Скачайте інструкцію з охорони праці під час приймання, зберігання і видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин і адаптуйте до особливостей вашого підприємства. Документ підкаже, яких вимог з охорони праці потрібно дотримувати під час приймання, зберігання і видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин.
Як проводити медогляди водіїв транспортних засобів
Загальні положення
1.1. Інструкція встановлює вимоги безпеки праці під час приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів і заправляння ними машин.
1.2. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом ДСНС від 09.07.2012 № 964; Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 № 1417; Правил пожежної безпеки для об’єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Мінпаливенерго від 24.12.2008 № 658.
1.3. До виконання робіт із приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів та заправляння ними машин допускають осіб віком не молодше 18 років, які пройшли навчання, вступний інструктаж із охорони праці та оволоділи практичними навичками безпечного виконання робіт.
1.4. Працівників забезпечують засобами індивідуального захисту (ЗІЗ): фартух прогумований з нагрудником; рукавиці комбіновані. Для роботи з етилованим бензином — додатково: чоботи гумові; нарукавники гумові; рукавички гумові.
Заборонено працювати в замасленому одязі.
1.5. Під час роботи з нафтопродуктами пам’ятати, що вони можуть викликати отруєння. Найбільш небезпечним є етилований бензин.
1.6. Перевозити й зберігати етилований бензин тільки у справних ємностях, які щільно закриваються кришками з прокладками. При цьому на тарі повинен бути незмивний напис «Етилований бензин» і попереджувальний знак «Обережно! Отруйні речовини!».
Як надати домедичну допомогу за отруєння шкідливими речовинами
1.7. Заповнювати ємності етилованим бензином не більше ніж на 90% їхньої місткості.
1.8. Не приступати до роботи у стані алкогольного, наркотичного або медикаментозного сп’яніння, у хворобливому або стомленому стані. Протягом зміни слідкувати за самопочуттям. Відчувши сонливість, раптові болі, використати медичні препарати з аптечки або звернутися по допомогу до інших працівників, повідомити безпосереднього керівника робіт.
1.9. Під час робіт із приймання, зберігання й видачі пально-мастильних матеріалів і заправляння ними машин на працівників можуть впливати такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
1.9.1. Фізичні небезпечні й шкідливі виробничі чинники:
- машини й механізми, що рухаються;
- рухомі частини виробничого обладнання;
- підвищена загазованість робочої зони;
- підвищена або знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів;
- підвищена або знижена температура повітря робочої зони;
- підвищений рівень шуму на робочому місці;
- підвищена або знижена вологість повітря;
- підвищена або знижена рухомість повітря;
- підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
- відсутність або недостатність природного світла;
- недостатня освітленість робочої зони;
- підвищена яскравість світла;
- прямий і відбитий блискіт;
- підвищений рівень інфрачервоної, ультрафіолетової радіації;
- гострі краї, задирки й шорсткість на поверхнях конструкцій, інструменту та обладнання;
- розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
1.9.2. Психофізіологічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники:
- фізичні перевантаження — статичні й динамічні;
- нервово-психічні перевантаження: перенапруга аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження.
1.9.3. Хімічні небезпечні й шкідливі виробничі чинники: пари нафтопродуктів, тетраетилсвинець.
1.10. Працівник повинен дотримувати правил внутрішнього трудового розпорядку.
2. Вимоги безпеки перед початком роботи
2.1. Одягнути спецодяг, упевнитися, що він не має пошкоджень, елементів, що звисають і не прилягають, які можуть бути захоплені деталями, що обертаються.
