Чи вважати службові поїздки відрядженням
Запитання
Чи вважати службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, відрядженнями?
Відповідь
Що таке службове відрядження і службові поїздки, визначає Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Мінфіну 13.03.1998 № 59 (далі — Інструкція № 59).
Які вимоги з ОП урахувати в разі роз’їзного характеру робіт
Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника державного органу підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримується (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, на певний строк до іншого населеного пункту. У службовому відрядженні працівник виконує службове доручення поза місцем постійної роботи (п. 1 розд. І Інструкції № 59).
Працівник повинен мати документи, що підтверджують зв’язок службового відрядження з основною діяльністю підприємства, зокрема:
- запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, яке направило працівника у відрядження;
- договір чи контракт;
- інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
- документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах.
У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства розташовані в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Підстава — пункт 2 розділу І Інструкції № 59.
Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженням, якщо інше не передбачає законодавство, колективний чи трудовий договір (контракт) між працівником і власником. Це стосується, наприклад, водіїв рейсових автобусів, машиністів потягів приміського чи міжміського сполучення тощо.
Інструкція № 59 регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Інші підприємства та організації можуть використовувати Інструкцію № 59 як допоміжний (довідковий) документ.