплектами відповідно до вимог ДСТУ 3961-2000.
Трактори, задіяні на збиранні врожаю, повинні бути забезпечені двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами та двома мітлами відповідно до п. 8.1.1 Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених наказом Мінагрополітики, МНС та Міністерства України у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 № 730/770.
Трактористи, зайняті на збиранні врожаю (зокрема на зернозбиральних роботах), зобов’язані проходити протипожежний інструктаж.
Відповідно до п. 8.1.16 Правил № 730 заборонено:
- використовувати трактори без капотів або з відкритими капотами;
- застосовувати паяльні лампи для випалювання пилу в радіаторах двигунів;
- заправляти трактори паливом безпосередньо на хлібних масивах;
- заправляти трактори у нічний час у польових умовах.
Вимоги до працівників
Керування тракторами та самохідним технологічним устаткованням належить до робіт підвищеної небезпеки. Робота тракториста-машиніста також відноситься до робіт, що потребують професійного добору.
До керування тракторами допускаються особи, які мають посвідчення тракториста-машиніста відповідної категорії, пройшли професійну підготовку, медичний огляд, навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці.
Відповідно до пункту 4 Положення про порядок видачі посвідчень тракториста-машиніста, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.1994 № 217 (далі — Положення № 217), особам дозволено керувати тракторами з потужністю двигуна:
- до 73,5 кВт — категорія А1;
- понад 73,5 кВт — категорія А2.
Посвідчення тракториста-машиніста видається особі, яка пройшла медичний огляд у встановленому МОЗ порядку, професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації за відповідними навчальними програмами та склала теоретичний і практичний іспити відповідно до вимог Положення № 217.
Посилання на «державну інспекцію сільського господарства району, міста» у старій редакції необхідно актуалізувати, оскільки система органів, що здійснюють ці функції, була реформована.
Роботодавець зобов’язаний за власний кошт організувати попередні (при прийнятті на роботу) та періодичні медичні огляди працівників відповідно до чинного порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 08.09.2025 № 1393.
Тракторист-машиніст проходить медичний огляд як працівник, зайнятий на важких роботах, а також роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці.
Періодичність медичних оглядів, перелік лікарів-спеціалістів, необхідні лабораторні та функціональні дослідження, а також медичні протипоказання визначаються відповідно до чинного порядку МОЗ та результатів оцінки умов праці.
Наявність шкідливих і небезпечних виробничих факторів визначають за результатами атестації робочих місць за умовами праці.
Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні проходити психофізіологічну експертизу у випадках, передбачених законодавством.
До керування трактором допускаються лише особи, які пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Якщо трактор використовується на дорогах загального користування, працівник повинен також мати право керування відповідно до вимог Правил дорожнього руху.
Тракторист-машиніст має право керувати лише тими машинами, категорії яких зазначені у посвідченні в графі «Відмітка про дозвіл».
Професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації трактористів-машиністів проводять у навчальних закладах або на підприємствах за наявності відповідної навчально-матеріальної бази та необхідних дозвільних документів.
З експлуатацією сільськогосподарських тракторів пов’язані професії «тракторист» і «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» (код КП 8331).
