Інструкція з охорони праці для газозварника

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці для газозварника (або Інструкція з охорони праці для газорізальника; далі — Інструкція; код 7212.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час виконання газополум’яних робіт на тимчасових робочих місцях з використанням нестаціонарного (переносного або пересувного) газозварювального або газорізального обладнання — ацетиленового генератора (далі — генератор), який є джерелом одержання ацетилену з карбіду кальцію.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, та з урахуванням вимог Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 № 252; Правил охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Дежжитлокомунгоспом у 1990 році; Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Мінсоцполітики від 05.03.2018 № 333; Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 30.12.2014 № 1417; ГОСТ 12.3.036-84 «ССБТ. Газопламенная обработка металлов. Требования безопасности»; ГОСТ 12.2.054-81 «ССБТ. Установки ацетиленовые. Требования безопасности».

1.3. Працювати газозварником може особа віком не молодше 18 років, яка пройшла попередній медичний огляд (визнана здатною виконувати зварювальні роботи). Газозварник проходить періодичні медичні огляди в установленому на підприємстві порядку.

1.4. Жінки не допускаються до виконання газополум’яних робіт.

1.5. Газозварник повинен мати відповідну професійну кваліфікацію. До виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту підіймальних споруд, котлів та посудин, що працюють під тиском, газозварник повинен пройти атестацію в установленому законодавством порядку.

1.6. При прийнятті на роботу газозварник ознайомлюється під підпис з умовами праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих чинників.

1.7. Основні шкідливі та небезпечні чинники, що діють на газозварника:

• загоряння ацетилено-повітряної суміші (наприклад, при з’єднанні кисню з паливно-мастильними матеріалами);
• шкідливі компоненти у складі зварювальних матеріалів, що можуть діяти на шкіру, органи дихання, шлунковий тракт і слизові оболонки органів зору та нюху;
• ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання;
• рухомі частини технологічного обладнання та несучих елементів конструкцій, з якими виконуються роботи;
• захаращеність та недостатня освітленість робочої зони;
• шум, важкість та напруженість праці;
• дія метеорологічних умов (низькі температури взимку та високі влітку).

1.8. При влаштуванні на роботу газозварник проходить вступний інструктаж з питань охорони праці.

1.9. Газозварник проходить інструктаж за цією Інструкцією перед початком роботи на виробничій дільниці (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці), де ставлять свої підписи безпосередній керівник робіт та газозварник.

1.10. Газозварник проходить навчання та щорічну перевірку знань з питань охорони праці. Перевірка знань з питань охорони праці у газозварника проводиться в обсязі інструкцій з охорони праці, інструкцій з експлуатації газополум’яного обладнання, на якому він буде працювати, та правил надання домедичної допомоги.

1.11. Газозварник проходить навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки (пожежно-технічний мінімум), а також інструктаж за Інструкцією з пожежної безпеки.

1.12. Перед допуском до самостійної роботи газозварник проходить стажування в установленому на підприємстві порядку. Термін стажування має бути достатнім для набуття практичних навичок, ознайомлення з технологією проведення газополум’яних робіт та технологічними пристроями, вивчення інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки та з експлуатації газополум’яного обладнання.

1.13. Газозварника забезпечують спецодягом, спецвзуттям та засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), перелік яких встановлюється колективним (трудовим) договором підприємства з урахуванням галузевих нормативів строком на:

• костюм брезентовий з вогнезахисним просоченням (з прихованими кишенями) — 12 місяців;
• черевики шкіряні (з жорстким підноском, із закритим верхом, без відкритої шнурівки та металевих цвяхів) — 12 місяців;
• брезентові рукавиці або інші рукавиці з негорючих матеріалів — 1 місяць.

На зовнішніх роботах взимку газозварника додатково забезпечують такими ЗІЗ строком на:

• куртка та брюки на теплій підкладці — 36 місяців;
• напівчоботи утеплені — 36 місяців.

Спецодяг та спецвзуття мають бути відповідного розміру та зросту.

1.14. Газозварника забезпечують:

• захисним щитком (окуляри закритого типу) зі склом марки ТС із світлофільтрами та додатково захисним шоломом (у разі виконання робіт у приміщеннях з низькою стелею);
• захисною каскою з підшоломником та жилетом сигнальним (на об’єктах будівництва);
• підставками (трапами-лежаками) з вогнетривких матеріалів (для захисту від дії вологої холодної підлоги або металоконструкції під час проведення робіт безпосередньо на підлозі);
• респіратором, захисними окулярами (протигазом) та гумовими рукавицями (для проведення робіт з карбідом кальцію (роздрібненням, вивантаження залишків мулового розчину з генератора)).

1.15. Газозварника забезпечують необхідними витратними матеріалами (карбід кальцію), робочим інструментом та пристроями (струбцини, молоток, шліфувальна машинка для зачищення швів тощо), у разі проведення робіт у місцях проходу людей — негорючим суцільним захисним екраном (ширмою, перегородкою) заввишки не менше 1,8 м. У робочій зоні проведення газополум’яних робіт мають бути засоби первинного пожежогасіння.

1.16. Місце проведення зварювальних робіт має бути достатньо освітлене.

