Безпека пішохідних маршрутів на території підприємства взимку
Підпишіться на Telegram-канал Служба охорони праці. Новини! Оперативно й без зайвого шуму інформуємо про важливе

Згідно з Законом № 2807-IV Про благоустрій населених пунктів, утримання території в належному стані – це прямий обов’язок суб’єкта господарювання.
Відповідно до вимог статі 13. Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний:
- забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці;
- забезпечити належне утримання будівель і споруд;
- з цією метою має призначити відповідних посадових осіб, які забезпечать вирішення конкретних питань, затвердити інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність, а також здійснювати контролює їх додержанням.
Безпека дорожнього руху на підприємстві
З 01.01.2024 діє новий національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затверджений наказом Мінекономіки № 3573. Відповідно до національного класифікатора, пішохідні шляхи пересування працівників (доріжки, тротуари, проходи, галереї) на території підприємства відносяться до інженерних споруд (транспортних чи загального призначення) або до елементів благоустрою територій. Пішохідні шляхи є невід’ємною частиною інфраструктури, що забезпечує безпеку та організацію праці, а їх стан підлягає контролю згідно з вимогами охорони праці.
За стан шляхів пересування, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок на території підприємства відповідає безпосередньо роботодавець (керівник підприємства). Він зобов’язаний забезпечити їх належне утримання, безпеку та затвердити схему руху пішоходів і транспорту.
Основні положення щодо відповідальності:
- Керівник підприємства: відповідає за загальний стан охорони праці, включаючи територію;
- Призначені особи: керівник призначає посадових осіб (наприклад майстрів, начальників дільниць) відповідальними за безпеку руху на конкретних ділянках;
- Служба охорони праці: здійснює контроль за відповідністю шляхів нормам.
- Маршрути пересування: визначаються найбільш безпечні варіанти, з якими ознайомлюють працівників;
- Військовий час: роботодавці повинні координувати дії з ДСНС/МВС для перевірки безпечності маршрутів.
Відповідальність включає забезпечення чистоти, освітлення, розмітки та безпечного покриття доріжок.
Роботодавець зобов’язаний визначати найбезпечніші маршрути пересування територією, що підкреслює їх роль як об’єктів інфраструктури.
Нещасний випадок через ожеледицю вважається пов’язаним із виробництвом, якщо травмування сталося під час виконання трудових обов’язків, на території підприємства, або в дорозі на/з роботи на транспорті роботодавця. Основною причиною є організаційні недоліки: відсутність посипання доріжок, незабезпечення працівників відповідним взуттям або порушення режиму.
Основні ситуації, коли ожеледиця призводить до виробничого травматизму:
- На території підприємства: падіння працівника під час пересування між цехами, офісами, на складі або парковці підприємства через необроблену територію (відсутність піску/солі).
- Виконання робіт на вулиці: падіння монтажників, будівельників, водіїв, кур’єрів, які виконують роботу поза межами приміщень.
- На транспорті роботодавця: ДТП, спричинене ожеледицею, якщо працівник їхав на службовому авто або транспорті підприємства.
- Незабезпечення ЗІЗ: роботодавець не забезпечив працівників, які працюють на вулиці, спецвзуттям, що запобігає ковзанню (організаційна причина).
Для визнання випадку виробничим, необхідно, щоб факт падіння стався в робочий час, а постраждалий виконував свої посадові обов’язки. Якщо травму отримано по дорозі на роботу на власному авто чи пішки, це, як правило, вважається невиробничим травматизмом.
Читайте також як скласти інструкцію з охорони праці для машиніста снігоочисника?
Джерело: ПФУ
