Яким має бути режим праці та відпочинку водіїв на підприємстві

Надмірна тривалість робочого часу водія з одночасним зменшенням періодів відпочинку може призвести до перевтоми, а отже збільшити ризик спричинення аварій на транспорті. Саме тому так важливо, щоб режим роботи водіїв був збалансований, і водій мав достатньо часу на відпочинок та відновлювання.

Законодавці подбали про організацію безпечної праці водіїв колісних транспортних засобів та прописали чіткі вимоги до режиму роботи водіїв.

Нормативне регулювання

Тривалість робочого часу та часу відпочинку водіїв визначає Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі — Положення), затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340. Його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Положення № 340 розроблено відповідно до:

• Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті;
• Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);
• Кодексу законів про працю України;
• Закону України «Про автомобільний транспорт»;
• Закону України «Про дорожній рух».

Останні зміни до Положення внесено наказом Міністерства інфраструктури України від 19.12.2022 № 947. 

Безпека дорожнього руху на підприємстві: яку документацію оформити

Режим праці та відпочинку водіїв

Під терміном «робочий час» водія розуміють час, протягом якого водій зобов'язаний виконувати свої обов'язки, визначені трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку. До робочого часу водія включаються:

• змінний період керування;
• підготовчо-заключний період;
• час простоїв не з вини водія (зокрема, коли водій не зобов’язаний перебувати на робочому місці, але має залишатися на зв’язку, бути готовим відповісти на будь-який виклик, почати чи відновити рух або виконувати іншу роботу);
• час простоїв (у пунктах навантаження і розвантаження вантажів, у місцях посадки та висадки пасажирів);
• час проведення медичних оглядів водія перед виїздом на маршрут (у рейс) і після повернення;
• час проведення робіт з усунення технічних несправностей ТЗ на маршруті (у рейсі);
• час охорони ТЗ із вантажем або без нього під час стоянки на кінцевих і проміжних пунктах при здійсненні міжміських перевезень. Конкретну тривалість часу охорони вантажу та ТЗ, що зараховується водіям у робочий час, встановлює Перевізник за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником);
• половина часу, передбаченого завданням на рейс міжміського сполучення, при роботі двох водіїв на ТЗ, обладнаному спальним місцем;
• інший час, передбачений законодавством України.

Робоча зміна — це період роботи водія відповідно до графіка змінності (зміна), який може бути як безперервним, так і розділеним на частини.

Робочий час: тривалість та особливості

Тривалість робочого часу водія автотранспортного засобу

Вимоги щодо тривалості робочого часу водія відповідають загальним приписам трудового права. Нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень.

Якщо водій працює на умовах шестиденного робочого тижня, то тривалість кожного окремого робочого дня не повинна перевищувати 7 год. Для автобусних маршрутів з відстанню понад 500 км обов’язково призначаються два водії з рівною розбивкою часу керування між ними.

Якщо за умовами роботи не може бути додержана встановлена для водіїв щоденна або щотижнева тривалість робочого часу, роботодавець може запровадити схему підсумованого обліку робочого часу з тим, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.

При підсумованому обліку робочого часу праця водіїв регулюється графіками змінності водіїв КТЗ, які складаються на весь обліковий період і якими визначаються тривалість щоденної роботи (зміни), робочих днів (зміни) та вихідних днів.

У разі запровадження для працівника змінного режиму роботи та підсумованого обліку робочого часу (ст. 61 КЗпП) при складанні графіків змінності потрібно керуватися Методичними рекомендаціями щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженими наказом Мінсоцполітики від 19.04.2006 № 138.

Графік змінності на обліковий період доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку облікового періоду.

У разі введення підсумованого обліку робочого часу водія нормальна тривалість робочого дня (зміни) без урахування часу перерви не може перевищувати 10 годин. Тривалість періоду керування не може перевищувати 56 годин на тиждень та 90 годин протягом двох тижнів.   

Ненормований робочий день дозволено застосовувати для осіб, котрі керують легковими автомобілями. При цьому така робота не вважається надурочною і не є підставою для здійснення доплат за перепрацьований час.

Однак як компенсація за ненормований робочий день водіям легкових автомобілів надається додаткова відпустка та у випадках, передбачених законодавством, провадиться відповідна оплата за ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі тощо. Всі ці умови слід передбачати у колективній угоді.

