Пільги за роботу з ксероксом
Запитання
Які існують пільги у людини, яка працює з ксероксом?
Відповідь
Визначити, чи належить виробництво, робота, професія та посада до категорії із , а також установити право на пільги й компенсації працівникам за роботу в цих умовах можна лише на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.
Гігієнічні дослідження шкідливих факторів виробничого середовища має провести лабораторія, атестована Держпраці та МОЗ у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом із МОЗ.
Перевірте свої знання з охорони праці
Жодний нормативний документ, за яким визначають право на пільги й компенсації за роботу із шкідливими та важкими умовами праці, роботу з ксероксом не передбачає.
Однак окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або яку виконують в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надають щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці (п. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Підстава — Список виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (затверджений постановою КМУ від 17.11.1997 № 1290; далі — Список).
Так, оператори копіювальних та розмножувальних машин, електрофотографи, безпосередньо зайняті на електрографічних репродукційних апаратах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів (підрозд. «Інші види виробництв» розд. XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку).
Конкретну тривалість такої відпустки встановлюють колективним договором чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Додаткову відпустку за особливий характер праці надають пропорційно фактично відпрацьованому часу. До часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховують дні, коли він фактично був зайнятий на роботах із особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад (п. 6-7 Порядку застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.1998 № 16; далі — Порядок № 16).
Облік часу, відпрацьованого у зазначених умовах, здійснює власник або уповноважений ним орган (п. 5 Порядку № 16).
Головні статті у травні
