Робочий час: нормальний, скорочений і неповний. Порівнюємо вимоги мирного часу та воєнного стану

Відповідь

Тривалість робочого часу в період дії воєнного стану

Питання робочого часу (тривалість, склад, режим, порядок обліку тощо) у мирний період регулює Кодекс законів про працю України, а під час воєнного стану — Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон №2136).

Так, КЗпП передбачає, що робочий час за тривалістю може бути:

• нормальний (40 годин на тиждень);
• неповний; 
• скорочений.

Неповний робочий день або неповний робочий тиждень означає, що працівник виконує роботу менше годин, ніж передбачено нормативно-правовими актами. Такий режим роботи можна встановити за угодою між працівником і роботодавцем при прийнятті на роботу або ж пізніше (встановлюється як на певний час, так і без конкретного строку). Роботодавець зобов'язаний встановити неповний робочий час на прохання таких працівників: 

• вагітних жінок;
• жінок, що мають дітей віком до 14 років, дитину-інваліда;
• працівникам для догляду за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Звернення інших працівників щодо встановлення неповного робочого часу роботодавець може відхилити.

У заяві працівник має вказати: 

• вид неповного робочого часу (неповний робочий день чи неповний робочий тиждень);
• режим роботи під час неповного робочого часу (час початку та закінчення роботи);
• період, на який встановлюється неповний робочий час тощо.

При такому форматі роботи зарплата визначається пропорційно до відпрацьованого часу (або до виробітку). При цьому обрана тривалість робочого часу може бути довільною, а роботодавець має прав змінити її (або й перевести особу на повний робочий день або тиждень). Це можливо у разі, якщо на підприємстві відбуваються зміни в організації виробництва. Працівника в такій ситуації слід завчасно попередити про зміни.

Неповний робочий час жодним чином не обмежує право працівників на відпустку повної тривалості або соціальні виплати.

Що ж до скороченого робочого часу, то він передбачений законодавством лише для деяких категорій працівників:

• 24 години на тиждень — для осіб віком від 15 до 16 років (учнів від 14 до 15 років, які працюють під час канікул);
• 36 годин на тиждень — для осіб віком від 16 до 18 років;
• не більш ніж 36 годин на тиждень — для працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці;
• визначена законодавством тривалість — для окремих категорій працівників (учителі, лікарі).

При цьому оплата відбувається в повному розмірі, як за повний робочий день.

Відповідаємо на запитання:

• Чи має право працівник із нефіксованим робочим часом на щорічну відпустку
• Чи може робочий час сумісника збігатися з графіком роботи за основним місцем роботи
• Чи можна змінити умови праці та встановити неповний робочий час, якщо зменшився обсяг робіт
• Чи може роботодавець заборонити роботу за сумісництвом працівнику, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом

Водночас під час воєнного стану нормальну тривалість робочого часу можна збільшити від 40 до 60 годин на тиждень (для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури). Якщо ж працівникам було встановлено скорочену тривалість робочого часу, її можна збільшити до 40 годин на тиждень.

При цьому зарплату слід збільшити пропорційно до збільшення навантаження.

Джерело: Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці