Перерви для обігріву та відпочинку
Нормативне регулювання
Працівникам, які працюють у холодну пору року на відкритому повітрі, надають спеціальні перерви для обігрівання та відпочинку, що входять до робочого часу. Це передбачає ст. 168 КЗпП.
Вимоги безпеки під час робіт на відкритих територіях у холодну пору року
Показники мікроклімату для відкритих територій у холодну пору року регламентують Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом МОЗ від 08.04.2014 № 248 (далі — Гігієнічна класифікація).
Класи умов праці при роботі на відкритих територіях у холодний період наведені в Додатку 8 до Гігієнічної класифікації.
Показник | Класи умов праці | ||||||
допустимий | шкідливий (нижня межа) | небезпечний | |||||
2 | 3.1 | 3.2 | 3.3 | 3.4 | 4 | ||
Температура повітря, °С |
|
|
|
|
|
| |
Кліматичні зони | 2 | −10,0 | −14,9 — −10,1 | −20,0 — −15,0 | −25,0 — −20,1 | −30,0 — −25,1 | нижче ніж −30 |
3 | −7,0 | −12,0 — −7,1 | −17,0 — −12,1 | −22,0 — −17,1 | −27,0 — −22,1 | нижче ніж −27 |
Кто має право на спеціальну перерву для обігрівання та відпочинку
Згідно зі ст. 168 КЗпП спеціальна перерва надається особам, які працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством.
Про тривалість такої перерви в кодексі нічого не сказано, однак визначено, що ці перерви включаються у робочий час.
При цьому закон зобов’язує власника або уповноважений ним орган обладнати приміщення, в якому будуть зігріватися та відпочивати працівники.
Переліки працівників, які мають право на спеціальні перерви, погодні умови та тривалість і кількість перерв установлюють у колективних договорах. Під час організації робочого процесу на відкритих територіях у холодну пору рекомендовано складати графіки робіт.
Для помірно складних робіт слід передбачати перерви для обігрівання по 10 хв у теплому місці.
У цій нормі закону вказано, що працівникам повинна надаватися перерва для відпочинку і харчування, тривалість якої не повинна перевищувати 2 годин. Ця перерва, на відміну від спеціальної перерви, не включається в робочий час.
Законодавство не встановлює спеціальний час початку та закінчення обіду або відпочинку: це визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Однак у ст. 66 зазначено, що перерва робиться, як правило, через 4 години після початку роботи. Як використовувати цей час і де його проводити — працівники вирішують на власний розсуд.
Перелік робіт, які виконуються без перерви, порядок і місце приймання їжі визначають власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства.