Зразок інструкції з ОП під час роботи з ртутними приладами

Ртуть широко застосовують у виробництві різних приладів — барометрів, термометрів, манометрів, вакуумних насосів, полярографів тощо, у ртутних і кварцових лампах, як рідкий катод у виробництві їдких лугів і хлору електролізом, як каталізатор при синтезі оцтової кислоти, для амальгамації золота та срібла. У працівників, на яких тривалий час впливає ртуть, може виникнути інтоксикація. Правильно організувати роботу таких працівників допоможе Інструкція з охорони праці при роботі з ртутними приладами.

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з охорони праці при роботі з ртутними приладами (далі — Інструкція) є інструкцією за видом робіт, що встановлює загальні вимоги безпеки медичних працівників при роботі з ртутними приладами (термометрами, випромінювачами, люмінесцентними лампами, лампами для знезаражування приміщень тощо).

1.2. Інструкцію розроблено з урахуванням вимог Примірної інструкції з охорони праці при роботах із приладами з ртутним наповненням, затвердженої наказом Мінпромполітики від 19.08.2005 № 311, та відповідно до таких нормативних документів:

• Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132;
• Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Комітету по нагляду за охороною праці від 29.01.1998 № 9;
• Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15.

1.3. За зовнішнім виглядом ртуть — метал сріблясто-білого кольору. Ртуть у 13,5 разів важча за воду. У рідкому стані вона легкорухома, при легкому ударі поділяється на дрібні кульки, які легко проникають у щілини підлоги, стін, дерево, штукатурку, одяг і взуття.

Температура плавлення рідкої ртуті — 38,9 °С, тому вона випаровується вже при кімнатній температурі. Випаровуючись, ця речовина перетворюється в пар, який не має забарвлення, запаху та інших органолептичних властивостей. З підвищенням температури більше 18°С, її випаровування збільшується. Пари ртуті і її сполуки дуже отруйні.

Ртуть є речовиною І класу небезпеки. Вона проникає до організму переважно через органи дихання, рідше — через шкіру. Також ртуть може потрапити до організму й через органи травлення. Потрапивши до організму через органи дихання, ртуть акумулюється і залишається там на все життя.

Допустима концентрація парів ртуті робочих приміщень становить 0,0003 мг/м3, при концентрації парів ртуті у повітрі більш 0,2 мг/м³ розвивається гостре отруєння організму.

1.4. Герметичні ртутні прилади нешкідливі, адже скло не дозволяє ртуті випаровуватися. Якщо герметичність приладу порушується, ртуть випаровується і заповнює повітря токсичними парами.

Інтоксикація ртуттю: чим загрожує та як запобігти

1.5. Основними шкідливими та небезпечними чинниками, що можуть діяти на особу, яка виконує роботи із ртутними приладами, є:

• ріжуча дія скла (гострі краї скла) і скалок у разі їх руйнування та токсична дія парів ртуті;
• дія струму (за наявності незахищених або несправних частин електрообладнання, що перебувають під напругою);
• підвищена температура поверхні приладів.

1.6. До виконання робіт із ртутними приладами допускаються особи віком від 18 років, які пройшли інструктаж з питань охорони праці, ознайомлені з характеристиками ртуті, механізмом її впливу на організм людини та з Інструкцією з надання домедичної допомоги.

1.7. Медичний персонал, який працює з ртутними приладами, повинен дотримуватись:

• правил внутрішнього трудового розпорядку медичного закладу;
• нормативних документів з охорони праці;
• правил користування засобами пожежогасіння;
• порядку проведення демеркуризації у приміщенні;
• правил надання домедичної допомоги.

1.8. До ремонту та обслуговування люмінесцентних світильників залучають лише електротехнічний персонал (електрик). У разі проведення робіт на висоті дотримуватися вимог безпеки, передбачених Інструкцією з охорони праці при роботі на висоті (засобах підмощування).

1.9. Працівники повинні бути обережними і уважними під час роботи із ртутними приладами і запобігати їх розбиттю.

