Рентгенологічні дослідження залишаються незамінним інструментом у діагностиці широкого спектра захворювань. Проте використання іонізуючого випромінювання пов’язане з потенційними ризиками для пацієнтів та медичного персоналу. Які вимоги для безпечної експлуатації рентген обладнання потрібно виконувати, читайте далі
Робота в рентген-кабінеті пов’язана з впливом іонізуючого випромінювання, пилу свинцю у повітрі, продуктів іонізації повітря (озон, окисли азоту), хімічно активних речовин (відновники типу метолу, гідрохінону), що призводить до появи у лікарів-рентгенологів та рентген-лаборантів променевої хвороби при перевищенні гранично допустимих доз опромінення, катаракти, новоутворень, пухлин шкіри, лейкозу.
Календар радіаційної безпеки в рентгенівському кабінеті
Вимоги радіаційної безпеки для персоналу регулюються низкою нормативно-правових актів зокрема:
Керівник закладу охорони здоров’я, де здійснюються рентгенологічні процедури, повинен призначити відповідальну особу за радіаційну безпеку та радіаційний контроль і забезпечити:
- розробку документів з радіаційної безпеки;
- здійснення радіаційного контролю на робочих місцях;
- проведення індивідуального контролю й обліку індивідуальних доз опромінення медичного персоналу;
- проведення навчання з питань забезпечення радіаційної безпеки та перевірки знань;
- організацію проведення попереднього (до прийняття на роботу) і періодичних медичних оглядів персоналу;
- своєчасний та якісний контроль фізико-технічних параметрів рентгенівських апаратів при технічному обслуговуванні.
Розміщення рентгенівського апарата необхідно здійснювати таким чином, щоб первинний струмінь випромінювання був спрямований у бік капітальної стіни, за якою розміщується приміщення, у якому не передбачено постійне перебування персоналу та пацієнтів. Не слід направляти прямий струмінь випромінювання в напрямку оглядового вікна кімнати управління.
Площа процедурної рентгенівського кабінету повинна враховувати:
- відстань від робочого місця персоналу за малою захисною ширмою до стін приміщення ‒ не менше 1,5 м;
- відстань від робочого місця персоналу за великою захисною ширмою до стін приміщення ‒ не менше 0,6 м;
- відстань від поворотного столу-штатива чи від столу для знімків до стін приміщення ‒ не менше 1,5 м;
- відстань від стійки для знімків до найближчої стіни ‒ не менше 0,1 м;
- відстань від рентген-променевої трубки до оглядового вікна ‒ не менше 2 м (для мамографічних і дентальних апаратів ‒ не менше 1 м).
У рентген-кабінеті необхідно використовувати індивідуальні засоби радіаційного захисту (свинцеві фартухи, комірці для захисту щитоподібної залози, захисні окуляри тощо) в залежності від виду процедури та проводити радіаційний контроль:
- періодичний не рідше 1 разу на 2 роки, який передбачає:
- перевірку радіаційного виходу рентгенівського апарата за допомогою прямих вимірювань ‒ перед початком експлуатації нової трубки і далі 1 раз на 2 роки;
- контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на території, суміжних з процедурною рентгенівського кабінету;
- контроль захисних властивостей індивідуальних засобів захисту персоналу і пацієнтів;
- контроль за променевим навантаженням персоналу;
- поточний – який включає контроль потужності доз випромінювання на робочих місцях персоналу, у приміщеннях і на території суміжних з процедурною; індивідуальний дозиметричний контроль персоналу;
- позаплановий (аварійний).
Індивідуальний дозиметричний контроль осіб, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань, необхідно проводити постійно з реєстрацією результатів замірів 1 раз на квартал.
Працівники рентген-кабінетів повинні проходити 1 раз на рік обов’язковий медичний огляд з обов’язковим проходженням лікаря-гематолога.
Читайте також, як діяти у разі радіаційної небезпеки?
Джерело: ПФУ
