Вуглекислотні вогнегасники

Вогнегасники на підприємстві: як обрати й експлуатувати

Як правильно обрати вогнегасник

Ефективність гасіння пожежі значною мірою залежить від того, чи правильно обрано тип вогнегасника для тієї чи іншої категорії приміщення. Тип вогнегасників та їхню кількість визначають за такими критеріями:

• категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою виробничих, складських і лабораторних приміщень;
• клас можливої пожежі;
• придатність вогнегасника для гасіння пожежі певного класу та відповідність умовам його експлуатації;
• захищувана площа.

За мобільністю і масою вогнегасники поділяються на:

• переносні (вага не перевищує 20 кг);
• пересувні (вага від 20 кг до 270 кг). Цей вид вогнегасників зазвичай оснащений ємністю для заливання протипожежної рідини, що міститься на візку.

За категорією протипожежної речовини вогнегасники поділяються на:

• водяні;
• пінні, можуть мати різні види пінного потоку і оснащуватися генераторами піни малої або середньої кратності;
• порошкові;
• газові.

Газові вогнегасники поділяються на:

• вуглекислотні (ВВ);
• хладонові (ВХ).

Вогнегасна речовина у вогнегаснику вуглекислотному — діоксид вуглецю (вуглекислота). Вуглекислота має властивість швидко і ефективно гасити пожежі.

Вуглекислотні вогнегасники застосовують у тих випадках, коли для ефективного гасіння пожежі необхідна вогнегасна речовина, яка не пошкоджує апаратуру, обладнання тощо.

Як облаштувати споруди цивільного захисту

Вуглекислотний вогнегасник: призначення, застосування

Вогнегасники вуглекислотні — це вогнегасні засоби, які належать до газової категорії, адже вогнегасною речовиною в них є вуглекислий газ, що міститься в зарядженому балоні в рідкому стані. Перебуваючи під власним надлишковим тиском від 5,7 до 15 МПа, він, коли його випускають назовні, гасить осередки займання.

Цей тип вогнегасників є одним із найбільш популярних сьогодні, його активно розміщують в адміністративних, житлових і виробничих приміщеннях. Він простий у використанні та не вимагає спеціальних навичок для коректної експлуатації. Це особливо важливо у випадках, коли потрібно за лічені хвилини врятувати чиєсь життя.

Вуглекислотний вогнегасник: що можна гасити?

Вуглекислотні вогнегасники зазвичай застосовують для гасіння пожеж класів В та E для гасіння твердих і рідких речовин, окрім тих, що можуть гopiти без доступу повітря, а також для гасіння загорянь в електроустановках під напругою до 1000 В, залізничного, автомобільного транспорту.

Щоб визначити клас пожежі, для гасіння якої використовуватиметься вогнегасник, потрібно керуватися вказівками виробника на корпусі вогнегасника.

Чекліст для аудиту перед перевіркою ДСНС

Будова і принцип дії вуглекислотного вогнегасника

Балон вуглекислотного вогнегасника є основною його частиною і виготовляється з високоміцних металевих сплавів; до нього під впливом високого тиску закачується вуглекислий газ.

В основі дії вуглекислотного вогнегасника процес різкого розширення газу з активним поглинанням теплоти. Аналогічний метод використовується в холодильних установках. Цей процес спричиняє появу снігу на розтрубі вогнегасника. Такі прояви фізичних властивостей обумовлюють виготовлення розтруба вуглекислотного вогнегасника з металу; якщо ж розтруб вогнегасника не металевий, а полімерний, необхідно пам’ятати про високу ймовірність накопичення на його поверхні електростатичного потенціалу, статичної електрики.

Під час використання вуглекислотного вогнегасника уникайте контактів розтруба з відкритими ділянками шкіри: це загрожує обмороженням, тому що температура вогнегасної речовини і розтруба може знижуватися до -70° С.

Розтруб за допомогою металевої трубки або ж броньованого шланга з’єднано зі спусковим пристроєм. Броньований шланг використовується в рухомих вуглекислотних вогнегасниках на вогненебезпечних виробництвах, де потрібно швидко локалізувати великий осередок загоряння.

У горловину балона вгвинчено пістолетний або вентильний запірно-пусковий механізм, з’єднаний із сифонною трубкою. Ця трубка опускається аж до дна балона.

Переносні моделі оснащені важелем для пуску, розташованим на горловині; натискання на нього приводить до того, що вуглекислота виштовхується через сифонну трубку до розтруба, де різко збільшується в обсязі, переходячи в твердий стан (сніг).

Мал. 1. Елементи будови вуглекислотного вогнегасника

Як активувати вогнегасник

Порядок приведення в дію вуглекислотного вогнегасника:

1. Зірвати пломбу. Висмикнути чеку.

2. Спрямувати розтруб у бік пожежі.

3. Натиснути на пусковий важіль.

4. Розпилювати вогнегасну речовину на осередок пожежі.

Час дії вуглекислотних вогнегасників — 25—40 с, довжина струменя — 1,5—3 м.

Розміщення, транспортування і зберігання вуглекислотних вогнегасників

Як і будь-який засіб пожежогасіння, вуглекислотні вогнегасники треба розміщувати в місцях, до яких є вільний доступ. Забороняється встановлювати вогнегасник у місцях потрапляння прямих сонячних променів і тепла від системи опалення на корпус вогнегасника.

Допустимий діапазон температур зберігання і експлуатації вуглекислотних вогнегасників становить від —40°С до +50°С.

Транспортувати вуглекислотний вогнегасник можна в будь-якому положенні різними видами транспорту.

Основні ознаки пожежі та дії працівників

скачайте та роздрукуйте плакат

Техобслуговування і перезаряджання вуглекислотних вогнегасників

Вогнегасник вуглекислотний є пристроєм багаторазової експлуатації, що перезаряджається за допомогою спеціального обладнання. Для перезаряджання вогнегасника треба звернутися до спеціалізованих установ.

Вогнегасник має проходити огляд один раз на п’ять років, а раз на рік здійснюється контроль маси заряду.

Експлуатація вуглекислотного вогнегасника

Перед використанням пересувного вуглекислотного вогнегасника в умовах закритого приміщення спочатку надягніть засіб індивідуального захисту органів дихання. Пам’ятайте, що отруєння вуглекислим газом викликає швидку втрату свідомості.

Під час гасіння електрообладнання під напругою не підходьте до нього ближче ніж на 1 м, щоб запобігти ураженню електричним струмом.

Вертикальну поверхню починайте гасити знизу вгору. Струмінь потрібно направляти на поверхню, а не на полум’я.

За наявності декількох вогнегасників їх використовують одночасно.

Після використання вогнегасника у закритому непровітрюваному приміщенні потрібно обов’язково провести провітрювання після закінчення пожежогасіння, щоб уникнути подальшого отруєння людей вуглекислим газом.

У процесі застосування вогнегасника можуть проявлятися такі фактори:

• зниження тиску парів вуглекислоти в умовах мінусових температур навколишнього повітря (як наслідок — низька ефективність використання вогнегасника);
• накопичення статичної електрики на неметалічному розтрубі;
• значні температурні перепади внаслідок різкого падіння температури в охопленій вогнем зоні.

Щоб уникнути появи деформацій у зв’язку з температурними перепадами, слід направляти розтруб прямо в осередок загоряння. Для запобігання електризації розтруба, особливо якщо вогнегасник застосовується в умовах безіскрового або слабоелектризованного режиму об’єкта, використовуйте тільки вогнегасники з розтрубами з металу.