Захисні засоби з електробезпеки — це засоби для захисту людини від ураження електричним струмом. Які існують основні захисні засоби в електроустановках, як вибирають засоби захисту від ураження електричним струмом, які обов'язки щодо захисту працівників від електротравм покладає на роботодавця законодавство — читайте далі.
Електробезпека — це система організаційних, технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.
Загалом захист в електроустановках забезпечується за допомогою використання нових технологій у виробництві, ретельного конструювання електроустановки, правильного монтажу обладнання. За своїми функціями захисні елементи електробезпеки можна поділити на дві категорії:
способи та інструменти досягнення електробезпеки в нормальному режимі роботи;
способи та інструменти досягнення електробезпеки в аварійному режимі роботи.
Роботодавець повинен запобігти нещасним випадкам на підприємстві та подбати про безпеку персоналу. Для захисту працівників від ураження електричним струмом використовують засоби з електробезпеки.
Засоби захисту від ураження електричним струмом — це прилади, апарати і переносні пристосування, які мають своєю ціллю захист персоналу, який працює поблизу електроустановок, від ураження електричним струмом, електричною дугою тощо.
Організаційні заходи з електробезпеки
До прийняття електроустановок в експлуатацію повинні бути:
розроблені експлуатаційні інструкції та оперативні схеми, технічна документація;
експлуатаційні (електротехнічні й електротехнологічні) працівники, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань або з керівниками яких укладено договір про надання послуг щодо обслуговування електроустановок з електропередавальною або спеціалізованою організацією;
підготовлені запасні частини й матеріали, випробувані захисні засоби й інструмент;
уведені в роботу засоби зв’язку, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння (за участю представника Державної інспекції техногенної безпеки України), аварійного освітлення і вентиляції;
створені безпечні умови роботи для виробничих працівників та перебування людей відповідно до вимог НД з охорони праці, промислової безпеки, пожежної та технологічної безпеки, екологічних та санітарних норм.
Керівник споживача електроенергії зобов’язаний забезпечити, щоб на підприємстві належно експлуатували електроустановки згідно з Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів, затвердженими наказом Мінпаливенерго від 25.07.2006 № 258 (ПТЕЕС), та іншими нормативними документами. Детальніше вимоги до нього встановлює розділ ІV ПТЕЕС. Зокрема, він слідкує, щоб на підприємстві:
безпечно обслуговували електроустановки;
вживали заходів, щоб запобігти використанню технологій і методів роботи, що негативно впливають на навколишнє середовище;
дотримувалися встановлених режимів споживання електричної енергії та потужності;
використовували вторинні паливно-енергетичні ресурси;
безперешкодно допускали на свої об’єкти уповноважених осіб Держенергонагляду, представників електропередавальної організації, надавали їм необхідну інформацію і документи, а також виконували приписи в зазначені строки.
Вимоги до підготовки працівників, діяльність яких пов’язана з експлуатацією електроустановок, визначають ПБЕЕС і ПТЕЕС.
Для забезпечення безпечної та надійної експлуатації електроустановок, як правило, у споживача створюється електротехнічна служба (відділ, група) з необхідною кількістю електротехнічних працівників, залежно від класу напруги живлення, складності робіт з обслуговування електроустановок.
Ці та інші організаційні заходи з електробезпеки допоможуть забезпечити безпеку працівників та захистити їх від травм, пов’язаних з експлуатацією електроустанок.
Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок
Технічні засоби захисту з електробезпеки — це пристрої, що слугують для захисту людини від ураження електричним струмом. Основні засоби захисту від ураження електричним струмом в електроустановках:
ізоляція струмовідних частин від зовнішнього впливу. Опір ізоляції має бути не менше ніж 0,5 МОм, а для електрофікованого інструменту — 1 МОм;
закриття струмовідних елементів шляхом обмеження доступу до них, підвішування їх на безпечній висоті, установлення захищених комутаторів або огороджень;
блокіратори безпеки (ручні, автоматичні, електромагнітні);
захисне розмежування електричних зон у межах електричних систем або у межах цілого підприємства та використання розділювальних трансформаторів;
компенсація ємнісних струмів замикання на землю;
вирівнювання потенціалів для пониження ймовірних напруги дотику і кроку у разі потрапляння людей у зону дії напруги;
захисне заземлення, що є обов’язковим для:
електроустановок напругою 380 В і більше змінного струму та 440 В і більше постійного струму незалежно від типу умов щодо небезпеки електротравм;
електроустановок напругою понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму в місцях з підвищеним ризиком настання електротравм, а також для електроустановок, розміщених на вулиці;
електроустановок, роботи на яких ведуться у вибухонебезпечних зонах.
