Мета законопроекта — посилення захисту конституційних прав працівників на своєчасне отримання ними зарплати. Для цього, зокрема, у разі порушення строків її виплати пропонують:
- зобов’язати роботодавця сплатити працівнику пеню в розмірі 0,06 % від суми боргу за кожний день затримки;
- надати право працівнику тимчасово припинити виконання роботи у разі затримки виплати заробітної плати, належної працівникові, на термін більше 15 днів;
- виплатити працівнику компенсацію в розмірі середньомісячної заробітної плати за 3 місяці, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство роботодавця, чи припиненню трудового договору в разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи;
- надати працівнику в разі неплатоспроможності роботодавця відступлення права вимоги до боржника щодо зобов’язань з виплати зарплати шляхом укладення договору відступлення з Держпраці або іншою юридичною особою в порядку, встановленому Мінсоцполітики;
- надати статус виконавчого документа припису Держпраці у разі порушення строків виплати заробітної плати більш як на 2 місяці.
Також законопроектом передбачене внесення змін та доповнень до низки нормативно-правових актів. Це, зокрема, такі закони, як «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо забезпечення виплати компенсації втраченої заробітної плати у випадку неплатоспроможності роботодавця у розмірі трьох середньомісячних заробітних плат працівника.
Законопроект містить положення про виплату працівнику компенсації при неплатоспроможності роботодавця лише для нових боргів, заявлених у господарському процесі, та після подання заяви до Держпраці.
Крім того, пропонується встановити, що максимальна сума компенсації не може перевищувати розміру трьох середніх заробітних плат працівника за 12 місяців, що передують місяцю, в якому порушено справу про банкрутство чи припинено трудовий договір у разі звільнення працівника до порушення зазначеної справи. При цьому максимальний розмір компенсації також не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат станом на 1 січня відповідного року.