Порядок оформлення відсутності працівників на роботі, умови збереження/незбереження заробітку за дні (години) відсутності під час масових заворушень, в умовах проведення антитерористичної операції тощо залежать від причин, через які підприємство, установа, організація не може функціонувати у звичайному режимі.
Усі причини, що заважають нормальній роботі підприємства під час надзвичайної ситуації, можна поділити на дві умовні групи:
- роботодавець не може забезпечити нормальну роботу підприємства через надзвичайну ситуацію (неможливо забезпечити виробництво сировиною, комплектуючими, напівфабрикатами тощо, налагодити безперебійне електропостачання, здійснити відвантаження готової продукції тощо), але працівники прибувають на підприємство відповідно до встановлених режимів і графіків роботи;
- роботодавець може і готовий забезпечити нормальну роботу підприємства, але працівники (усі чи частково) відсутні на роботі через надзвичайну ситуацію (не працює громадський транспорт, по дорозі на підприємство працівникам чинить перепони «кримінальний елемент», у населених пунктах йдуть бойові дії тощо).
Якщо нормальна діяльність підприємства неможлива за умов, віднесених до першої умовної групи, то на підприємстві наявні ознаки простою.
У цьому разі підприємство зупиняє роботу внаслідок відсутності організаційних, технічних та інших умов, викликаних невідворотною силою. Рішення про оголошення простою приймає роботодавець і оформлює його наказом.
Якщо ж нормальна діяльність підприємства неможлива за умов, віднесених до другої умовної групи, то у табелі використання робочого часу за усі робочі дні (зміни) за встановленими для працівників графіками роботи роботодавець має проставити літерний код «НЗ» (неявка з нез’ясованих причин).
Після припинення дії надзвичайної ситуації та виходу працівників на роботу роботодавець повинен з’ясувати причини відсутності кожного працівника, запропонувавши надати письмові пояснення причин відсутності на роботі у конкретний період. Оплата такої відсутності законодавством не передбачена.
Читайте повну версію статті у журналі «Довідник спеціаліста з охорони праці» № 07/2014.
