Школам рекомендують заздалегідь визначати можливі формати навчання та алгоритми переходу між ними залежно від безпекової ситуації і можливостей закладу
Міністерство освіти і науки України розробило Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану. Документ має допомогти школам завчасно підготувати алгоритми дій на випадок зміни безпекової ситуації.
У МОН зазначають, що єдиної моделі для всіх шкіл немає. Формат навчання залежить від місцевості, рівня безпеки, наявності та місткості укриття, стану інфраструктури й можливості організувати дистанційне навчання. Тому кожна школа має самостійно оцінити власні можливості та затвердити базову модель навчання й альтернативні сценарії в разі зміни ситуації.
Порядок дій у випадку повітряної тривоги
Які алгоритми дій підготувати
Рішення щодо організації навчання не варто ухвалювати лише в момент виникнення загроз.
Керівництво школи має заздалегідь визначити:
- коли й за яких умов змінюватиметься формат навчання;
- хто ухвалюватиме відповідне рішення;
- як змінюватиметься розклад;
- як працюватимуть учителі;
- як школа комунікуватиме з учнями та батьками.
Алгоритми мають враховувати різні ситуації: тривалі повітряні тривоги, перебої з електроенергією, проблеми зі зв’язком або інші обставини, які можуть впливати на проведення занять.
Що оцінити перед вибором формату навчання
Перед визначенням формату навчання заклад освіти має оцінити, чи може він забезпечити безпечний освітній процес.
Зокрема, потрібно врахувати:
- місткість і можливості укриття;
- кількість учнів і працівників, яких можна безпечно розмістити;
- можливість тривалого перебування в укритті;
- наявність електроенергії, тепла, води та інших необхідних комунікацій;
- резервні джерела живлення;
- доступ до інтернету та зв’язку;
- готовність учителів та учнів до дистанційного навчання;
- можливість використовувати інші освітні простори громади.
Кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати місткість укриття. Якщо укриття використовують не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа також має врахувати фактичну кількість облаштованих навчальних місць.
Які моделі навчання можна застосовувати
Залежно від безпекової ситуації школи можуть використовувати різні формати організації освітнього процесу.
1. Очне навчання з переходом до укриття
Такий формат можна застосовувати, якщо повітряні тривоги короткі або поодинокі. Після завершення небезпеки учні та вчителі повертаються до занять.
2. Навчання в укритті
Якщо тривоги часті або тривалі, укриття можна облаштувати як освітній простір. Для цього потрібні місця для учнів, робоче місце вчителя, освітлення, електроживлення та, за можливості, доступ до інтернету.
3. Поєднання очного й дистанційного навчання
Якщо школа не може одночасно прийняти всіх учнів, навчання можна організувати за ротацією — для різних груп у різні дні, зміни або за іншим графіком.
4. Повністю дистанційне навчання
Такий формат можна застосовувати, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливе або безпекова ситуація не дає змоги проводити очне навчання.
Як діяти під час повітряної тривоги
Повітряна тривога не обов’язково означає повне припинення освітнього процесу. Якщо учні та працівники перебувають у безпечному місці й є відповідні умови, навчання може тривати у формах, які відповідають ситуації.
Це може бути:
- продовження уроку;
- самостійна робота;
- консультації;
- читання;
- виконання проєктних чи дослідницьких завдань;
- повторення матеріалу.
Якщо повітряні тривоги стають регулярними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школам рекомендують переходити до заздалегідь визначеної моделі навчання в укритті або дистанційного формату.
Алгоритм дій роботодавця під час повітряної тривоги
Як організувати навчання з різних предметів
Не всі предмети можна однаково проводити онлайн або в укритті. Школа має окремо визначити особливості проведення різних навчальних дисциплін.
Під час планування потрібно врахувати, які заняття потребують:
- безпосередньої взаємодії вчителя та учнів;
- спеціального обладнання;
- лабораторій чи майстерень;
- практичної роботи.
Частину навчальних результатів можна досягати через самостійну, проєктну або дослідницьку роботу.
Один учитель не має одночасно проводити урок для одних учнів у класі, а для інших — синхронно онлайн. Натомість різні групи можуть навчатися в різних форматах відповідно до графіка, затвердженого школою.
У МОН наголошують: мета рекомендацій — не зберегти звичний розклад за будь-яких обставин, а створити систему, яка дасть змогу продовжувати навчання там, де це безпечно.
Джерело: МОН
