Щоб увідповіднити нормативно-правові акти законодавству України, МОЗ скасувало свій наказ від 13.12.2004 № 614 «Про затвердження Порядку складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці» (на підставі наказу МОЗ «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства охорони здоров’я України від 13 грудня 2004 року № 614» від 27.06.2019 № 1461, що діє з 09.08.2019).
Процедуру складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці та вимоги до них із 1 липня цього року визначає Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 17.04.2019 № 337.
Як розслідувати нещасний випадок за новим порядком
Відповідно до нього у разі підозри наявності в працівника хронічного професійного захворювання (отруєння) з метою встановлення діагнозу складається санітарно-гігієнічна характеристика умов праці (далі — санітарно-гігієнічна характеристика), що є одним з документів, з урахуванням якого вирішується питання про зв’язок хронічного професійного захворювання (отруєння) з впливом шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), де працює хворий, на запит керівника закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, за поданням лікаря-профпатолога із залученням (у разі потреби) голови та членів комісії закладу охорони здоров’я, який проводить періодичні медичні огляди.
Санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом п’яти років, якщо умови праці працівника за цей час не змінилися, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) або відповідного територіального органу Держпраці.
