Основна особливість виробничого процесу у сільському господарстві — це сезонність робіт. Відповідальні особи повинні знати, як організувати роботу сезонних працівників сільського господарства з дотриманням вимог чинного законодавства.
Сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконують не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців. Відповідно, сезонні працівники — це працівники, які зайняті на таких роботах.
Трудовий договір при прийнятті на сезонні роботи може бути укладено на строк, який не перевищує тривалості сезону.
Які виробничі фактори впливають на працівників сільського господарства
Нормативно-правові акти, які регулюють працю сезонних працівників
Вимоги до праці сезонних працівників встановлені в таких нормативних актах:
- Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 № 310-IX (далі — Указ № 310);
- постанова КМУ «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» від 28.03.1997 № 278 (далі — Постанова № 278).
Оскільки сезонні працівники виконують свої трудові обов’язки за трудовим договором (контрактом), на них також поширюється дія Закону про охорону праці.
Крім того, пункт 2 Указу № 310 встановлює, що на працівників, зайнятих на сезонних роботах, поширюється дія законодавства про працю України. До тимчасових робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах, застосовують законодавство про тимчасових робітників і службовців.
Умови праці сезонних працівників також врегульовують міжнародні договори. Наприклад, відповідно до статті 17 Конвенції 2001 року про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві № 184 (ратифікована 01.04.2009 відповідно до Закону України від 01.04.2009 № 1216-VI) до сезонних і тимчасових працівників вживають заходи для забезпечення такої ж саме безпеки та гігієни праці, яку мають прирівняні до них постійні працівники.
Чим відрізняється трудовий договір із сезонним працівником від договору з постійним
Які роботи відносять до сезонних
Не кожну роботу, що залежить від природних і кліматичних умов і яку виконують протягом певного періоду, можна зарахувати до сезонної.
Якщо тривалість певного виду роботи залежить від природних і кліматичних умов, але ця робота не належить до галузей та робіт, передбачених Постановою № 278, то її не можна вважати сезонною. Наприклад, несезонними є роботи, пов’язані з опалювальним періодом (робота операторів котелень), які виконують неповний рік і які залежать від природних і кліматичних умов, але відсутні у Списку сезонних робіт і сезонних галузей.
Роботи, які входять згідно з Постановою № 278 до Списку сезонних робіт і сезонних галузей, але тривають протягом повного року та не залежать від природних і кліматичних умов, не можна класифікувати як сезонні. Наприклад, несезонними є роботи у санаторно-курортних і закладах відпочинку, що діють протягом цілого року та розраховані на сталу кількість пацієнтів і відпочивальників.
Як проводити навчання та перевірку знань з охорони праці сезонних працівників
Оскільки на сезонних працівників поширюється дія Закону про охорону праці, вони мають проходити інструктаж, навчання і перевірку знань з охорони праці так само, як і працівники, прийняті на постійну роботу.
Сезонних працівників, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, не допускають до роботи відповідно до статті 18 Закону про охорону праці.
Леонід Шевчуквикладач охорони праці навчально-курсового комбінату «Професіонал-Фаст», м. Фастів Київської обл. Не допускайте до роботи працівників, які не пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Правильно його організувати допоможуть зразки необхідних документів.
Вступний інструктаж проводять з усіма працівниками, зокрема із сезонними, яких приймають на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їхньої освіти, стажу роботи та посади (п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; далі — Типове положення). Інструктаж проводить спеціаліст служби охорони праці або інший фахівець відповідно до наказу (розпорядження) по підприємству, який в установленому Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з охорони праці.
Запис про проведення вступного інструктажу роблять у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, а також у наказі про прийняття працівника на роботу. Однак форму та порядок внесення запису про проведення вступного інструктажу до наказу про прийняття на роботу ні Типовим положенням, ні типовою формою № П-1 «Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу», затвердженою наказом Держстату від 05.12.2008 № 489, не передбачено. Тому це питання підприємство має визначити самостійно.
З новоприйнятим на постійне чи тимчасове місце роботи працівником до початку роботи безпосередньо на робочому місці проводять первинний інструктаж (п. 6.4 Типового положення).
Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі сезонним працівникам проводить безпосередній керівник робіт. Ці інструктажі завершуються перевіркою шляхом усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж. Запис про проведення інструктажів роблять у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.
Дізнайтеся більше про інструктажі з питань охорони праці
Який порядок проведення медоглядів сезонних працівників
Процедуру проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року визначає Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246 (далі — Порядок № 246).
Тобто Порядок № 246 поширюється на всіх працівників названих категорій усіх підприємств — незалежно від форм власності, виду економічної діяльності та їхніх філій, інших відокремлених підрозділів, незалежно від періоду роботи. За загальним правилом, якщо працівники, яких приймають на сезонну роботу, будуть працювати у шкідливих чи небезпечних умовах праці і на них негативно впливатимуть шкідливі виробничі фактори, то вони обов’язково підлягають медичним оглядам. При цьому враховують Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові медичні огляди працівників, наведений у додатку 4 до Порядку № 246. У сільському господарстві такими небезпечними факторами є пестициди та хімікати, які працівники використовують при роботі.
Зверніть увагу! При укладенні трудового договору громадянин, крім паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та трудової книжки, зобов’язаний подати у випадках, передбачених законодавством, документ про стан здоров’я.
Заборонено укладати трудовий договір із громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота (у т. ч. сезонна), є протипоказаною за станом здоров’я (ст. 24 КЗпП).
Працівник, якого приймають на сезонну роботу, має пройти попередній медичний огляд в обсязі, передбаченому Порядком № 246. У направленні на обов’язковий попередній медичний огляд зазначають ті фактори, в умовах впливу яких буде виконувати роботи сезонний працівник, а у висновку медичної комісії — чи придатний працівник до роботи за цією професією. Направлення затверджує керівник лікувально-профілактичного закладу. А зберігає направлення роботодавець.
Саме висновок медичної комісії підтверджує, що стан здоров’я працівника дає йому змогу виконувати роботи із впливом шкідливих та небезпечних виробничих факторів. Працівнику видають медичну довідку про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду працівника, строк дії якої збігається зі строками періодичності оглядів, визначеними Порядком № 246.
Які штрафи передбачає законодавство,
Як діяти, якщо з сезонним працівником стався нещасний випадок
Процедуру проведення розслідування нещасних випадків, що сталися на підприємствах незалежно від форми власності, виду економічної діяльності або в їхніх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах, які відповідно до законодавства використовують найману працю, визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 (далі — Порядок № 337).
Дія Порядку № 337 поширюється як на роботодавців, так і на осіб, які уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства. Тому якщо із сезонним працівником стався нещасний випадок, то слід керуватися Порядком № 337. Тобто роботодавець має організувати розслідування нещасного випадку.
Які пільги передбачені для сезонних працівників?
Щорічну основну відпустку надають сезонним працівникам пропорційно до відпрацьованого ними часу. Підстава — частина дев’ята статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки). Оскільки Закон про відпустки не передбачає спеціальних норм щодо надання щорічних відпусток сезонним працівникам, такі відпустки мають надавати за загальними правилами.
Сезонний працівник має право використати належну йому щорічну відпустку і після закінчення строку трудового договору. У такому разі дія трудового договору продовжується до закінчення відпустки, і днем звільнення сезонного працівника має бути останній день відпустки (ч. 2 ст. 3 Закону про відпустки).
Сезонні працівники також мають право на щорічну додаткову відпустку за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці. Її надають працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затвердженим постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290 (ст. 7 Закону про відпустки). Конкретну тривалість цієї відпустки встановлюють колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.