1.17. Газозварник повинен:

1.17.1 виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства (об’єктового режиму); не перебувати на робочому місці у нетверезому стані або у стані наркотичного сп’яніння;

1.17.2 користуватись спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ;

1.17.3 користуватись справними газополум’яним обладнанням, робочим інструментом та пристроями;

1.17.4 виконувати лише роботу, доручену керівником робіт та за якою його проінструктовано;

1.17.5 не захаращувати робоче місце;

1.17.6 не допускати у робочу зону сторонніх осіб;

1.17.7 дотримуватися правил пожежної безпеки, не зберігати легкозаймисті матеріали у побутових та виробничих приміщеннях, курити у спеціально відведених місцях;

1.17.8 вміти користуватись засобами пожежогасіння;

1.17.9 дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни;

1.17.10 вміти надавати домедичну допомогу.

1.18. Під час проведення газополум’яних робіт у приміщеннях (закритих спорудах) робоче місце газозварника має забезпечуватися припливно-витяжною вентиляцією.

1.19. Допуск газозварника до роботи з ручним інструментом та до вантажно-розвантажувальних робіт здійснюється лише після проведення інструктажу за відповідними інструкціями з охорони праці. Усі трудомісткі вантажно-розвантажувальні роботи мають бути механізовані.

1.20. Перед проведенням газополум’яних робіт на висоті (на засобах підмощування) газозварник проходить інструктаж за відповідною інструкцією з охорони праці. Не слід використовувати генератор в якості засобу підмощування та сидіння. Мінімальний радіус небезпечної зони робіт становить 5 м при висоті місця проведення газополум’яних робіт над рівнем підлоги або прилеглої території до 2 м, відповідно у радіусі 4 м при висоті 2 м, 9 м — 3 м, 10 м — 4 м, 11 м — 6 м, 12 м — 8 м, 13 м — 10 м, 14 м — понад 10 м.

1.21. На корпусі генератора має бути чітко зазначено інвентарний номер (реєстраційний заводський номер), тип апарата, термін наступного випробування, цехова або дільнична належність, має бути напис «Ацетилен. Небезпечно». Генератор транспортують у вертикальному положенні, надійно закріпленим та у незарядженому стані.

1.22. Технічне обслуговування та планово-попереджувальний ремонт газополум’яного обладнання проводять у порядку, визначеному інструкцією відповідно до затвердженого графіка у такі строки:

• перевірка на герметичність усіх з’єднань генератора мильною емульсією при робочому тиску — не рідше ніж 1 раз на тиждень;
• перевірка щільності прилягання зворотного клапана до сідла генератора — не рідше ніж 1 раз на 15 днів (2 рази на місяць) трикратним відкриванням клапана, за умови повної відсутності тиску з очищенням та промиванням внутрішньої поверхні генератора;
• перевірка різаків і пальників на газонепроникність і горіння — не рідше ніж 1 раз на місяць;
• огляд усього газового обладнання, випробування редукторів на герметичність та газових рукавів (шлангів) на міцність — не рідше ніж 1 раз на 3 місяці;
• перевірка на герметичність усіх з’єднань генератора за найбільшого робочого тиску — не рідше ніж 1 раз на 6 місяців; перевірка міцності запобіжного затвора генератора — не рідше ніж 1 раз на рік гідравлічним тиском 6 МПа (60 кг/см²).

1.23. Випробування та капітальний ремонт газозварювального обладнання проводять у спеціально обладнаних майстернях.

1.24. Джерелом ацетилену може бути ацетиленовий генератор або балон. Карбід кальцію слід зберігати у відокремлених сухих, вентильованих, вогнестійких приміщеннях з легкою покрівлею та зовнішнім електроосвітленням. Барабани з карбідом кальцію розкривати за допомогою спеціального інструменту, що унеможливлює утворення іскри (наприклад, молоток з алюмінію). Заборонено використовувати у генераторі карбідний пил.

1.25. Заборонено зберігати:

• пошкоджені барабани з карбідом кальцію у робочій зоні;
• понад один барабан з карбідом кальцію у відкритому вигляді;
• барабани з карбідом кальцію та балони із стисненим і зрідженим газом в одному приміщенні;
• карбід кальцію у підвальних приміщеннях і низьких затоплюваних місцях.

1.26. Заборонено застосовувати мідний інструмент для розкриття барабанів з карбідом кальцію, а мідь — як припій для паяння ацетиленової апаратури та у тих місцях, де можливе стикання з ацетиленом.

1.27. Газозварника забезпечують спеціальною тарою з щільно кришкою для вивантаження з генератора мулового розчину. На території підприємства має бути улаштовано мулову яму або спеціальний резервуар для зберігання мулового розчину. Відкриті мулові ями огороджують, а у закритих ямах облаштовують негорючі перекриття, обладнані витяжною вентиляцією та люками для видалення мулу.

Забороняється курити та застосовувати джерела відкритого вогню у радіусі менше 10 м від місць зберігання мулового розчину.

1.28. Ходити на території підприємства або виробничого об’єкта слід по встановлених місцях. У темний час доби ходити лише по добре освітленій місцевості та за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним під час пересування. Дотримуватися правил дорожнього руху під час пересування по проїзній частині.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

Зверніть увагу! За необхідності цю інструкцію можна доповнити вимогами охорони праці, що регламентують виконання газополум’яних робіт на стаціонарних робочих місцях, у приміщеннях підвищеної небезпеки або у разі використання балонів з ацетиленом.