Відповідь
Мета виробничої практики — виконання учнями, слухачами безпосередньо на робочих місцях усіх видів робіт, передбачених кваліфікаційною характеристикою, де вони під керівництвом майстрів виробничого навчання послідовно закріплюють здобуті первинні професійні уміння та навички, навчаються використовувати сучасну техніку, механізми та інструменти, набувають практичних навичок самостійно та якісно виконувати роботи, передбачені робочими навчальними планами.
Статтею 29 Закону України «Про професійно-технічну освіту» від 10.02.1998 № 103/98-ВР передбачено:
підприємства, установи та організації будь-якої форми власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Керівники підприємств несуть відповідальність, зокрема, за забезпечення належних умов праці та оплату праці учнів, слухачів на виробництві.
Стажування та виробнича практика: основні відмінності
Відповідно до Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики між навчальним закладом та підприємством не пізніше двох тижнів до початку виробничого навчання та виробничої практики має бути укладено договір на основі типового договору про надання робочих місць або навчально-виробничих ділянок для проходження учнями, слухачами виробничого навчання та виробничої практики.
Договір визначає права та обов’язки сторін: навчального закладу та підприємства — і відповідальність за порушення умов договору. Відповідно до укладеного договору підприємство за фактично виконаний обсяг робіт учнями, слухачами за період виробничого навчання та виробничої практики відповідно до виробничих завдань нараховує заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.
Статтею 50 Закону України «Про професійно-технічну освіту» визначено, що 50 відсотків заробітної плати за виробниче навчання і виробничу практику учнів, слухачів професійно-технічних навчальних закладів направляється на рахунок навчального закладу.
Однак варто звернути увагу, що відносини між базою практики (підприємством) та учнем-практикантом не є трудовими, оскільки не відповідають змісту трудового договору, який закладено у ст. 21 КЗпП України.
Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів на час виробничого навчання та виробничої практики до складу (списку) і штатного розпису працівників підприємства не включаються. Адже учні, слухачі виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм, а не посадові обов’язки. Тривалість їхньої роботи має відповідати часу, визначеному робочими навчальними планами, програмами, і не перевищувати тривалості робочого часу, встановленого законодавством для відповідної категорії працівників.
При цьому практиканта на час практики можна прийняти на роботу на вакантну посаду за строковим трудовим договором. Але за умови, що договором з навчальним закладом цей час буде зараховано як проходження практики. У такому випадку будуть повноцінні трудові відносини з усіма наслідками (слід подавати повідомлення про прийом на роботу, завести трудову книжку, обов’язково платити зарплату не менше мінімальної).
Джерело: Управління Держпраці у Рівненській області
