Управління Держпраці в Івано-Франківській області роз’яснило порядок встановлення доплати за роботу зі шкідливими умовами праці.
Відповідно до статті 153 Кодексу Законів про працю України (КЗпП) забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноваженого ним органу.
Однією із видів компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах є доплата до тарифної ставки (посадового окладу).
Статтею 100 КЗпП встановлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств на підставі статті 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII.
Тобто право на встановлення доплати за несприятливі умови праці виникає у працівника не за професією, за якою він працює, не за посадою, яку він обіймає, а за виконання відповідних видів робіт, на яких визнано важкі та шкідливі, або особливо важкі та особливо шкідливі умови праці згідно з атестацією робочого місця.
Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці є додатком до колективного договору підприємств, організацій та відокремлених підрозділів і затверджуються одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.
Розміри доплат в залежності від фактичного стану умов праці встановлюються керівниками об’єднань, підприємств і установ по узгодженню з профспілковим комітетом (представником трудового колективу) за результатом атестації робочих місць за умовами праці по наступній шкалі:
| На роботах | Х фактичних балів | Розмір доплат у відсотках до тарифної ставки (окладу) |
| З тяжкими і шкідливими умовами праці | До 2-х | 4 |
| 2,1 - 4,0 | 8 | |
| 4,1 - 6,0 | 12 | |
| З особливо тяжкими і особливо шкідливими умовами праці | 6,1 - 8,0 | 16 |
| 8,1 - 10,0 | 20 | |
| Понад 10 | 24 |
Пільги та компенсації встановлюються за результатами атестації робочих місць за умовами праці пропорційно фактично відпрацьованому часу в несприятливих умовах праці, тобто за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.
Робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з розпорядком, графіком роботи або умовами трудового договору, контракту. До робочого часу включається підготовчо-заключний час, оперативний час і час обслуговування робочого місця, тобто весь час працівника на робочому місці.
До фактично відпрацьованого часу, на який нараховується доплата, не включається:
- час усіх видів відпусток;
- час, протягом якого працівник хворів;
- час виконання державних і громадських обов’язків;
- час простоїв, якщо вони офіційно оформлені згідно з законодавством;
- час, коли з виробничих потреб працівника було переведено за наказом керівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором;
- час обідньої перерви, якщо працівник згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку має можливість використати її на свій розсуд.
