У статті 21 КЗпП України зазначено, що роботодавець зобов’язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату. На території України зарплата працівникам виплачується регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16-ти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Якщо день виплати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
Законодавством про працю та міжнародними актами, які діють в Україні, встановлено, що роботодавці зобов’язані інформувати працівників про розмір нарахованої їм заробітної плати.
Так, статтею 4 Конвенції МОП про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95 закріплено, що роботодавець зобов’язаний інформувати працівників про умови нарахування їм заробітної плати до того, як вони стануть на роботу, щоразу, коли ці умови змінюватимуться, та під час кожної виплати.
Відповідно до вимог статті 110 КЗпП України, частини першої статті 30 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР роботодавець зобов’язаний при кожній виплаті заробітної плати повідомити працівника про такі дані:
- загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;
- розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;
- сума заробітної плати, що належить до виплати.
Форма такого повідомлення може бути довільною. У формі розрахунково-платіжної відомості або окремої відомості під час виплати заробітної плати через касу підприємства. Якщо виплата заробітної плати здійснюється через банк, ознайомлення доцільно проводити окремою відомістю або вручення роздруківки (копії) особового рахунку по заробітній платі працівника чи іншою формою письмового повідомлення про нараховану заробітну плату під особистий підпис.