Наведений перелік засобів захисту в електроустановках не є вичерпним, його можна доповнювати та розширювати залежно від особливостей виробництва.
Важливо також забезпечити, щоб струмопровідні частини електроустановки були недоступними для випадкового прямого дотику, а доступні для дотику відкриті та сторонні провідні частини були безпечними як за нормальних умов (експлуатація електроустановки за призначенням і без пошкодження), так і за одиничного пошкодження.
На практиці можна використовувати одночасно всі або майже всі з наведених вище способів для надійного захисту працівників та сторонніх осіб, які можуть опинитися на території підприємства.
До засобів захисту працівників від ураження електричним струмом також належать інструменти, пристрої, засоби, які не входять до конструкції електроустановки, але водночас призначені для зменшення ризику травмування або ушкодження особи внаслідок дії електричного струму.
Детальні нормативи облаштування електроустановок засобами безпеки регламентовані законодавством, зокрема стандартом ДНАОП 1.1.10-1.07-01, регуляторними актами, що прийняті у відповідній галузі виробництва.
До засобів захисту від ураження електричним струмом зокрема належать:
діелектричне взуття;
діелектричні килими;
ізолювальні підставки;
ізолювальні накладки;
ізолювальні ковпаки;
сигналізатори напруги;
захисні огородження (щити, ширми);
переносні заземлення;
плакати і знаки безпеки тощо.
Для захисту працівників, котрі виконують роботи у межах електричного поля, показники якого перевищують граничні норми, роботодавець повинен забезпечити їх особистими екранувальними комплектами одягу та інструментами.
Відповідальність за належне забезпечення працівників достатньою кількістю засобів безпеки, вчасне проведення обстежень та ремонту устаткування покладена на адміністрацію підприємства.
Для організації ретельнішого догляду за джерелами електрозахисту в кожному окремому підрозділі керівник може своїм розпорядженням призначити відповідальних осіб за дотримання вимог охорони праці. Такі особи відповідатимуть за утримання, збереження, облік засобів захисту та перевірку їх на предмет відповідності законодавчим вимогам.
Порядок видачі та експлуатації засобів захисту з електробезпеки
Роботодавець забезпечує власним коштом придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ (ст. 8 Закону про охорону праці).
Як використовувати ЗІЗ визначають Мінімальні вимоги безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджені наказом Мінсоцполітики від 29.11.2018 № 1804. Всі засоби індивідуального захисту, зокрема і ЗІЗ для роботи в електроустановках, мають відповідати Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою КМУ від 21.08.2019 № 771 (далі — Технічний регламент).
Орієнтовний перелік робіт, на яких необхідно застосовувати ЗІЗ, визначає додаток 3 до Мінімальних вимог.
Перед кожним використанням засоби безпеки слід ретельно оглянути і перевірити. Необхідно звертати увагу на їх комплектність, справність, брак тріщин, уламків, деформації. Під час обстеження рукавиць, спецодягу та взуття слід перевіряти, чи немає вологи, бруду, розривів або проколів.
Крім того, електрозахисні засоби періодично піддають випробуванню змінним струмом частотою 50 Гц: гумові діелектричні рукавички 1 раз на 6 місяців, гумові діелектричні калоші — 1 раз на 12 місяців; гумові діелектричні боти — 1 раз на 36 місяців.
Після успішної перевірки засобів захисту на них роблять позначку, де вказують їх інвентарні номери, строк наступної перевірки та за необхідності — максимально допустимі умови застосування.
Захисні засоби, які використовуються в електроустановках, заборонено експлуатувати у разі виявлення будь-яких ознак, що можуть свідчити про їхню несправність.
Організаційні заходи грають важливу роль у забезпеченні безпеки працівників.
До прийняття електроустановок в експлуатацію повинні бути:
розроблені експлуатаційні інструкції та оперативні схеми, технічна документація;
експлуатаційні (електротехнічні й електротехнологічні) працівники, які пройшли відповідне навчання та перевірку знань або з керівниками яких укладено договір про надання послуг щодо обслуговування електроустановок з електропередавальною або спеціалізованою організацією;
підготовлені запасні частини й матеріали, випробувані захисні засоби й інструмент;
уведені в роботу засоби зв’язку, установки пожежної сигналізації та пожежогасіння (за участю представника Державної інспекції техногенної безпеки України), аварійного освітлення і вентиляції;
створені безпечні умови роботи для виробничих працівників та перебування людей відповідно до вимог НД з охорони праці, промислової безпеки, пожежної та технологічної безпеки, екологічних та санітарних норм.