1.10. До робіт із утилізації та демеркуризації ртутних приладів залучають спеціалізовані організації. До проведення демеркуризації допускаються особи, які не мають протипоказань за станом здоров’я, атестовані до проведення аварійно-рятувальних робіт при хімічних аваріях, пройшли навчання та успішно здали заліки щодо технології проведення демеркуризації і вимог безпеки.

1.12. Під час збирання залишків ртуті (у разі розбиття ртутної лампи) надягають респіратор протигазовий із протиртутним патроном (наприклад, типу Г8), що має розпізнавальне маркування (чорна та жовта смуги по вертикалі).

1.13. Безпека робіт з приладами, що містять ртуть, забезпечується раціональною організацією робочого місця, застосуванням справних приладів і правильним їх використанням.

1.14. Наказом керівника медичного закладу призначають особу, яка, у разі пошкодження ртутних приладів, буде відповідальна за збирання та здачу відходів ртуті (з оформленням відповідного акта).

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Зробити зовнішній огляд ртутних приладів та впевнитися у відсутності видимих пошкоджень.

2.2. Перевірити вироби на відсутність надколів, тріщин.

2.3. Перевірити готовність обладнання до роботи, про що зробити відповідний запис у Журналі підготовки обладнання.

2.4. Перевірити в Журналі обліку термін використання випромінювачів. Випромінювачі, які відпрацювали свій час, використовувати у роботі заборонено.

2.5. Заміна випромінювачів, люмінесцентних ламп проводиться електриком або особою, відповідальною за медобладнання.

2.6. Перевірити склад медичної аптечки та наявність засобів для надання домедичної домедичної допомоги;

2.7. Перевірити наявність на робочому місці демеркурізаційних розчинів, а саме:

• калію марганцевокислого 0,2%-вий розчин, підкислений соляною кислотою;
• заліза хлорного 20%-вий розчин.

2.8. Про виявлені порушення, несправності приладів та засобів захисту повідомити безпосередньому керівнику та не починати роботу, доки їх не усунуть.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Робота з ртутними приладами потребує підвищеної обережності.

3.2. У разі виявлення несправностей або дефектів, що перешкоджають безпечній роботі, та неможливості їх усунення своїми силами, повідомити особі, яка несе відповідальність за обладнання.

3.3. Перевіряти рівень ртуті в термометрах. Якщо ртуть не опустилася, струсити кілька разів термометр і знову перевірити, чи вся ртуть опустилася у резервуар.

3.4. При пошкодженні виробів, які містять ртуть, припинити роботу.

3.5. Якщо скоїлось розтікання ртуті, приступити до її збирання.

3.6. Розбите скло прибирати за допомогою віника у спеціальну інвентарну тару, а потім віднести у відведене для зберігання та утилізації місце.

3.7. Про нещасні випадки, несправності, пошкодження, виявлені під час роботи, повідомити керівника робіт, завідувача відділення.

3.8. Під час виконання роботи дотримуватися правил особистої гігієни та приймати їжу в спеціально відведених місцях.

3.9. Під час роботи з ртутними приладами не допускається:

• зберігати пошкоджені ртутні прилади у негерметичній тарі;
• утилізувати пошкоджені ртутні прилади шляхом закопування;
• використовувати для прибирання інвентар, який використовувався для прибирання розбитих ртутних ламп;
• прати спецодяг, на який потрапила ртуть, у домашніх умовах.

Обережно, небезпечний вантаж! Які нормативні вимоги до перевезення

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Медичні термометри після кожного використання піддати дезінфекції. Промити, висушити і зберігати в сухому вигляді.

4.2. Зробити запис в журналі часу використання.

4.3. Прибрати робоче місце.

4.4. Про всі недоліки, виявлені під час роботи, повідомити керівника.

5. Вимоги безпеки при аварійних ситуаціях

5.1. У разі виникнення аварійних ситуацій необхідно вжити термінових заходів:

• припинити виконання робіт;
• знеструмити обладнання;
• вивести з кімнати людей;
• сповістити про аварію керівника робіт, посадову особу та роботодавця;
• у разі виникнення нещасного випадку, необхідно надати домедичну домедичну допомогу потерпілому відповідно до Інструкції з надання першої домедичної допомоги.