Медогляди водіїв транспортних засобів

Володимир Костриця начальник управління з питань охорони праці, безпеки руху та надзвичайних ситуацій КП «Київпастранс», представник ВГО «Громадський комітет транспортної безпеки», Київ

Мета медичних оглядів кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів — визначити придатність осіб до безпечного керування ними. Як організувати й провести медогляди водіїв, урегульовує...

Читати повністю за посиланням

Залучення водіїв до надурочних робіт здійснюється відповідно до статей 62-64 Кодексу законів про працю України.

 Зверніть увагу! Питання тривалості, складу, режиму й порядку обліку робочого часу у період дії в Україні правового режиму воєнного стану регулює Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Якщо нормальна тривалість робочого дня охоплює тривалі простої, очікування у транспортному засобі чи на робочому місці або якщо водію необхідно дати змогу доїхати до відповідного місця відпочинку, тривалість робочого дня (зміни) може бути збільшена до 12 годин за умови, що час керування протягом дня (зміни) не перевищує 10 годин, але не частіше ніж двічі на тиждень, та 9 годин в інші дні.

Варто пам'ятати, що змінний фактичний період керування водія може бути збільшено понад норму в разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність ТЗ, зупинення руху ТЗ в рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, відсутність місць стоянки).

Водій має вказати на роздруківці тахографа характер і причину виникнення непередбачуваних обставин не пізніше ніж у момент прибуття до місця стоянки.

У будь-якому випадку, тривалість керування водія на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 годин.

Перерви у роботі водія автотранспортного засобу

Змінна перерва — це сумарна тривалість перерв за робочий день (зміну), період, протягом якого водій не керує автомобілем та не виконує іншої роботи і який використовується для відпочинку.

Кожні 4 годин 30 хвилин водії повинні робити перерви у русі для харчування або відпочинку тривалістю щонайменше 45 хвилин. Ця перерва може бути замінена перервою тривалістю не менше ніж 15 хвилин із наступною перервою тривалістю не менше ніж 30 хвилин.

Тривалість перерви для відпочинку та харчування встановлюється Перевізником за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

При здійсненні обліку потрібно пам’ятати, що час перерви до робочого часу не включається.

Водії використовують час перерви на свій розсуд. Однак водій вантажного автомобіля не має проводити щоденний (міжзмінний) відпочинок у кабіні вантажного автомобіля. Виняток — у вантажному автомобілі є спальне місце для відпочинку водія.

Режим відпочинку водія

При розв'язання питання стосовно відпочинку водіїв роботодавець повинен виходити з таких принципів:

• тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого двадцятичотиригодинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 11 послідовних годин;
• якщо протягом робочої зміни ТЗ керують два водії, кожний водій повинен мати щоденний відпочинок тривалістю не менше 9 послідовних годин;
• в автобусі або у вантажному транспортному засобі, яким керують дві особи, необхідно встановити ліжко або інше спеціально обладнане місце для забезпечення належного відпочинку водія;
• невикористаним водієм години відпочинку за добу не «згорають», а підсумовуються і можуть бути надані йому пізніше у межах графіка змінності;
• тривалість щотижневого відпочинку має бути не менше 45 послідовних годин;
• залучати водіїв до роботи у святкові та неробочі дні допускається у встановленому порядку якщо зупинення роботи неможливо через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства), а також у зв'язку зі здійсненням робіт, пов'язаних із необхідністю обслуговування населення і виконання ремонтних та вантажно-розвантажувальних робіт.

Водії протягом щоденного (міжзмінного) відпочинку повинні мати належні умови для відпочинку: 

	ліжко чи спальне місце для відпочинку	користування туалетом	можливість харчування гарячими стравами
Водій автобуса	у салоні автобуса в разі, коли автобусом керують два водії
Водій вантажного автомобіля	у кабіні вантажного автомобіля

Роботодавцю забороняється направляти водія у наступний рейс, якщо він не мав до виїзду відпочинку, передбаченого чинним законодавством України.

Ця вимога міститься у п. 1.15 розділу XIII Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964.

Порушення встановленого режиму праці і відпочинку водіїв

Органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до вимог законодавства України і мають право притягувати винних у порушеннях осіб у встановленому порядку до відповідальності.