Дезінфекція резервуарів для питної води

Працівники установи використовують під час надзвичайних ситуацій бочки для питної води. З якою періодичністю потрібно проводити дезінфекцію таких резервуарів? Хто саме повинен проводити дезінфекцію — установа, яка використовує бочки (розчином хлорного вапна або пропарюванням гострим паром), чи спеціальна установа?

Для питної води з пунктів розливу, бюветів, колодязів та каптажів джерел встановлено термін зберігання у тарі споживача. Так, у чистій закритій тарі питну воду можна зберігати не більше 24 год. при температурі від +5 °C до +20 °C в місцях, куди не потрапляють прямі сонячні промені. У пунктах розливу питну воду у стаціонарних ємкостях можна зберігати не більше 24 год., у транспортних ємкостях — не більше 6 год.

Якщо перед розливом у тару споживача питну воду додатково знезаражують методами, які не забруднюють її залишковими концентраціями реагентів, і це встановлено санітарно-епідеміологічним дослідженням, то термін зберігання може бути збільшено (п. 3.12, 3.21 ДСанПіН 2.2.4-171-10 (ДСанПіН 2.2.4-400-10) «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400).

Зберігання та проведення дезінфекції резервуарів для питної води регламентується розділом 8 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30. Так, відповідно до Правил, резервуари мають бути герметичними для того, щоб питна вода була захищена від зовнішнього забруднення. Дезінфекцію резервуарів, очищення та перевірку герметичності потрібно проводити не рідше одного разу на рік.

Резервуар може бути включений в експлуатацію після двох задовільних бактеріологічних аналізів, які виконують з інтервалом часу, необхідним для повного обміну води в резервуарі.

Дезінфекційні заходи можуть бути профілактичними, поточними та заключними. Профілактичні та заключні дезінфекційні заходи проводять органи державної санітарно-епідеміологічної служби або спеціалізовані суб’єкти підприємницької діяльності. Про це зазначено у статті 33 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III.

Статичний блок для статей

Останні новини

Усі новини

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді