Чи може роботодавець самостійно проводити санітарно-гігієнічні дослідження
Насамперед роботодавцеві варто правильно ідентифікувати допоміжні побутові приміщення. Держпраці відносить до таких:
- роздягальні;
- душові;
- умивальники;
- кімнати особистої гігієни жінки;
- пункти харчування;
- місця для паління;
- приміщення для прання, хімічного чищення й сушіння, ремонту робочого одягу та взуття;
- приміщення для обігріву.
Усі названі приміщення мають використовуватися лише за призначенням. Роботодавець має подбати про їх регулярну дезінфекцію (не менш ніж раз на місяць).
Водночас є й специфічні вимоги до різних типів приміщень.
Гігієнічна класифікація умов праці
Так, душові та роздягальні мають бути суміжними. Втім, між ними може бути розміщений тамбур — якщо у душовій 6 або більше сіток.
Площа та кількість місць у роздягальнях залежать від чисельності працівників: так, місць має бути достатньо, щоб розмістились працівники двох суміжних найчисленніших змін. Якщо для зберігання одягу використовують не вішаки, а шафки, кількість працівників визначають за списком. Також роздягальні обладнують лавами (шириною 30 см).
Тут же (або у суміжних приміщеннях) розташовують умивальники, кожен з яких має бути обладнаний змішувачем, гарячою та холодною водою. Кількість умивальників так само залежить від кількості працівників: на кожні 7-20 осіб має бути встановлений окремий умивальник (для жінок та чоловіків — у різних приміщеннях).
Приміщення для особистої гігієни жінок встановлюють, якщо хоча б на одну зміну припадає 15 або більше працівниць.
