Право працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, на безоплатне отримання молока закріплене статтею 166 КЗпП та статтею 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ(далі — Закон про охорону праці).
Порядок видачі молока регулюється постановою Держкомпраці СРСР, Президії ВЦРПС від 16.12.1987 № 731/П-13 (далі — Постанова № 731). Молоко або інші рівноцінні харчові продукти видаються на підставі Переліку хімічних речовин, при роботі із якими у профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.11.1987 № 4430-87. Отже, якщо за результатами атестації робочих місць встановлено перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) цих речовин на робочому місці, то працівникові видається молоко. Встановлено, що за зміну (незалежно від її тривалості) в ті дні, коли працівник зайнятий на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, зазначених у Переліку, працівнику мають видавати по 0,5 літра молока.
Якщо за результатами атестації робочих місць на робочому місці працівника аптеки встановлено перевищення ГДР хімічних речовин, то молоко або інші рівноцінні продукти мають видавати безплатно.
Безоплатно видавати молоко можуть і з профілактичною метою у разі, коли концентрація хімічних речовин на робочому місці не перевищує ГДК, тобто умови праці допустимі. При цьому молоко видають у порядку, визначеному колективним договором, за рахунок власних коштів підприємства.
Якщо на підприємстві забезпечено нормальні умови праці, то адміністрація та профспілковий комітет за погодженням з радою трудового колективу підприємства (об’єднання) приймають рішення щодо припинення видачі молока.
