Види засобів підмощування

Подбайте про безпечну організацію робочих місць. Зокрема, перевірте, чи правильно експлуатуєте засоби підмощування. Ділимося порадами, як це зробити правильно.

Засоби підмощування використовують як опори для розміщення працівників і матеріалів під час будівельних, ремонтних, оздоблювальних та інших робіт на висоті.

Засоби підмощування — це пристрої, призначені для організації робочих місць під час будівельно-монтажних робіт на висоті або глибині понад 1,3 м від рівня ґрунту або перекриття (дод. 1 до ДСТУ Б В.2.8-39:2011).

Це, зокрема, будівельні риштування, підмості, вишки, люльки, майданчики. Детальніше про види засобів підмощування та вимоги до їх експлуатації — далі.

Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті

Нормативне регулювання

Вимоги до таких засобів залежать від технологічних умов, геометричних параметрів будівельного простору, роду застосовуваних під час зведення будинків і споруд конструкцій та матеріалів.

Загальні вимоги до засобів підмощування визначає ДСТУ Б В.2.8-39:2011 «Засоби підмощування. Загальні технічні умови». Як експлуатувати ці засоби, зокрема під час будівельних робіт, регулює глава 7.3 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення».

Відповідно до ДСТУ їх класифікують за типами конструкцій, способом установлення, наявністю і типом приводу, можливістю переміщувати робоче місце на висоті, несучою здатністю.

Технічні умови до використання металевих засобів підмощування визначають:

  • до стаціонарних — ДСТУ Б В.2.8-44:2011 «Майданчики та драбини для будівельно-монтажних робіт. Загальні технічні умови»;
  • пересувних — ДСТУ Б В.2.8-45:2011 «Підмості пересувні збірно-розбірні. Технічні умови».

Зафіксувати технічний стан підвісних риштувань допоможе журнал приймання та огляду риштувань та помостів, наведений в додатку 6 до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62.

Які бувають засоби підмощування

Вони можуть бути тимчасовими конструкціями, стаціонарними, підвісними або пересувними, та їх опорними компонентами, які використовуються як опори для розміщення людей і матеріалів та для забезпечення доступу на будь-яку таку конструкції.

Існують також механізовані та немеханізовані засоби підмощування. До механізованих засобів підмощування належать будівельні люльки, до немеханізованих — драбини, помости, риштування.

Риштування будівельні — багатоярусна конструкція, що дає змогу організувати робочі місця на різних горизонтальних площинах. Стійкові риштування за конструкцією вузлових з’єднань елементів бувають:

  • хомутові,
  • штирьові,
  • клинові,
  • рамні.

Приставні риштування з хомутовими з’єднаннями — просторова система, змонтована із трубчастих елементів: стійок, поперечок, поздовжніх і діагональних зв’язок, які з’єднуються між собою за допомогою вузлових з’єднань — хомутів. Такі риштування мають значні переваги: по-перше — це простота конструкції; по-друге — хомути можна закріплювати в необхідному місці профілю, що дає змогу вільно змінювати відстань між вертикальними стійками, висоту та ширину ярусів.

Штирьові (ригельні) будівельні риштування — каркасна просторова система, яка складається зі стійок і ригелів, з’єднаних між собою штирями та провушинами без болтів.

Клинові будівельні риштування — жорстка каркасна конструкція, яка завдяки клиновому кріпленню досить швидко монтується та демонтується, а також відрізняється високою універсальністю, міцністю та надійністю у разі дії високих навантажень.

Рамні будівельні риштування складаються з вертикальних несучих рам, які з’єднуються між собою за допомогою горизонтальних та діагональних зв’язків у жорсткий просторовий металевий каркас. Їх найчастіше використовують під час різних ремонтних та обробних робіт фасадів будівель.

Види засобів підмощуванняЯкі існують вимоги до захисних огороджень місць будівельних робіт на висоті

Підмості будівельні — одноярусна конструкція, призначена для робіт, під час яких потрібно переміщувати робочі місця уздовж фронту. Підмості, що встановлюють на перекриттях, поділяють на три основні групи:

1. Підмості, що складаються з окремих елементів, до яких входять опори у вигляді стійок або рам, прогони або поперечки, що перекривають прольоти між опорами, і щити настилу, які укладають по прогонах. Ці конструкції риштування застосовують переважно під час опоряджувальних робіт. Вони витримують навантаження до 200 кг/м2.

2. Підмості, що складаються з укрупнених блоків (великопанельні). Їх застосовують переважно під час кам’яних робіт. Вони витримують навантаження до 250 кг/м2.

3. Підмості портативні (різні столики) — легкі складні переносні конструкції, які застосовують під час оздоблювальних і монтажних робіт. Вони витримують навантаження до 100 кг/м2.

Підмості збірно-розбірні (вишки-тури) — збірно-розбірні металеві конструкції, які застосовують для ремонтно-оздоблювальних, реставраційних, монтажних робіт як усередині, так і зовні споруд.

