Розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки

Розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки проводиться з метою встановлення організаційно-управлінських та технічних причин виникнення аварій, розроблення рекомендацій із безпеки та профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню в майбутньому.

Як провести ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки

Нормативне регулювання

Порядок розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки затверджений постановою КМУ від 8 вересня 2023 № 965 (далі — Порядок № 965). Його вимоги поширюються на юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, які експлуатують або планують експлуатувати хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки.

Зверніть увагу! Порядок не поширюється на об’єкти підвищеної небезпеки військового призначення. Для об'єктів, які належать до сфери управління Міноборони, порядок розслідування аварій встановлюється Міноборони.

Порядок розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки визначає:

• особливості інформування оператором ДСНС (або його територіального органу) у разі порушення робочого стану джерела небезпеки, що призвело або могло призвести до аварії;
• порядок створення оператором комісії з розслідування аварії та її склад;
• процедуру розслідування аварії і матеріали, які вона складає за результатом розслідування.

Детальніше про те, як відбувається розслідування, — далі.

Також на порталі: Як організувати роботи на об’єктах підвищеної небезпеки під час воєнного стану

Комісія з розслідування аварій на об’єктах підвищеної небезпеки

Для проведення розслідування аварії оператор не пізніше наступного дня після виникнення аварії має створити комісію з розслідування аварії. Для цього видають відповідний наказ. 

До складу комісії входять:

• голова комісії — посадова особа, визначена рішенням оператора;

• керівник підрозділу або працівник із питань цивільного захисту;

• керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку оператором покладено виконання функцій з охорони праці;

• представники центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у відповідній галузі/сфері, до якої належить господарська діяльність оператора, на об’єктах якого сталася аварія;

• представники аварійно-рятувальних служб, з якими укладено договір на обов’язкове аварійно-рятувальне обслуговування, в разі залучення їх до ліквідації аварії на об’єкті підвищеної небезпеки;

• представник ДСНС або її територіального органу, який уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль), а також представники центральних органів виконавчої влади та/або їх територіальних органів (у разі утворення), які здійснюють державний нагляд та контроль у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктом підвищеної небезпеки;

• представники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, де сталася аварія на об’єкті підвищеної небезпеки.

До складу комісії не можуть входити посадові особи суб’єкта господарювання, діями або бездіяльністю яких могло бути спричинено виникнення аварії. 

Якщо комісія встановить, що аварія на об’єкті підвищеної небезпеки сталася внаслідок проектних прорахунків або конструктивних недоліків устаткування, вона залучає представників підприємства, що є розробником такого устаткування. Якщо підприємство ліквідовано, а правонаступника немає, для участі в роботі комісії можуть залучатися підприємства, що за профілем відповідають розробнику устаткування.

До завершення розслідування аварії відновлення експлуатації джерела небезпеки заборонено. Підстава — пункт 6 Порядку. Виняток становлять джерела небезпеки об’єктів критичної інфраструктури, показники безпеки яких відновлено.

Обов'язки комісії

Під час розслідування аварії комісія:

• визначає масштаб аварії та її наслідки;

• визначає необхідність залучення експертів, фахівців та спеціалістів провідних (базових) науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та незалежних експертів з відповідних напрямів для встановлення обставин та причин, що призвели до аварії;

• встановлює факти порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктом підвищеної небезпеки, встановлює осіб, дії або бездіяльність яких призвели до виникнення аварії та за потреби отримує в них пояснення (усні, письмові);

• встановлює рівень ефективності та ступінь виконання необхідних заходів для запобігання аваріям, які викладені у звіті про здійснення заходів безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки;

• перевіряє раніше подану до ДСНС інформацію про об’єкт підвищеної небезпеки, пов’язану з таким об’єктом;

• розробляє заходи щодо запобігання подібним аваріям на підставі результатів аналізу інформації, отриманої під час розслідування аварії, та висновків щодо причин, які призвели до аварії.

Розслідування обставин і причин аварії комісія зобов’язана провести протягом 20 робочих днів. Повторне розслідування обставин і причин однієї і тієї самої аварії на об’єкті підвищеної небезпеки не проводиться.

У разі виникнення потреби у проведенні експертизи, випробувань та інших досліджень для встановлення обставин і причин виникнення аварії, розслідування може бути продовжене оператором на строк, необхідний для проведення експертизи, випробувань та інших досліджень.

За результатами розслідування комісія складає відповідний Акт.

 Хто виконує функції диспетчерської служби на об’єкті підвищеної небезпеки

Акт розслідування обставин та причин аварії

Комісія з розслідування складає Акт у двох примірниках та передає їх не пізніше наступного робочого дня після підписання оператору для розгляду та затвердження. Оператор затверджує акт протягом трьох днів із дня його надходження. Так скеровує пункт 8 Порядку розслідування.

Акт розслідування обставин та причин аварії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з результатами розслідування член комісії має право не підписувати такий акт.

Перший примірник акта разом із матеріалами розслідування, які є його невід’ємним додатком, після затвердження оператором протягом п’яти робочих днів надсилається до територіального органу ДСНС за місцезнаходженням об’єкта підвищеної небезпеки. Це можна зробити рекомендованим листом або за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем із накладенням електронного підпису.

Другий примірник акта залишається в оператора, копії акта надсилаються членам комісії, організаціям та особам, представники яких брали участь у розслідуванні аварії (за їх письмовим запитом).

Інші документи розслідування

До матеріалів розслідування аварії належать такі документи:

• акт розслідування обставин та причин аварії;

• наказ про утворення комісії;

• наказ про продовження строку розслідування аварії (у разі продовження такого строку);

• плани, схеми місця, де сталася аварія, фотознімки пошкоджених джерел небезпеки;

• пояснювальні записки посадових осіб та працівників;

• висновки експертів (у разі залучення), де повинні викладатися обґрунтовані та об’єктивні відповіді на поставлені комісією питання, висновки технічного огляду та/або проведення експертного обстеження, за результатами яких готуються звіти, акти, розрахунки, протоколи, висновок експертизи.

Друкування, тиражування та оформлення в необхідній кількості матеріалів розслідування аварії здійснює оператор та в п’ятиденний строк після завершення розслідування надсилає їх рекомендованим листом або в електронній формі за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем із накладенням електронного підпису органам, представники яких брали участь у розслідуванні.

Як організувати роботу працівників і підприємств під час воєнного стану

Адамович Вікторія головний редактор системи «Експертус Охорона праці», Київ

У консультації знайдете відповіді на актуальні запитання працівників і роботодавців про те, як безпечно працювати під час воєнного стану, які зміни в законодавстві врахувати, які

документи оформити

Обов'язки оператора за результатами розслідування

За результатами розслідування аварії оператор зобов’язаний:

• проаналізувати причини виникнення аварії, розробити та наказом затвердити перелік заходів щодо запобігання виникненню подібних аварій;

• з урахуванням причин виникнення аварії переглянути політику запобігання аваріям на об’єктах підвищеної небезпеки та звіт про здійснення заходів безпеки на об’єкті підвищеної небезпеки;

• подати ДСНС оновлену інформацію про об’єкт підвищеної небезпеки;

• ідновити всі показники безпеки джерела небезпеки та повідомити про це ДСНС.

Підстава — пункт 13 Порядку № 965.

Забезпечення повноти, достовірності, своєчасності та об’єктивності результатів розслідування покладається на голову та членів комісії з розслідування.