2.2. Перевірити:
- наявність і укомплектованість аптечки першої домедичної допомоги;
- цілісність тари з пальним і мастильними матеріалами;
- відсутність підтікання у насосі, у запірній арматурі та в місцях з’єднання паливопроводів;
- справність пістолета для заправляння, цілісність шлангів і з’єднувальних муфт;
- наявність засобів пожежогасіння:
-
- вуглекислотний вогнегасник,
- хімічний пінний вогнегасник,
- бочка з водою на 200 л,
- ящик з піском місткістю 1 куб. м,
- штикова лопата,
- азбестова тканина розміром 2 × 1 м,
- пожежне відро;
- наявність бачка з питною водою, умивальника з водою, мила, рушника, 2%-вого розчину питної соди, бачка з гасом, ганчір’я.
Під час роботи з етилованим бензином перевірити наявність ємності з кашкою хлорного вапна або хлорною водою.
2.3. Перед заправлянням машин пальним і мастильними матеріалами за допомогою заправних агрегатів перевірити:
- заземлення заправного агрегату;
- кріплення й справність заправних пістолетів і шлангів;
- роботу приладів на щитку керування;
- стан запобіжного клапана ресивера;
- герметичність кришок горловин ємностей;
- справність підвісок капотів та іскрогасників;
- наявність протипожежних засобів.
3. Вимоги безпеки під час роботи
3.1. Заправляти машини тільки в присутності водія. При цьому двигун машини має бути заглушеним.
3.2. Цистерни пересувних заправних агрегатів заправляти лише при непрацюючому двигуні. Не працювати із заправним агрегатом, який неукомплектований первинними засобами пожежогасіння.
3.3. Заправляти автомобілі етилованим бензином за допомогою бензоколонок або заправних агрегатів, шланги яких обладнані заправними пістолетами. Не заправляти за допомогою відер, лійки, а також не переносити етилований бензин у відкритій тарі.
3.4. Відгвинчувати пробки паливних баків і тари лише за допомогою спеціального ключа з матеріалів, які не утворюють іскор. Застосування інших засобів може призвести до іскріння й вибуху парів пального.
3.5. У польових умовах заправляти машини на рівному майданчику, звільненому від рослинних решток, перед цим перевірити наявність і справність іскрогасників. Збиральну техніку заправляти паливом за межами поля, не ближче ніж 30 м, при заглушеному двигуні самохідної машини. Після заправляння ліквідувати сліди пального, яке пролилось.
3.6. Заборонено курити й застосовувати відкритий вогонь і переносні електричні ліхтарі з напругою понад 12 В під час наповнення пальним автоцистерн, баків тощо.
3.7. Не наповнювати пальним відкриту тару й скляний посуд.
3.8. Не залишати без нагляду заправний агрегат або колонку під час їхньої роботи.
3.9. Відпускати нафтопродукти у ємності, встановлені в кузові вантажного автомобіля, тільки у тому випадку, якщо глушник автомобіля розміщений спереду, опущений вниз і має іскрогасник. В іншому випадку ємності заповнювати на землі, а потім завантажувати у транспортні засоби.
3.10. Слідкувати за дистанцією між машинами на заправці. Відстань між машиною, яку заправляють, і наступною повинна бути не менше ніж 3 м, а між наступними — не менше ніж 1 м.
Яких вимог пожежної безпеки дотримувати на території АЗС
3.11. Запускати у роботу двигуни мотоциклів і моторолерів дозволено на відстані не ближче ніж 15 м від місця заправки.
3.12. Після закінчення заправляння переконатися, що все пальне видалене із заправного рукава і витік його припинився.
3.13. Після заправляння машин пальним і мастилом випустити повітря з ємностей, бункера й солідолонагнітача заправного агрегату.
3.14. Не відпускати нафтопродукти в несправну або забруднену тару, а також не заправляти агрегат, якщо немає вогнегасника.
3.15. Кількість палива в місткостях заміряти обмідненою лінійкою або лінійкою з алюмінію.
3.16. Ручні лінійки, якими замірюють залишки етилованого бензину в баках, зберігати в бідонах із гасом.
3.17. Перед тим, як відкрити люки цистерни з пальним, ставати з навітряного боку, щоб пари палива не потрапили в зону дихання.
