Якими мають бути дії працівників під час повітряної тривоги

Нормативне регулювання

У законодавстві наразі немає докладно розписаних правил поведінки під час повітряної тривоги. Є лише окремі правила поводження під час небезпеки:

• Кодекс цивільного захисту України — регулює, хто й що має робити в разі будь-якої небезпеки;
• Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затверджене постановою КМУ від 27.09.2017 № 733, — установлює, як і коли потрібно вмикати сирени, а також хто та як має сповіщати людей про небезпеку;
• План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня, затверджений постановою КМУ від 14.03.2018 № 223, — визначає, як мають реагувати керівники та чиновники в разі небезпеки.

Крім того, наразі чинне законодавство не встановлює прямої відповідальності за роботу підприємства під час повітряної тривоги.

Скачайте План дій у випадку повітряної тривоги

Обовʼязки роботодавця

Залежно від типу підприємства роботодавець має здійснити певні кроки.

Згідно з пп. 25—26 Положенням про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та зв’язку у сфері цивільного захисту, затвердженим постановою КМУ від 27.09.2017 № 733, керівники об’єктів із масовим перебуванням людей зо­бо­в’я­зані:

• увімкнути канали та лінії електрозв’язку, що задіяні системами оповіщення;
• установити в службових і виробничих приміщеннях:
• сигнально-гучномовні пристрої;
• електронні інформаційні табло;
• радіотрансляційні точки для передачі інформації з питань цивільного захисту.

На підприємствах, де працює понад 50 осіб, керівник мусить розробити план реагування на надзвичайні ситуації у масштабі суб’­єкта господарювання. На об’єктах, де перебуває 50 або менше осіб — інструкцію щодо дій персоналу суб’­єкта господарювання в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Підстава — п. 1 ч. 1 ст. 130 Кодексу цивільного захисту України (КЦЗ) та п. 2 Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту, затвердженого постановою КМУ від 09.08.2017 № 626 (далі — Порядок № 626).

Суб’єкти господарювання, у власності або користуванні яких є об’єкти підвищеної небезпеки (ОПН), або підприємства, що планують експлуатувати або експлуатують хоча б один ОПН, мають розробити й затвердити план локалізації та ліквідації наслідків аварій на об’єктах підвищеної небезпеки. Так скеровують п. 2 ч. 1 ст. 130 КЦЗ та п. 3 Порядку № 626.

Дії працівників під час повітряної тривоги

Під час повітряної тривоги на робочому місці працівники мають:

1. Виконати заходи, передбачені на такий випадок у внутрішньому документі по підприємству — інструкції або плані реагування.
2. Діяти за вказівками керівництва чи особи, яка виконує його функції.
3. Пройти до захисної споруди:
   • споруди подвійного призначення — метрополітену або підземного паркінгу;
   • найпростішого укриття — підвалу або цокольного приміщення будівлі.
4. У сховищі зайняти місце та дотримувати вимог старшого — коменданта, керівника, інженера з техніки безпеки чи цивільного захисту тощо.
5. Перебувати в укритті до моменту, коли органи місцевого самоврядування сповістять про відбій повітряної тривоги.

У крайньому випадку працівникам слід керуватися правилом «двох стін».

Як діяти, якщо роботодавці не дотримують вимог безпеки