5.2. У випадку пошкодження (розбиття) лампи, термометра чи іншого ртутного приладу негайно звільнити приміщення від людей та викликати працівників служби з надзвичайних ситуацій.

Ртуть має широкий спектр клінічних проявів токсичної дії. Гостра інтоксикація розвивається бурхливо. Ознаками отруєння є:

• зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті, головні болі, відчуття металевого присмаку в роті;
• в окремих випадках можливі катаральні проявлення з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук, схильність до поносу, нудота, блювання, слинотеча.

5.3. Перед збиранням ртуті одягнути гумові рукавички: речовина не має торкатись оголених ділянок шкіри.

5.4. Обмежити місце аварії. Ртуть прилипає до поверхонь, наприклад, до підошви взуття, і легко розноситься по всіх ділянках приміщення. Ртуть збирати гумовою грушею або іншим пристосуванням з боків забрудненої ділянки у напрямку до центру, щоб запобігти проникненню ртуті у підлогу і розповсюдженню її по всьому приміщенню.

5.5. Дрібні крапельки зібрати за допомогою шприца, гумової груші, двох листів паперу, лейкопластиру, скотчу, мокрої газети.

5.6. Під час проведення робіт із демеркуризації забороняється:

• використовувати побутовий пилосос для збирання пролитої ртуті;
• виливати зібрану ртуть у раковину і каналізацію.

5.7. Перевірити за допомогою лупи, чи повністю зібрана ртуть.

5.8. Помістити зібрану ртуть і розбите скло до герметичного резервуару (наприклад, емальованого або фарфорового посуду) і щільно закрити кришкою, що закручується. Банку тримати подалі від нагрівальних приладів. Зібрану ртуть здати у службу надзвичайних ситуацій за місцезнаходженням.

Пройдіть тест на тему: «Безпечне використання дезінфекційних засобів на виробництві»

5.9. Брудний використаний матеріал (папір, фільтри, серветки тощо) зібрати у герметичну ємність з кришкою і віднести на місце збору відходів для подальшої демеркуризації та знищення.

5.10. Забруднені ртуттю речі покласти в поліетиленовий пакет.

5.11. Відкрити вікна і провітрити приміщення.

5.12. Про кожний нещасний випадок або розлиття ртуті свідок, працівник, який його виявив, або сам потерпілий негайно інформує керівника робіт, чи іншу уповноважену особу, яка має вжити заходів щодо надання необхідної допомоги.

5.13. При нещасному випадку надати потерпілому першу домедичну допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. У разі інгаляційного отруєння ртуттю — винести потерпілого із зони ураження, забезпечити спокій та направити до медичного закладу; у разі перорального отруєння — промити шлунок потерпілого з додаванням 20–30 г активованого вугілля або яєчного білка, після чого рекомендується випити молока.

5.14. Провести демеркуризацію приміщення:

5.14.1. Обробити місця, де знаходилась ртуть (особливу увагу приділити щілинам), розчином: перманганат калію 2–6 г на 1 л води та сірчана кислота 40–60 г/л (можна оцет) або хлорне залізо 150–200 г на 1 л води (можна хлорне вапно). Розчин залишити на 6–8 год.

5.14.2. Ретельно вимити підлогу мильно-содовим розчином: 4% розчин мила у 5%-вому водному розчині соди (40 г господарського мила + 50 г кальцинованої соди на 1 л води) температура 70–80 °С. Для миття підлоги використовують ганчірки тільки одноразово, які після миття потрібно скласти в поліетиленовий пакет для утилізації.

5.15. Демеркуризацію приміщень проводити у захисному одязі, протигазі або респіраторі (ватно-марлевій пов’язці).

5.16. Після закінчення змінити одяг. Спецодяг, забруднений ртуттю, також підлягає демеркуризації.

5.17. Вимити слабким розчином марганцевокислого калію та теплою водою з милом руки, обличчя, почистити зубною щіткою зуби, прополоскати питною водою ротову порожнину.