Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства або організації. Якщо вона не проводиться або проводиться невчасно, роботодавець може бути притягнутий як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.
Згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442) у разі, якщо технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому, на підприємстві або організації обов’язково проводиться атестація робочих місць незалежно від їхньої форми власності й господарювання.
Коли проводити атестацію робочих місць?
Основна мета атестації – регулювання відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на:
- здорові й безпечні умови праці;
- пільгове пенсійне забезпечення,
- пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
До того ж атестація допомагає виявити на робочому місці шкідливі та небезпечні виробничі фактори, встановити причини їх виникнення та розробити заходи щодо поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.
Проведення атестації передбачене ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та п. 1 Порядку № 442. Також у ст. 34 Закону України «Про охорону праці» вказано, що місцеві держадміністрації вживають заходів до проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.
Дізнайтеся більше про порядок атестації робочих місць за умовами праці
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації (абзац 2 п. 4 Порядку № 442).
Яка ж відповідальність передбачена в разі порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення? Відповідь на це питання міститься в ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У таких випадках на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми їх власності та громадян-суб’єктів підприємницької діяльності накладається штраф від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Варто пам’ятати!
Сплата штрафу не звільняє суб’єкта господарювання від обов’язку провести атестацію. Контролюючі органи обов’язково видадуть відповідний припис.
Внаслідок непроведення атестації також порушуються права працівників. Адже претендувати на певні пільги і компенсації, передбачені за роботу зі шкідливими умовами праці, робітник може тільки в такому випадку, якщо атестація відбулася і робоче місце визнали таким, що належить до категорії зі шкідливими умовами праці. У разі порушення своїх прав наймана особа може розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання двотижневого строку (ч. 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України), а також звернутися до суду (ст. 221 КЗпП України).
Якщо непроведення атестації призвело до порушення норм охорони праці, робота підприємства може бути призупинена до усунення відповідних порушень.
Існують випадки, коли керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності через непроведення атестації. У статті 271 Кримінального Кодексу України передбачено, що порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на такий самий строк.
Керівник кожного підприємства повинен пам’ятати, що результати атестації робочих місць за умовами праці необхідні для:
- об’єктивної оцінки умов праці та обґрунтованого надання працівникам, котрі працюють у шкідливих і важких умовах праці, пільгових пенсій;
- надання щорічних додаткових відпусток за шкідливі умови праці;
- встановлення доплат до тарифних ставок (окладів);
- скорочення тривалості робочого тижня;
- видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів.