3.18. Постійно контролювати стан дихальних клапанів і вентиляційних трубок цистерни, щоб не допускати їх засмічування, бо це може призвести до порушення нормальної подачі палива й вибуху цистерни.
3.19. Під час заповнення паливом цистерни заправного агрегату та заправлення ним машин стежити за показаннями контрольних приладів. При неправильних показаннях приладів, відсутності тиску або його підвищенні роботу агрегату припинити та усунути виявлені несправності.
3.20. Перед нагнітанням консистентних мастил у маслянки, як-от солідол, літол тощо, перевірити надійність кріплення пістолета до шлангів місткості та, за необхідності, усунути виявлені несправності.
3.21. Ремонтувати ємності, тару, бензоколонки, насоси та інше обладнання, забруднене етилованим бензином, лише після того, як повністю видалили залишки бензину й промили їх гасом.
3.22. Під час грози або в разі її наближення припинити заправлення машин і операції зі зливання та наливання пального.
3.23. Під час грози відключити заправні агрегати (колонки) від електромережі.
3.24. Не користуватися відкритим вогнем на заправних пунктах і у безпосередній близькості від них — ближче ніж 100 м.
4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
4.1. Після роботи з етилованим бензином знешкодити гумові чоботи, рукавиці й фартух — натерти розчином хлорного вапна: одна частина вапна на 3–5 частин води. Або вимочити в насиченій хлорній воді, а потім обмити великою кількістю води.
4.2. Перед тим як зняти рукавиці, протерти їх гасом, а потім помити водою з милом.
4.3. Повідомити керівника робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи, та про заходи, що були вжиті щодо їх усунення.
4.4. Повідомити працівника наступної зміни про технічний стан обладнання і про ситуації, які виникали під час роботи.
5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
5.1. У разі нещасного випадку надати потерпілому домедичну допомогу, повідомити керівника робіт або посадову особу. За необхідності викликати швидку медичну допомогу.
5.2. Якщо випадково пролився етилований бензин, зібрати його за допомогою тирси або піску і знешкодити. При цьому заборонено застосовувати металеві засоби, зокрема лопату, совок тощо, які можуть викликати іскру внаслідок тертя з іншими предметами.
Для знешкодження застосовувати дегазатори:
- дихлорамін — 1,5%-вий розчин у бензині;
- розчин хлорного вапна — одна частина хлорного вапна на 3–5 частин води. Не знешкоджувати етилований бензин сухим хлорним вапном, бо під час їхньої взаємодії можливе самозаймання.
Металеві поверхні протерти ганчірками, змоченими у гасі.
5.3. Якщо етилований бензин потрапив на відкриті частини тіла, негайно, не втираючи у шкіру, видалити його за допомогою ганчірки, змоченої у гасі, а потім вимити водою з милом.
Якщо етилований бензин потрапив у очі, промити їх водою і негайно звернутися до лікаря.
5.4. Якщо етилований бензин потрапив у шлунок, потрібно звільнити шлунок — випити якомога більше теплої води й викликати блювоту. Після цього негайно звернутися до лікаря.
5.5. У випадку виникнення пожежі викликати пожежну охорону, сповістити керівника робіт і діяти відповідно до інструкції з пожежної безпеки.
5.6. У разі виявлення обриву електропроводів, пошкодження їхньої ізоляції не доторкатися до них. Повідомити про це керівника робіт і електротехнічного працівника. Вжити заходів, щоб під напругу не потрапили люди або тварини.
5.7. При ураженні працівника електричним струмом вивільнити потерпілого від його дії, вимкнувши рубильник, магнітний пускач або інші комутаційні пристрої.
5.8. Якщо є загроза виникнення або у разі виникнення інших аварійних ситуацій викликати інші аварійно-рятувальні служби та діяти відповідно до вказівок керівника або особи, яка його заміщує.