Переносні столики — нерозбірна конструкція, виготовлена з труб і листа з алюмінієвих сплавів, із двома допоміжними сходинками. Їх використовують для організації робіт на висоті до 3 м у стиснутих умовах або за невеликого обсягу будівельно-монтажних робіт. Ширина столиків дає змогу проносити їх через дверні пройми, а жорсткість конструкції забезпечує надійну роботу працівників на висоті з необхідним інструментом і матеріалами.

Підмості самохідні з переміщуваним робочим місцем застосовують для кам’яних робіт на висоті під час зведення сільськогосподарських і промислових будинків.

Щоб підняти працівників, будівельні матеріали та інструмент на більшу висоту, застосовують  будівельні люльки (фасадні підйомники) з електроприводом. А щоб створити робоче місце безпосередньо в зоні робіт, застосовують навісні конструкції — майданчики.

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Дізнайтеся більше про Інформаційні ресурси з охорони праці_Система

Перейти до відео

Як безпечно експлуатувати засоби підмощування

Працівники, які виконують роботи із засобами підмощування, мають навчитися безпечним методам і способам робіт з урахуванням вимог інструкцій заводу-виробника та інструкцій з охорони праці.

Особа, яка залучається до проведення монтажу та демонтажу риштовань, повинна мати відповідний допуск до робіт на висоті (пройти спеціальне навчання, медичний огляд з допуском до робіт на висоті) та бути забезпечена засобами захисту при роботі на висоті.

Працівник, який виконує роботи на висоті, має використовувати захисну каску, запобіжний пояс та страхувальну мотузку.

Під час будівельно-монтажних робіт слід застосовувати переважно інвентарні засоби підмощування. В окремих випадках можна використовувати неінвентарні засоби, конструкція яких визначена у проєкті виконання робіт.

Поверхню ґрунту, на яку встановлюють засоби підмощування, потрібно вирівняти, утрамбувати та забезпечити відведення з неї поверхневих вод. За неможливості виконати ці вимоги засоби підмощування необхідно обладнати опорами, що регулюються (домкратами), щоб забезпечити їх горизонтальне виставлення. Або ж можна встановити тимчасові опорні споруди, які забезпечують горизонтальність виставлення засобів підмощування.

З метою запобігання перевертання риштовань матеріали та працівники, що перебувають на робочому настилі, повинні розміщуватись рівномірно.

Риштування та підмості

Риштування, конструкція яких не забезпечує власної стійкості, потрібно прикріпити до споруди засобами, зазначеними в технічній документації заводу-виробника або проєктно-технологічній документації на встановлення риштування.

Монтувати або демонтувати інвентарні риштування необхідно в послідовності та відповідно до вимог, зазначених у технічній документації.

Засоби підмощування мають бути зроблені з рівних робочих настилів із зазором між дошками не більше ніж 5 мм. Якщо настил розміщений на висоті 1,3 м та вище, потрібно встановлювати огорожі із суцільною бортовою обшивкою донизу. Висота огорожі має бути не менше ніж 1,1 м, бортової обшивки — не менше ніж 0,15 м, відстань між горизонтальними елементами огорожі — не більше ніж 0,5 м.

Засоби підмощування, які використовують під час штукатурних або малярних робіт у місцях, під якими проводять інші роботи або є прохід, слід виконувати настилами без зазорів.

З’єднувати щити настилів внапуск можна тільки по їх довжині. При цьому кінці елементів, що стикуються, мають бути розміщені на опорі та перекривати її не менше ніж на 0,2 м у кожний бік.

Риштування та підмості висотою до 4 м допускають до експлуатації після того, як їх прийме керівник робіт — виконроб або майстер, та після реєстрації в журналі робіт. А понад 4 м — після того, як прийме комісія, призначена особою, яка відповідає за забезпечення охорони праці на підприємстві, та після оформлення відповідного акта.

Під час приймання риштувань та підмостей необхідно перевірити:

  • наявність кріплень, що забезпечують їх стійкість;
  • вузли кріплення окремих елементів;
  • робочі настили й огородження;
  • вертикальність стояків;
  • надійність опорних майданчиків і заземлення (для металевих риштувань).

Під час робіт із риштувань висотою понад 6 м і вище має бути влаштовано не менше ніж два настили: робочий (верхній) і захисний (нижній). Кожне робоче місце на риштуваннях, що прилягає до будинку чи споруди, необхідно захистити зверху настилом, розташованим на висоті не вище ніж 2 м від робочого настилу. Якщо під час робіт рух людей чи транспорту під риштуваннями та поблизу від них не передбачений, улаштовувати захисний настил не обов’язково.

Якщо передбачене пересування людей у безпосередній близькості від риштувань, такі місця слід обладнати суцільним захисним навісом, а фасад риштувань закрити захисною сіткою з вічками розміром не більше ніж 5 × 5 мм.

Зазори між стіною споруди й робочим настилом риштувань, які встановлюють біля неї, не має перевищувати 50 мм у разі кам’яного мурування та 150 мм у разі опоряджувальних і ремонтних робіт.

