Забезпечення чистоти, освітлення, розмітки та безпечного покриття доріжок є обов’язковими заходами з благоустрою території підприємства, установи, організації. Це необхідно для забезпечення безпечного руху пішоходів та транспорту. Хто несе відповідальність за порушення цих вимог, дізнайтеся далі
Згідно з Законом № 2807-IV Про благоустрій населених пунктів, утримання території в належному стані – це прямий обов’язок суб’єкта господарювання.
Відповідно до вимог статі 13. Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний:
- забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці;
- забезпечити належне утримання будівель і споруд;
- з цією метою має призначити відповідних посадових осіб, які забезпечать вирішення конкретних питань, затвердити інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність, а також здійснювати контролює їх додержанням.
Безпека дорожнього руху на підприємстві
З 01.01.2024 діє новий національний класифікатор НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затверджений наказом Мінекономіки № 3573. Відповідно до національного класифікатора, пішохідні шляхи пересування працівників (доріжки, тротуари, проходи, галереї) на території підприємства відносяться до інженерних споруд (транспортних чи загального призначення) або до елементів благоустрою територій. Пішохідні шляхи є невід’ємною частиною інфраструктури, що забезпечує безпеку та організацію праці, а їх стан підлягає контролю згідно з вимогами охорони праці.
За стан шляхів пересування, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок на території підприємства відповідає безпосередньо роботодавець (керівник підприємства). Він зобов’язаний забезпечити їх належне утримання, безпеку та затвердити схему руху пішоходів і транспорту.
Основні положення щодо відповідальності:
- Керівник підприємства: відповідає за загальний стан охорони праці, включаючи територію;
- Призначені особи: керівник призначає посадових осіб (наприклад майстрів, начальників дільниць) відповідальними за безпеку руху на конкретних ділянках;
- Служба охорони праці: здійснює контроль за відповідністю шляхів нормам.
- Маршрути пересування: визначаються найбільш безпечні варіанти, з якими ознайомлюють працівників;
- Військовий час: роботодавці повинні координувати дії з ДСНС/МВС для перевірки безпечності маршрутів.
Відповідальність включає забезпечення чистоти, освітлення, розмітки та безпечного покриття доріжок.
Роботодавець зобов’язаний визначати найбезпечніші маршрути пересування територією, що підкреслює їх роль як об’єктів інфраструктури.
Нещасний випадок через незадовільний стан шляхів пересування вважається пов’язаним із виробництвом, якщо травмування сталося під час виконання трудових обов’язків або на території підприємства.
Основні ситуації, коли стан шляхів пересування призводить до виробничого травматизму:
- Падіння працівника під час пересування між цехами, офісами, на складі або парковці підприємства, зокрема і через необроблену територію (відсутність піску/солі)
- Виконання робіт на вулиці: падіння монтажників, будівельників, водіїв, кур’єрів, які виконують роботу поза межами приміщень
Для визнання випадку виробничим, необхідно, щоб факт падіння стався в робочий час, а постраждалий виконував свої посадові обов’язки. Якщо травму отримано по дорозі на роботу на власному авто чи пішки, це, як правило, вважається невиробничим травматизмом.
Читайте також як скласти інструкцію з охорони праці для машиніста снігоочисника.
Джерело: ПФУ
Основні ситуації, коли стан шляхів пересування призводить до виробничого травматизму:
