експерт із питань охорони праці та пожежної безпеки, адвокат, Київ
Інструкція про заходи пожежної безпеки для автомобіля є обов’язковою для виконання водіями автомобілів. За потреби адаптуйте примірну інструкцію до умов вашого підприємства.
1.1. Інструкція про заходи пожежної безпеки для автомобіля визначає основні вимоги пожежної безпеки, порядок дій у разі пожежі та є обов’язковою для виконання водіями автомобілів.
1.2. Усі водії та працівники під час прийняття на роботу та в процесі трудової діяльності повинні проходити протипожежні інструктажі, перевірку знань з питань пожежної безпеки.
2.1. За пожежну безпеку автомобіля відповідає водій автомобіля або працівник, який ним керує.
2.2. Кожен автомобіль оснастити справними порошковим та/чи вуглекислотним вогнегасником відповідно до діючих норм, буксирним тросом, медичною аптечкою, сигнальним жилетом, набором інструментів, домкратом тощо.
Як укомплектовувати аптечки для транспортних засобів, визначає ДСТУ 3961-2000 «Аптечка медична автомобільна. Загальні вимоги». Аптечка повинна містити два комплекти медичних засобів — основний і допоміжний.
Аптечку зберігають у закріпленому стані у місці, визначеному підприємством-виробником. Якщо конструкція транспортного засобу це місце не передбачає, аптечку необхідно зберігати в легкодоступних місцях, де вона не перегріватиметься від двигуна або сонячних променів.
2.3. Для огляду автомобіля в темний час доби потрібно користуватися переносним електричним світильником напругою не вище ніж 12 В із запобіжною сіткою або електричним ліхтарем з автономним живленням.
2.4. Щоб запобігти пожежі, заборонено:
курити в автомобілі, а також застосовувати відкритий вогонь;
ремонтувати паливну систему, коли працює двигун, увімкнене запалювання;
залишати у салоні автомобіля або на двигуні забруднені оливою чи паливом використані обтиральні матеріали;
підігрівати двигун та інші агрегати відкритим вогнем, а також користуватися ним у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна;
курити і користуватися відкритим вогнем під час визначення наявності палива у баку, а також під час заправлення автомобіля із додаткових ємностей;
утримувати авто із відкритою горловиною паливного баку, а також за наявності витікання пального й масла;
користуватися відкритим вогнем під час перевірки рівня електроліту в акумуляторній батареї та усунення несправностей механізмів;
«прикурювати» свій або сторонній автомобіль;
залишати автомобілі на стоянці з увімкненим запалюванням;
подавати в разі несправної паливної системи бензин у карбюратор безпосередньо з резервуара через шланг або іншим способом;
допускати накопичення на двигуні та його картері бруду й масла;
заряджати акумуляторну батарею у непристосованих для цього місцях;
мити або протирати бензином деталі чи агрегати, а також руки й одяг;
зберігати в автомобілі паливо (бензин, дизельне паливо) та тару з-під пального, а також пальне й масла, за винятком пального в баках і газу в балонах, змонтованих на автомобілях;
заправляти автомобіль рідким (газоподібним) паливом, а також зливати паливо з бака і випускати газ.
2.5. Для миття та знежирювання деталей, устатковання, виробів тощо застосовувати негорючі мийні та пожежобезпечні способи.
Застосовувати для миття й знежирювання ЛЗР і ГР дозволяється лише в тих випадках, коли наявні негорючі речовини та безпечні методи не забезпечують необхідної за технологією чистоти обробки деталей.
2.6. Заправляти автомобіль пальним і зливати з нього пальне дозволено лише на заправному пункті. Це можна робити лише тоді, коли не працює двигун.
Заправляти автомобіль етилованим бензином потрібно з бензоколонки зі шлангом, забезпеченим роздавальним пістолетом. Заборонено заправляти автомобіль за допомогою відер, лійок тощо, а також відпускати бензин у пластикову тару (каністри). Заправник і працівник під час заправлення мають перебувати з навітряного боку автомобіля.
2.7. Якщо паливо потрапило на частини автомобіля, його необхідно витерти сухим ганчір’ям до пуску двигуна автомобіля.
2.8. Випадково пролите на землю паливо необхідно засипати піском до пуску двигуна автомобіля.
2.9. Якщо сталося займання палива біля транспортного засобу, гасити його потрібно порошковим вогнегасником. Починати потрібно з проливу і послідовно переходити знизу вверх на джерело виливання пального.
Можна застосовувати, окрім порошкового, інші вогнегасники — наприклад, вуглекислотні, аерозольні.
2.10. Відстань між автомобілем, який знаходиться під заправленням, і автомобілем, що стоїть за ним, має бути не менше ніж 3 м, а відстань між усіма іншими автомобілями, які стоять у черзі, — не менше ніж 1 м. При цьому для кожного транспортного засобу повинна бути забезпечена можливість маневрування та виїзду з території заправного пункту.
витягти ключ із замка запалювання, щоб роз’єднати електричний ланцюг;
якщо машина працює на газі, перекрити два газові крани;
візуально виявити місце пожежі та оцінити її інтенсивність і небезпеку;
викликати пожежно-рятувальну службу за телефоном «101» або «112»;
розпочати гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;
якщо причиною займання є проливання пального, необхідно спочатку гасити пальне, а потім машину;
якщо вогонь під капотом, відкрити капот, але не піднімати його, на місце займання спрямувати струмінь вогнегасника та маневрувати ним по всій площині загоряння;
дихайте через зволожену тканину, носовичок або рукав одягу — для захисту від чадного газу;
якщо загорівся ваш одяг, падайте на підлогу та перевертайтеся, щоб збити полум’я; у жодному разі не біжіть — це ще більше роздуватиме вогонь;
зняти клему з акумулятора, щоб запобігти повторному займанню.
3.4. Про пожежу потрібно негайно повідомити безпосередньому керівнику та координатору автотранспорту підприємства.
3.5. Загоряння двигуна, місць розташування коробки передач гасіть порошковим вогнегасником. Починайте гасити їх із відстані не більше ніж 2–3 м. Порошковий струмінь направляйте безпосередньо на вогнище пожежі, щоб повністю «накрити» місце пожежі порошковою хмарою і ліквідувати або локалізувати пожежу. Осередок пожежі гасити по вітру, починаючи з переднього краю.
3.6. За наявності декількох вогнегасників потрібно використовувати їх одночасно. Не направляти струмені вогнегасної речовини назустріч один одному.
Під час використання порошковий вогнегасник тримати у вертикальному положенні горловиною догори.
3.7. При пожежі в салоні автомобіля використовуйте порошковий вогнегасник або вогнегасник на водній основі. Пожежу починайте гасити з відстані 1–2 м, струмінь подавайте через відчинене вікно або двері з протилежного бензобаку боку.
3.8. Залишайтеся на безпечній відстані від автомобіля, якщо є ризик вибуху бака з пальним.
3.9. Якщо загорілися автопокришки, гасіть з боку вітру з відстані не менше ніж 1 м. Струмінь подавайте знизу вверх у бік полум’я.
3.10. Крім вогнегасника, можна гасити вогонь землею, піском, мокрою тканиною. Якщо пожежу не вдається загасити, треба чекати рятувальників на безпечній відстані — 10 м.
Не ігноруйте ці сигнали! Пожежу транспортного засобу характеризує швидкоплинність — автомобіль може повністю згоріти впродовж 4–7 хв.