Під час теплоізоляційних робіт зазор між поверхнею, що ізолюється, і робочим настилом не має перевищувати двох товщин ізоляції плюс 50 мм. Зазори розміром понад 50 мм у разі, коли роботи не виконують, потрібно закривати знімними елементами.

Під час застосування пересувних риштувань необхідно дотримуватися таких вимог:

  • ухил поверхні, по якій здійснюється переміщення в поперечному та поздовжньому напрямках, не має перевищувати зазначеного в паспорті й інструкції заводу-виробника значення;
  • пересувати засоби підмощування під час вітру зі швидкістю понад 10 м/с не можна;
  • перед пересуванням засоби підмощування потрібно вивільнити від матеріалів і тари; з них необхідно вивести людей;
  • двері в огорожах засобів підмощування мають відчинятися усередину й бути обладнаними фіксувальним пристроєм, що перешкоджає їх самовільному відчиненню.

Підвісні риштування і підмості після їх монтажу можна ввести в експлуатацію тільки після випробування статичним навантаженням, що перевищує нормативне на 20%. Підіймальні підмості (колиски) мають бути випробувані на динамічне навантаження, що перевищує нормативне на 10%.

Після випробувань таких риштувань або підмостей потрібно скласти акт приймання, а також зробити запис у журналі виконання робіт. За багаторазового використання підвісних риштувань або підмостей їх можна експлуатувати без випробування. Умова: конструкція, на яку підвішують риштування або підмості, перевірена навантаженням, що перевищує розрахункове не менше ніж удвічі, а закріплення риштувань здійснене типовими вузлами, які витримали необхідне випробування.

Як проводити інструктажі під час воєнного стану

Драбини

Драбини використовують для проходу між окремими ярусами будівель і споруд, під час монтажних, земляних, вантажно-розвантажувальних та інших робіт, де є перепади по висоті. Також драбини застосовують під час ліквідації аварій, пожеж і в інших надзвичайних ситуаціях.

Засоби підмощування — драбини, драбинки, трапи та містки — мають бути виготовлені з металу або пиломатеріалів хвойних порід першого та другого сортів.

Довжина приставних дерев’яних драбин має бути не більше ніж 5 м. Нахил драбин для виходу працівників на риштування не має перевищувати 60°.

Перш ніж застосовувати драбини, необхідно випробувати їх статичним навантаженням 1200 Н (120 кгс), прикладеним у середині прогону драбини, що перебуває в експлуатаційному положенні.

Під час експлуатації дерев’яні драбини необхідно випробувати кожних шість місяців, а металеві — раз на рік.

Приставні драбини без робочих майданчиків можна використовувати тільки для переходу між окремими ярусами будівлі та для робіт, які не потребують від виконавця упору в конструкції будівлі.

Приставні драбини та драбинки необхідно забезпечити засобами, що запобігають їх зсуву та перекиданню під час роботи. На нижніх кінцях приставних драбин та драбинок мають бути оковки з гострими наконечниками для установлення на ґрунті. А під час використання драбин на гладеньких поверхнях — паркет, метал, плитка, бетон тощо — на них мають бути башмаки з нековзкого матеріалу. Їх потрібно встановлювати в робоче положення під кутом 70—75° до горизонтальної площини.

Розміри приставних драбин мають забезпечувати працівнику можливість виконувати роботу стоячи на сходинці, розташованій на відстані не менше ніж 1 м від верхнього кінця сходів.

Головне — забезпечити стійкість приставних драбин під час роботи на них. Драбини встановлюють так, щоб працівник міг на них безпечно стояти (п. 5.1—5.3 гл. 5 розд. VІ НПАОП 0.00-7.11-12; п. 28—29 розд. IV НПАОП 0.00-7.14-17).

Під час роботи з приставних драбин на висоті понад 1,3 м необхідно використовувати запобіжний пояс. Його прикріплюють до конструкції споруди або драбин, якщо вони закріплені до будівельної конструкції. Але безпечніше для робіт у таких умовах використовувати засоби підмощування — помост, риштовання тощо.

Місця встановлення приставних драбин на дільницях руху транспортних засобів або людей на час виконання робіт потрібно огороджувати або охороняти.

Не можна виконувати роботи на переносних драбинах:

  • поблизу і над працюючими машинами, деталі яких обертаються, транспортерами;
  • з використанням ручних машин;
  • з використанням порохового інструменту;
  • газо- та електрозварювальні;
  • натягування дротів та підтримання на висоті важких деталей.

Під час таких робіт необхідно використовувати риштування, підмощування та драбини з майданчиками, огородженими перилами.

Приставну драбину встановлюють під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше ніж 45° і не більше ніж 60°. У такому разі додатково закріплювати її верхню частину не потрібно.

Засоби підмощування: які бувають та як експлуатувати  Як експлуатувати засоби захисту від падіння з висоти



зміст

Вебінар ОП

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді