Попри те, що робота, пов’язана з виробництвом одягу, не здається сторонньому спостерігачу особливо складною та шкідливою, все ж існує чимало загроз здоров’ю працівників швейного виробництва. Дізнайтеся більше про ці загрози та про те, які правила охорони праці діють на швейному виробництві
Під час роботи на працівників швейних підприємств можуть впливати такі шкідливі виробничі фактори, як шум, монотонність робочих процесів, травмування рухомими частинами виробничого обладнання (швейної машини, транспортерної стрічки тощо), недостатнє освітлення робочої зони, ураження електричним струмом тощо. Зупинимося на основних з них, а також розглянемо, які заходи з охорони праці на швейному виробництві має запровадити роботодавець згідно із законодавством.
Загалом виділяють чотири основних джерела загрози здоров’ю працівникам швейного виробництва: отруєння хімічними речовинами, захворювання опорно-рухового апарату, електромагнітне поле та шумове забруднення.
Працівникам швейної майстерні часто доводиться взаємодіяти з різними хімічними речовинами, адже при виробництві одягу нерідко використовуються прогумовані синтетичні тканини. Свіжі рулони такої тканини, а точніше залишки гуми в ній виділяють формальдегід. Ризик надихатися ним особливо зростає при розкроюванні, а також при прасуванні значної кількості матеріалу.
Формальдегід — офіційно визнаний подразник глотки, носа, очей, верхніх та нижніх дихальних шляхів. Постійний контакт з ним провокує розвиток у людини астми, а згідно з деякими дослідженнями — навіть онкологічні захворювання легень і верхніх дихальних шляхів.
Для того, щоб зменшити ризики виникнення наведених вище захворювань у працівників, необхідно забезпечити якісне вентилювання виробничих приміщень.
Виробники готових текстильних виробів також часто працюють з органічними розчинниками. Диметилформамід, наприклад, застосовують для виготовлення водостійкої тканини. Постійний контакт з такими речовинами призводить до ураження центральної та периферійної системи, шкіри та печінки.
Зазвичай, фахівці швейного виробництва багато часу проводять, сидячи за швейними машинами або ж створюючи викрійки. Їм часто доводиться приймати незручні та неправильні з точки зору здоров’я пози. Внаслідок цього серед працівників швейної промисловості дуже поширені захворювання опорно-рухового апарату — шиї, верхніх кінцівок, спини та ніг. У робітників-швейників нерідко розвивається декілька таких захворювань одночасно. Це, зокрема, тендініт (хвороба сухожиль), синдром защемлення нерва, кистьовий та зап’ястний синдроми.
Деякі дослідженнями вказують на взаємозв’язок між професійним впливом електромагнітних полів і збільшенням випадків хвороби Альцгеймера як серед робітників, що працюють за швейними машинками, так і серед тих, хто піддавався середньому і сильному впливу електромагнітних полів.
Швейне обладнання, особливо застаріле, в процесі роботи створює значний рівень шуму. Ситуація ускладняється, коли на підприємстві використовуються погано відрегульовані та облаштовані системи механічної вентиляції. Залежно від ділянки виробництва рівень шуму коливається в межах 77-90 дбА. Він не тільки призводить до погіршення слуху, а й негативно впливає на психоемоційний стан людини.
Ці та інші негативні фактори можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників.
Найчастіше працівники швейного виробництва мають такі проблеми зі здоров’ям:
захворювання опорно-рухового апарату;
професійна астма;
контактні дерматити;
подразнення очей і носоглотки;
онкологічні захворювання легенів, назофарінгітної ділянки і сечового міхура;
втрата слуху, викликана шумом.
Для запобігання травматизму, професійним захворюванням і аваріям на виробництві роботодавець зобов’язаний створити в кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці умови праці відповідно до норм чинного законодавства, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Вимоги з охорони праці для працівників швейного виробництва встановлюють Правила охорони праці для працівників швейного виробництва, затверджені наказом МНС України від 12.12.2012 № 1416 (далі — Правила № 1416). Вони поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які використовують найману працю та здійснюють діяльність, пов’язану з виробництвом швейних виробів.
Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у технологічних процесах швейного виробництва і є обов’язковими для виконання роботодавцями та працівниками швейного виробництва.
Роботодавець повинен розробити та затвердити інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.1998 № 9. Інструкції можуть розроблятися як за професіями, так і за видами робіт.
З метою організації виконання правових, організаційно-технічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі роботи, та з урахуванням специфіки виробництва на підприємстві створюють службу охорони праці. Одне із завдань служби охорони праці підприємства — організувати навчання і перевірку знань з охорони праці.
Навчання з питань охорони праці і перевірка знань працівників швейного виробництва повинні проводиться відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15.
Роботодавець зобов’язаний організувати за свій рахунок медогляди для працівників підприємства та осіб, яких приймають на роботу, а також проконтролювати, як працівники проходять цю процедуру. Проходити медичний огляд зобов’язані:
працівники, зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, роботах, де є потреба у професійному доборі;
особи віком до 21 року (незалежно від професії та виду професійної діяльності).
Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246.
Під час укладання трудового договору роботодавець повинен поінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівники, які допускаються до виконання робіт у виробничих процесах швейного виробництва, повинні мати відповідну професійну підготовку та відповідати фізіологічним і психофізіологічним особливостям, необхідним для виконання робіт.
Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до чинного законодавства та колективного договору.
У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу за свої кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.
Згідно з колективним договором роботодавець може додатково понад встановлені норми видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.
Для того, щоб мінімізувати ризик виникнення професійних захворювань у працівників, передусім потрібно використовувати на виробництві новітні модифіковані ергономічні установки і машини. Також важливо правильно підібрати системи вентиляції, з урахуванням технологічних процесів, об’єму та площі приміщень.
При виборі матеріалів, віддавайте перевагу натуральним тканинам без хімічної обробки. Уникайте роботи з тканинами, що містить диметилформамід та бензол, які мають токсичний вплив на печінку, а також канцерогенну дію.
У законодавстві відсутні вимоги щодо створення медичного пункту (здоровпункту) на швейному підприємстві. Однак для виконання вимог щодо забезпечення надання першої допомоги на швейному підприємстві рекомендовано:
сформувати єдину для підприємства аптечку, розмістити її зручному для використання місці із відповідними санітарними умовами (чисте, прохолодне, світле приміщення);
розмістити відповідні позначення про місце розташування аптечки.
В аптечку варто покласти такі безрецептурні лікарські засоби:
антигіпертензивні лікарські засоби;
аналгетичні і спазмолітичні лікарські засоби;
протиалергічні лікарські засоби;
лікарські засоби для лікування шлунково-кишкових розладів;
протизастудні лікарські засоби;
лікарські засоби кардіологічної дії;
антисептичні і дезінфікуючі лікарські засоби для оброблення шкіри;
перев’язувальні матеріали (бинти, пластирі, вата тощо)
вироби медичного призначення (джгут кровоспинний, термометр максимальний, ножиці, гіпотермічний пакет тощо).
Лікарські засоби після їх використання або закінчення строку придатності потрібно поповнити або замінити.
Обов'язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року.
