Відповідь
Класифікація приміщень за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом наведена у Правилах улаштування електроустановок, які Міністерство енергетики та вугільної промисловості України востаннє оновило у 2017 році.
Як діяти, якщо працівника вразило електричним струмом
Нормативний документ виокремлює чотири категорії об’єктів за рівнем небезпеки:
- приміщення без підвищеної небезпеки, в яких відсутні умови, що створюють підвищену або особливу небезпеку;
- приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю в них однієї з умов, що створює підвищену небезпеку: а) вологості або струмопровідного пилу; б) струмопровідної підлоги (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо); в) високої температури; г) можливості одночасного дотику людини до металоконструкцій будівель, технологічних апаратів, механізмів тощо, які мають з’єднання з землею, з одного боку, і до металевих корпусів електроустаткування — з іншого;
- особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю однієї з умов, що створює особливу небезпеку: а) особливої вологості; б) хімічно активного або органічного середовища; в) одночасно двох або більше умов підвищеної небезпеки;
- території, де розміщено зовнішні електроустановки (за рівнем небезпеки ураження людей електричним струмом вони прирівнюються до особливо небезпечних приміщень).
Тип виробничого приміщення за рівнем електробезпеки визначає низку допустимих під час роботи параметрів (гранично допустима напруга, спосіб ізоляції та прокладання дроту тощо).
Зауважимо, високою температуру у приміщенні вважають, якщо вона під впливом різних теплових випромінювань постійно або періодично (частіше, ніж раз на добу) перевищує + 35 °С (приміщення із сушарками, сушильними і випалювальними печами, котельні тощо).
Що ж до хімічно активного чи органічного середовища, то це визначення стосується приміщень, де постійно або протягом тривалого часу присутні агресивні пари, гази, рідини або ж утворюються відкладення чи цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування.
Також важливо розрізняти ступені вологості приміщення. До вологих відносять об’єкти, у яких відносна вологість повітря перевищує 60%, але не більше 75%, а до сирих належать приміщення з рівнем вологості понад 75%. Якщо ж показник наближається до 100%, такий об’єкт вважають особливо сирим.
Вплив небезпечних та шкідливих виробничих факторів на працівників може бути різним залежно від типу фактора, його інтенсивності та тривалості дії. Роботодавець зобов’язаний усунути шкідливі та небезпечні виробничі фактори або мінімізувати їхній вплив до гранично-допустимих значень, встановлених у санітарних нормах, правилах і нормативно-технічній документації. Які вирізняють шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них — далі у статті.
Які роботи належать до газонебезпечних, хто може виконувати такі роботи та коли потрібен наряд-допуск, які вимоги передбачені у законодавстві до виконання газонебезпечних робіт? Читайте статтю та працюйте безпечно!
Охорона праці на будівництві має бути організована таким чином, щоб захистити як робітників, які виконують роботи на об’єкті, так і сторонніх осіб, котрі можуть опинитися біля будівельного майданчика. Держава чітко визначає нормативи та стандарти безпечної роботи, яких слід дотримуватися відповідним суб’єктам господарювання.
На будь-якому підприємстві, діяльність якого передбачає виконання небезпечних робіт, потрібно затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою. Якою нормативною базою при цьому користуватися — підкажемо у статті.
Що таке наряд-допуск на виконання робіт підвищеної небезпеки? Хто його видає і коли він потрібен? Яку форму бланка обрати та як правильно оформити? Відповіді на ці та інші питання — у статті. А також завантажуйте розроблений експертом бланк наряду допуску.
